Юридический Харьков плюс - внесення змін (указ від 27.09.2021 N 486/2021 /486/2021/) від 29.09.2021 N 619/2006 c77e127c2eaf892701b3fea3d69e673e-6

1. Це Положення визначає порядок проходження військової служби за контрактом особами сержантського і старшинського складу, офіцерського складу Служби зовнішньої розвідки України (далі - військовослужбовці) та особливості проходження військової служби у воєнний час.

Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Службі зовнішньої розвідки України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Громадяни, звільнені з військової служби у Службі зовнішньої розвідки України, військовий обов'язок у запасі виконують відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) та положень про проходження військової служби військовослужбовцями військових формувань, в яких вони перебувають на військовому обліку.

2. До осіб сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, належать громадяни, прийняті на військову службу за контрактом, яким присвоєно військові звання сержантського і старшинського складу.

До осіб офіцерського складу належать громадяни, яким присвоєно військові звання від молодшого лейтенанта і вище.

Офіцерський склад поділяється на молодший, старший і вищий.

3. Військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України присвоюються такі військові звання:

Сержантський і старшинський склад

молодший сержант

старший сержант

старший прапорщик

Офіцерський склад

Молодший офіцерський склад

молодший лейтенант

старший лейтенант

Старший офіцерський склад

підполковник

Вищий офіцерський склад

генерал-майор

генерал-лейтенант

генерал-полковник

генерал армії України

До військових звань осіб офіцерського складу медичної, юридичної служб, які мають відповідну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова "медичної служби", "юстиції".

До військових звань громадян України, які перебувають у запасі чи у відставці, додаються слова відповідно "запасу" або "у відставці".

4. Комплектування Служби зовнішньої розвідки України військовослужбовцями здійснюється шляхом прийняття громадян на військову службу за контрактом.

5. Для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України встановлено такі види військової служби:

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу.

6. Граничний вік перебування на військовій службі встановлено:

для військовослужбовців сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, - до 45 років;

для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;

для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів, підполковників - до 50 років; полковників - до 55 років;

для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років.

7. Військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, підлягають звільненню в запас або у відставку в порядку, визначеному цим Положенням.

Військовослужбовці, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі на строк до 5 років.

Клопотання про залишення на військовій службі осіб сержантського, старшинського та офіцерського складу понад граничний вік вносяться їх прямими начальниками до кадрового підрозділу до 1 грудня поточного року.

Рішення про залишення на військовій службі осіб офіцерського складу понад граничний вік приймається Головою Служби зовнішньої розвідки України, сержантського та старшинського складу - його заступниками.

Залишення на військовій службі понад граничний вік військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ і організацій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, здійснюється Головою Служби зовнішньої розвідки України за клопотанням керівників відповідних державних органів, установ і організацій.

Військовослужбовці, залишені на військовій службі понад граничний вік, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку, на який вони залишені на службі, на підставах, передбачених пунктами 64-68 цього Положення.

8. Військовослужбовцям, яких прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти. Інші категорії військовослужбовців з дозволу Голови Служби зовнішньої розвідки України або його заступників можуть навчатися у вищих навчальних закладах без відриву від служби.

II. Прийняття на військову службу. Укладення контракту

9. Контракт про проходження військової служби у Службі зовнішньої розвідки України - письмова угода, що укладається між громадянином України і державою, від імені якої виступає Служба зовнішньої розвідки України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Контракт укладається за зразком, що додається, у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу, і відповідною посадовою особою Служби зовнішньої розвідки України згідно з пунктами 11 і 14 цього Положення, скріплюється гербовою печаткою і зберігається у кожної із сторін.

Контракт є підставою для видання наказу про прийняття особи на військову службу за контрактом.

10. На військову службу за контрактом у Службу зовнішньої розвідки України приймаються:

а) на військову службу осіб сержантського і старшинського складу:

особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України та інших військових формувань, які проходять військову службу за контрактом і не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб сержантського і старшинського складу;

громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби;

військовозобов'язані, а також жінки, які не мають військових звань офіцерського складу, з вищою, повною загальною середньою або професійно-технічною освітою віком від 18 до 40 років;

військовослужбовці, які прослужили на строковій військовій службі не менше трьох місяців;

особи рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної пенітенціарної служби України, податкової міліції, які мають спеціальні звання, а також особи з їх числа, які мають відповідні спеціальні звання, але на час прийняття на військову службу не працюють у зазначених органах;

б) на військову службу осіб офіцерського складу:

військовослужбовці, які закінчили вищі військові навчальні заклади, а також вищі навчальні заклади, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів) та яким присвоєно військове звання офіцерського складу;

офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі;

особи офіцерського складу Служби зовнішньої розвідки України, які перебувають на кадровій військовій службі і не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб офіцерського складу;

особи офіцерського складу Збройних Сил України та інших військових формувань, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або на військовій службі за призовом і не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб офіцерського складу;

особи рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче бакалавра, що відповідає профілю службової діяльності, і не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб офіцерського складу;

жінки віком до 40 років, які не перебувають на військовому обліку і мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче бакалавра, що відповідає профілю службової діяльності;

військовослужбовці строкової служби, які прослужили не менше шести місяців і мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче бакалавра, що відповідає профілю службової діяльності, і не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб офіцерського складу;

військовозобов'язані з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче бакалавра, що відповідає профілю службової діяльності, і не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб офіцерського складу;

особи середнього та старшого начальницького складу органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної пенітенціарної служби України, податкової міліції, які мають спеціальні звання, а також особи з їх числа, які мають відповідні спеціальні звання, але на час прийняття на військову службу не працюють у зазначених органах.

11. Перший контракт від імені Служби зовнішньої розвідки України підписують:

а) з громадянами, які приймаються на військову службу осіб офіцерського складу, - Голова Служби зовнішньої розвідки України;

б) з громадянами, які приймаються на військову службу осіб сержантського і старшинського складу, - заступники Голови Служби зовнішньої розвідки України, а також начальники підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, яким Головою цієї Служби надано право приймати на військову службу осіб сержантського і старшинського складу.

12. Перший контракт набирає чинності з дня:

зарахування до списків особового складу Служби зовнішньої розвідки України;

видання наказу про прийняття військовослужбовця на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, якщо він не переміщується на іншу посаду, - для офіцерів, які перебувають на кадровій військовій службі.

13. Перший контракт про проходження військової служби в Службі зовнішньої розвідки України укладається на 5 років.

Строк контракту обчислюється повними роками.

14. Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:

для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, - на 5 років;

для осіб офіцерського складу - на строк від 5 до 10 років.

Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 2 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Особам офіцерського складу, яким до досягнення граничного віку перебування на кадровій військовій службі залишилося менше 5 років, при переході на військову службу за контрактом тривалість дії першого контракту визначається строком, який залишився до досягнення ними встановленого граничного віку перебування на військовій службі.

Новий контракт понад граничний вік перебування на військовій службі укладається на строк, що залишився до досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування в запасі.

Новий контракт укладається не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку чинного контракту і набирає чинності з дня, наступного за днем закінчення дії попереднього контракту.

Право підписання нового контракту від імені Служби зовнішньої розвідки України мають посадові особи, зазначені у пункті 11 цього Положення.

15. Контракт припиняється:

у день закінчення його строку - в разі продовження військовослужбовцю військової служби за новим контрактом;

у день прийняття військовослужбовців сержантського і старшинського складу на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

у день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу Служби зовнішньої розвідки України.

16. Військовослужбовцям, які перебувають у довготермінових закордонних відрядженнях, та військовослужбовцям-жінкам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, строк контракту (якщо він закінчується після виїзду у відрядження або надання такої відпустки) вважається продовженим на період їх перебування у зазначених відрядженнях чи відпустці.

III. Військові звання

17. Військові звання офіцерського та сержантського і старшинського складів присвоюються військовослужбовцям і військовозобов'язаним з урахуванням їх освіти, ділових і моральних якостей, професійної підготовки, посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.

18. Військові звання сержантського і старшинського складу присвоюються особам, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу та відповідають вимогам військової служби.

19. Військове звання молодшого сержанта присвоюється особам рядового складу, жінкам, громадянам призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну освіту і не проходили строкової військової служби, одночасно з прийняттям на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

20. Чергові військові звання сержантського і старшинського складу військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, присвоюються у послідовному порядку за умови відповідності чергового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, та після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні.

Чергове військове звання старшого прапорщика може бути присвоєно Головою Служби зовнішньої розвідки України або його заступниками, яким надано право видавати накази по особовому складу, прапорщикам у порядку заохочення достроково за наявності підстав, передбачених статтею 41 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) , після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні і за умови проходження служби не менше одного року на посадах, штатно-посадова категорія яких відповідає військовому званню старшого прапорщика.

Військове звання старшого прапорщика може бути присвоєно також прапорщикам, які прослужили бездоганно і безперервно у військовому званні прапорщика протягом 10 років, незалежно від займаної посади.

21. Строки вислуги у військових званнях для осіб сержантського і старшинського складу, які перебувають на військовій службі, встановлюються:

22. Військові звання сержантського і старшинського складу присвоюються заступниками Голови Служби зовнішньої розвідки України або начальниками підрозділів, яким Головою цієї Служби надано право приймати на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

23. Військове звання молодшого лейтенанта присвоюється військовослужбовцям, військовозобов'язаним і жінкам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки бакалавра, що відповідає профілю службової діяльності, одночасно з прийняттям на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

24. Військове звання лейтенанта присвоюється:

а) молодшим лейтенантам, у яких закінчився строк вислуги у цьому званні;

б) військовослужбовцям, військовозобов'язаним і жінкам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче спеціаліста, що відповідає профілю службової діяльності, одночасно з прийняттям на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

25. Військові звання офіцерського складу до полковника включно присвоюються Головою Служби зовнішньої розвідки України.

26. Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюються Президентом України за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України.

27. Чергові офіцерські звання військовослужбовцям присвоюються у послідовному порядку в разі відповідності чергового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, та після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні.

Чергове військове звання до полковника включно може бути присвоєно Головою Служби зовнішньої розвідки України у порядку заохочення достроково за наявності підстав, передбачених статтею 41 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) , після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні за умови проходження служби не менш одного року на посадах, штатно-посадова категорія яких відповідає черговому військовому званню, або на один ступінь вище за військове звання, передбачене штатною посадою, після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому званні офіцерам, які виявили високі професійні, ділові та моральні якості під час виконання військового обов'язку та досягли високих показників у службовій діяльності.

28. Чергові військові звання офіцерського складу до полковника включно аспірантам та слухачам вищих військових навчальних закладів Служби зовнішньої розвідки України присвоюються з урахуванням вимог пункту 27 цього Положення в разі відповідності чергового військового звання званню за штатною посадою, яку офіцер займав перед вступом до вищого військового навчального закладу Служби зовнішньої розвідки України без урахування наступних змін (підвищення чи пониження), внесених до штату за цією посадою.

29. Присвоєння військових звань військовослужбовцям проводиться відповідно до цього Положення в порядку, який визначається Головою Служби зовнішньої розвідки України.

30. Строки вислуги у військових званнях для осіб офіцерського складу, які перебувають на військовій службі, встановлюються:

Строки вислуги у військових званнях полковника і вище не встановлюються.

Строк вислуги у присвоєному військовому званні обчислюється від дня видання наказу про присвоєння цього звання. Час перебування військовослужбовця у пониженому військовому званні до строку вислуги у поновленому військовому званні не зараховується.

Офіцерам, прийнятим на військову службу із запасу, до строку вислуги у військовому званні зараховується час перебування їх у військовому званні в запасі з додержанням строків вислуги, встановлених цим пунктом.

30-1. Час перебування військовослужбовця у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, тривалістю, визначеною в медичному висновку, зараховується до строку вислуги у військовому званні.

31. У разі прийняття на військову службу осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної пенітенціарної служби України, податкової міліції, які мають спеціальні звання, працівників органів прокуратури, які мають класні чини, а також осіб з їх числа, які мають відповідні спеціальні звання (класні чини), але на час прийняття на військову службу не працюють у зазначених органах, для заміщення військових посад зазначеним особам присвоюються військові звання в порядку переатестації з урахуванням їх спеціальних звань та класних чинів.

Військовослужбовцям, які мають корабельні військові звання, у разі призначення на посади, за якими штатом передбачено армійські військові звання, відповідні військові звання присвоюються в порядку переатестації. В такому ж порядку присвоюються військові звання військовослужбовцям, які мають відповідну освіту, в разі призначення на штатні посади (звільнення з посад), за якими до військових звань додаються слова "медичної служби" і "юстиції".

Присвоєння військовослужбовцям відповідних військових звань у порядку переатестації здійснюється одночасно з прийняттям на військову службу за контрактом або призначенням на відповідні посади.

32. Строк вислуги у військовому званні військовослужбовцю, переатестованому на рівноцінне військове звання, обчислюється від дня видання наказу про присвоєння йому військового (спеціального) звання, яке він мав до переатестації.

33. Чергове військове звання не присвоюється військовослужбовцям:

а) на яких накладено дисциплінарне стягнення;

б) яких усунуто від виконання службових обов'язків відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) ;

в) стосовно яких складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення;

г) стосовно яких здійснюється кримінальне провадження;

д) яких засуджено до кримінального покарання. При цьому строк кримінального покарання не зараховується до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

У подальшому подання до присвоєння чергових військових звань таким військовослужбовцям здійснюється залежно від результатів проведених заходів та прийнятих рішень.

34. Військовослужбовці можуть бути позбавлені військових звань за вироком суду у зв'язку із вчиненням злочинів та в порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

35. Пониження у військовому званні на один ступінь осіб сержантського і старшинського складу, молодшого і старшого офіцерського складу, які перебувають на військовій службі, може застосовуватися як вид дисциплінарного стягнення в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Військовослужбовці, які були понижені у військовому званні, поновлюються в порядку заохочення у попередньому військовому званні, незалежно від займаної посади, за умови позитивної характеристики, наказами начальників, які приймали рішення про пониження у військовому званні, прирівняних до них та вище.

36. Позбавлення осіб офіцерського складу військових звань, пониження їх у військовому званні на один ступінь у порядку дисциплінарного стягнення та поновлення у попередньому військовому званні до полковника включно здійснюється Головою Служби зовнішньої розвідки України.

Права начальників щодо позбавлення військових звань сержантського і старшинського складу, пониження у таких званнях на один ступінь у порядку дисциплінарного стягнення та поновлення у попередньому військовому званні сержантського і старшинського складу визначаються Головою Служби зовнішньої розвідки України.

IV. Призначення на посади та переміщення по службі

37. Військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах.

Перелік військових посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського складу у Службі зовнішньої розвідки України, затверджується Президентом України за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України, а перелік посад інших військовослужбовців - Головою Служби зовнішньої розвідки України.

38. Перший заступник Голови та заступники Голови Служби зовнішньої розвідки України призначаються на посади і звільняються з посад відповідно до закону.

39. Військовослужбовці призначаються на штатні посади їх прямими начальниками в порядку, що встановлюється Головою Служби зовнішньої розвідки України.

Призначення військовослужбовців на посади та переміщення їх по службі здійснюється з додержанням таких вимог:

а) військові посади офіцерського та сержантського і старшинського складу комплектуються відповідно особами офіцерського та сержантського і старшинського складу, які перебувають на військовій службі. Окремі військові посади у мирний час можуть заміщуватися цивільними особами (на умовах строкового трудового договору) в порядку (z1882-12) , встановленому Головою Служби зовнішньої розвідки України;

б) у разі призначення на посади та в усіх випадках переміщення по службі військовослужбовців повинно забезпечуватися їх використання за основною або спорідненою спеціальністю чи з урахуванням набутого досвіду;

в) переміщення по службі військовослужбовців здійснюється, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних начальників. Призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників, здійснюється у можливо короткий строк, але не пізніше ніж у строки, визначені пунктом 44-1. У виняткових випадках ці строки може бути продовжено Головою Служби зовнішньої розвідки України, але не більш як на два місяці;

г) військовозобов'язані, жінки та інші особи, які приймаються на військову службу, призначаються на посади з дня їх прибуття до підрозділу для проходження служби, але не раніше дня, наступного за днем звільнення їх з попереднього місця роботи;

д) необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, обов'язки за якими вони можуть виконувати з урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби, визначаються відповідними прямими начальниками на підставі висновку (довідки) військово-лікарської комісії;

е) переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями придатними або обмежено придатними до військової служби, але мають потребу за станом свого здоров'я або за станом здоров'я членів їхніх сімей змінити місце служби (проживання), здійснюється за рішенням відповідних начальників на підставі висновку (довідки) військово-лікарської комісії;

є) військовослужбовцям, які є близькими особами відповідно до абзацу третього частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17) , не дозволяється перебувати у відносинах прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на службу, звільнення зі служби, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням;

ж) призначення військовослужбовців у порядку службового сумісництва в підрозділах, навчальних закладах та установах заборонено, крім випадків, що визначаються Головою Служби зовнішньої розвідки України;

з) призначення військовослужбовців після закінчення вищого військового навчального закладу Служби зовнішньої розвідки України у підрозділи Служби зовнішньої розвідки України на посади нижчі, ніж до направлення їх на навчання, не дозволяється.

40. Переміщення по службі військовослужбовців здійснюється:

а) на вищі посади - у порядку просування по службі;

б) на рівні посади - в разі службової потреби, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, для більш доцільного використання військовослужбовців - за рішенням відповідних начальників, через сімейні обставини - на прохання військовослужбовця, а за станом здоров'я - на підставі висновку (довідки) військово-лікарської комісії;

в) у зв'язку зі вступом на навчання до вищого військового навчального закладу Служби зовнішньої розвідки України із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;

г) на нижчі посади - на підставах, передбачених пунктом 42 цього Положення.

Посада вважається вищою, якщо за цією посадою передбачено вище військове звання, а за умови рівних військових звань - більший посадовий оклад, нижчою - якщо за цією посадою передбачено нижче військове звання, а за умови рівних звань - менший посадовий оклад. У разі коли за посадою штатом (відповідним переліком) передбачено диференційований посадовий оклад, до уваги береться вищий посадовий оклад.

41. Просування по службі військовослужбовців здійснюється з урахуванням їхніх професійних, ділових і моральних якостей, досягнутих результатів роботи (служби) на доручених ділянках, здатності виконувати завдання у складних умовах служби, стану здоров'я.

Для заміщення вакантних посад, просування по службі та направлення військовослужбовців на навчання у підрозділах створюється резерв кандидатів для просування по службі та направлення на навчання.

Переміщення по службі на вищі посади військовослужбовців, засуджених до службових обмежень для військовослужбовців, під час відбування цього покарання не здійснюється.

41-1. Усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) .

Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонений від виконання службових повноважень за наказом начальника, який має право призначення на цю посаду, до закінчення розгляду справи судом.

Військовослужбовець, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Відсторонення військовослужбовців від посади як захід забезпечення кримінального провадження здійснюється відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) .

42. Переміщення військовослужбовців з вищих посад на нижчі здійснюється:

а) у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

б) за станом здоров'я - на підставі висновку (довідки) військово-лікарської комісії;

в) виходячи з професійних і ділових якостей - на посаду з меншим обсягом роботи на підставі атестаційного висновку;

г) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

д) за віком, сімейними обставинами або з інших поважних причин - на прохання військовослужбовця.

Переміщення військовослужбовців з вищих посад на нижчі згідно з підпунктами "а"-"в" і "д" цього пункту здійснюється прямими начальниками в межах наданих їм прав щодо призначення на відповідні посади.

У разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів військовослужбовці, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуються переважним правом залишення за місцем служби чи першочерговим правом призначення на вакантні посади. Якщо їх переміщено на посади з меншим посадовим окладом, їм зберігається за їх бажанням посадовий оклад на новому місці служби (новій посаді), але не більше одного року.

Призначення з пониженням у посаді в порядку дисциплінарного стягнення здійснюється:

а) військовослужбовців сержантського і старшинського складу:

у військових званнях до старшини включно - начальниками підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, яким її Головою надано право приймати на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

у військових званнях прапорщика і старшого прапорщика - заступниками Голови Служби зовнішньої розвідки України;

б) військовослужбовців офіцерського складу, крім першого заступника Голови та заступників Голови Служби зовнішньої розвідки України, - Головою цієї Служби.

У наказі про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду зазначається підстава переміщення, передбачена цим пунктом.

Військовослужбовці, переміщені з вищих посад на нижчі, надалі можуть просуватися по службі з урахуванням вимог пункту 39 цього Положення та стану здоров'я, а понижені у посаді в порядку дисциплінарного стягнення, крім того, - після зняття дисциплінарного стягнення. Військовослужбовці, які переміщені на нижчі посади у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів і відповідають вимогам для заміщення посад, рівних попереднім посадам, користуються переважним правом просування по службі.

43. Військовослужбовці, які переміщуються по службі, мають вибути до нового місця служби після здавання справ та посади, але не пізніш як через один місяць від дня одержання підрозділом наказу або письмового повідомлення про переміщення по службі, а ті з них, які на цей час перебувають у відпустці чи на лікуванні, - після повернення з відпустки чи лікування з урахуванням часу на здавання справ та посади.

44. Зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників означає, що вони проходять військову службу не на військових посадах.

Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження відповідних начальників наказами по особовому складу тих начальників, які мають право призначення на ці посади.

Час перебування військовослужбовця на лікуванні, в щорічній основній та встановлених законодавством додаткових відпустках із загальної тривалості періоду перебування у розпорядженні відповідних начальників виключається.

За військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження відповідних начальників, зберігаються всі види матеріального та грошового забезпечення за посадами, що вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.

44-1. Зарахування військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України у розпорядження відповідних начальників допускається:

а) за службовою потребою (після закінчення вищого навчального закладу, в разі переведення військовослужбовців до нового місця служби, в інших випадках за рішенням Голови Служби зовнішньої розвідки України) - на строк до 2 місяців;

б) у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів - на строк до 3 місяців;

в) після закінчення строку відрядження військовослужбовця до органів виконавчої влади, підприємств і організацій, а також після повернення із довготривалого закордонного службового відрядження - на строк до 2 місяців;

г) у разі відсутності відомостей про місце перебування військовослужбовця понад один місяць - до його повернення в підрозділ (орган, заклад, установу) або до дня виключення його зі списків особового складу Служби зовнішньої розвідки України відповідно до пункту 71 цього Положення;

д) у разі скасування допуску до державної таємниці - на строк до 2 місяців;

е) у разі відсторонення військовослужбовця від посади в порядку кримінального провадження - на строк відсторонення від посади, встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України (4651-17) .

Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні відповідного начальника, а також у разі відсутності підстав для дальшого перебування у розпорядженні він призначається на посаду або в установленому порядку звільняється з військової служби.

45. У зв'язку зі службовою необхідністю на військовослужбовця може бути покладено тимчасове виконання посади або обов'язків за іншою рівною або вищою посадою, яку він не займає:

а) вакантною військовою посадою - за його згодою (тимчасове виконання посади);

б) зайнятою військовою посадою - у разі тимчасової відсутності військовослужбовця, який її займає, або у разі якщо військовослужбовець, який її займає, усунутий від виконання службових обов'язків чи відсторонений від посади або від виконання повноважень на посаді (тимчасове виконання обов'язків).

Безперервний строк тимчасового виконання посади не повинен перевищувати шести місяців, а тимчасового виконання обов'язків - чотирьох місяців.

45-1. У зв'язку зі службовою необхідністю військовослужбовці можуть бути тимчасово підпорядковані керівнику (начальнику) іншого підрозділу Служби зовнішньої розвідки України без звільнення з посад, які вони займають, у порядку, визначеному Головою Служби зовнішньої розвідки України.

46. Військовослужбовці за їх згодою можуть бути переведені зі Служби зовнішньої розвідки України до Збройних Сил України та інших військових формувань із виключенням зі списків особового складу цієї Служби за погодженням між Службою та відповідними військовими формуваннями.

V. Атестування

47. Для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання, вдосконалення підготовки військовослужбовців, об'єктивної оцінки їх професійної підготовки, ділових і моральних якостей, визначення відповідності займаним посадам та перспективи службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі проводиться атестування військовослужбовців.

48. Атестування військовослужбовців у мирний час проводиться перед закінченням строку контракту (не пізніш як за 3 місяці), але не рідше ніж один раз на 5 років. За рішенням Голови Служби зовнішньої розвідки України атестування всіх військовослужбовців або військовослужбовців окремих підрозділів може проводитись і в інші строки.

Атестування слухачів (аспірантів) вищих військових навчальних закладів Служби зовнішньої розвідки України проводиться безпосередньо перед закінченням навчання. У рік закінчення вищого військового навчального закладу (аспірантури) за новим місцем служби вони не атестуються.

49. Для проведення атестації утворюються атестаційні комісії.

Порядок утворення і діяльності атестаційних комісій, проведення атестування військовослужбовців визначається Головою Служби зовнішньої розвідки України.

Затверджені висновки і рекомендації атестації оголошуються атестованим військовослужбовцям їх прямими начальниками. Скарга на порушення порядку атестування та необ'єктивність атестації може бути подана військовослужбовцем у встановленому порядку не пізніше місячного строку з дня оголошення йому результатів атестації. Рішення за скаргою приймається начальником, який затвердив результати атестації. Це рішення може бути оскаржене військовослужбовцем у встановленому порядку. В разі визнання скарги обґрунтованою до атестації вносяться відповідні зміни або складається нова атестація.

Військовослужбовці зобов'язані усунути зазначені у висновках атестації недоліки. Прямі начальники повинні вимагати від військовослужбовців усунення недоліків та надавати їм у цьому допомогу, забезпечувати реалізацію атестаційних висновків з урахуванням практичної діяльності військовослужбовця після атестування.

Військовослужбовці, відряджені до державних органів, установ і організацій, атестуванню не підлягають.

VI. Відпустки

50. У мирний час військовослужбовцям надаються відпустки:

додаткові відпустки, передбачені законодавством;

б) у зв'язку із закінченням військових навчальних закладів;

в) додаткові у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах без відриву від служби;

д) соціальні:

у зв'язку з вагітністю та пологами;

для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

додаткові військовослужбовцям, які мають дітей;

у зв'язку з усиновленням дитини;

е) у зв'язку із хворобою;

є) за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

51. Військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів, від 10 до 15 років - 35 календарних днів, від 15 до 20 років - 40 календарних днів, понад 20 календарних років - 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Військовослужбовцям, які захворіли під час щорічних основної або додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки.

52. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу прямого начальника, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України, щорічна основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано.

За бажанням військовослужбовця щорічна основна відпустка може надаватися частинами, не більше двох, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 24 календарних днів. При цьому тривалість щорічної основної відпустки, частин щорічної основної відпустки обчислюється на момент надання першої її частини.

Порядок надання відпусток, з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, та повноваження посадових осіб щодо їх надання визначаються Головою Служби зовнішньої розвідки України.

Військовослужбовцям, кандидатури яких затверджено для виїзду у довготермінові закордонні відрядження або для направлення на навчання, щорічна основна відпустка надається з урахуванням повного її використання до їх відбуття у відрядження або вступу до навчального закладу.

Військовослужбовцям, які перебувають у довготерміновому закордонному відрядженні, дозволяється за їх бажанням об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки. У такому випадку загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

Військовослужбовцям, які повернулися з довготермінового закордонного відрядження, дозволяється за їх бажанням об'єднувати невикористані основну і додаткові відпустки за роки перебування у відрядженні та поточний рік. У разі переміщення зазначених осіб по службі невикористана ними об'єднана відпустка (невикористана частина) надається на новому місці служби (новій посаді).

53. У рік прийняття на військову службу тривалість щорічної основної відпустки військовослужбовцям обчислюється пропорційно часу з дня прийняття їх на службу і до кінця календарного року з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право згідно з пунктом 51 цього Положення, за кожний повний місяць служби. При цьому, якщо тривалість такої відпустки становить більш як 10 календарних днів, військовослужбовцям оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця може бути надана йому одночасно зі щорічною основною відпусткою в наступному році. У такому ж порядку надається щорічна основна відпустка і військовослужбовцям, які перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, крім осіб, які звільняються за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право згідно з пунктом 51 цього Положення, за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які звільняються зі служби за віком, за станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, встановлені пунктом 51 і абзацами другим - четвертим пункту 55 цього Положення.

У рік звільнення зі служби зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту військовослужбовців у разі невикористання ними щорічних основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічних основної або додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

У разі звільнення зі служби військовослужбовця до закінчення календарного року, за який ним уже використано щорічні основну та додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, за станом здоров'я або у зв'язку із скороченням штатів чи з проведенням організаційних заходів, на підставі наказу начальника, який має право звільняти з військової служби відповідні категорії військовослужбовців, провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок частини календарного року, яка залишається після звільнення військовослужбовця.

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні відпустки не провадяться.

Військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано у минулому році, відпустка за період служби у поточному році не надається.

54. Відкликання військовослужбовців зі щорічних основних відпусток дозволяється лише в разі оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а в інших випадках - за рішенням Голови Служби зовнішньої розвідки України або його заступників.

У разі відкликання військовослужбовця зі щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, в поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, військовослужбовцю оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах України, але не далі пункту перебування, з якого його було відкликано.

55. Військовослужбовцям, віднесеним до категорій 1 і 2 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається додаткова відпустка тривалістю 14 робочих днів на рік.

Військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних, географічних, геологічних, кліматичних, екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах і не може перевищувати 15 календарних днів.

Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, перелік військових посад/виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на щорічну додаткову відпустку, передбачену абзацом другим цього пункту, та інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законами України, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав на вибір військовослужбовця.

56. Відпустка у зв'язку із закінченням військового навчального закладу особам, яким присвоєно перше офіцерське звання, надається до направлення їх до місця проходження служби тривалістю 30 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та від місця проведення відпустки до місця проходження служби. Ця відпустка зараховується як щорічна основна за поточний рік.

57. Військовослужбовцям, допущеним до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади з вечірньою та заочною формами навчання, надаються відпустки тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця знаходження навчального закладу і назад.

Військовослужбовцям, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Військовослужбовцям, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах без відриву від служби, на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) надаються додаткові відпустки, тривалість, порядок та умови надання яких встановлюються законом.

Військовослужбовцям, які навчаються без відриву від служби в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.

58. Творчі відпустки надаються військовослужбовцям для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук, для написання підручника, а також монографії, довідника тощо.

Тривалість, порядок та умови надання творчих відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

59. Військовослужбовцям-жінкам надається відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами зі збереженням грошового та матеріального забезпечення тривалістю: до пологів - 70 календарних днів; після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або безпосередньо після неї військовослужбовцям-жінкам надається основна відпустка за поточний рік.

Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами і основної відпустки за поточний рік за бажанням військовослужбовця-жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Щорічна основна відпустка у році закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку обчислюється пропорційно часу з дня закінчення цієї відпустки і до кінця календарного року з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право згідно з пунктом 51 цього Положення, за кожний повний місяць служби. При цьому, якщо тривалість відпустки становить 10 і більше календарних днів, оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад та надається додатково час на дорогу.

Військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавчими актами України з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків із числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).

60. Військовослужбовцю-жінці, яка має двох або більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, військовослужбовцю-батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), а також військовослужбовцю, який взяв дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України (322-08) ).

За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини надається відповідно до закону.

61. Відпустки у зв'язку з хворобою надаються військовослужбовцям на підставі висновку військово-лікарської комісії.

Тривалість відпустки у зв'язку з хворобою визначається характером захворювання. В цілому час безперервного перебування на лікуванні у лікувальних закладах і у відпустці у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати чотирьох місяців підряд, крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні за окремими захворюваннями. Цей строк може бути продовжено Головою Служби зовнішньої розвідки України або його заступниками на підставі висновку лікувального закладу.

Після закінчення зазначеного строку безперервного перебування на лікуванні та у відпустці у зв'язку з хворобою військовослужбовці підлягають огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність їх до військової служби. В разі визнання військовослужбовців непридатними до військової служби в мирний час або непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку вони можуть бути звільнені в запас або у відставку до виписки з лікувального закладу.

Звільнення в запас або у відставку військовослужбовців у період перебування їх на лікуванні в лікувальних закладах та у відпустці у зв'язку з хворобою в межах строків, передбачених цим пунктом, не здійснюється.

62. Відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у випадках:

а) укладення ним шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;

б) тяжкого стану здоров'я або смерті рідних по крові чи по шлюбу: дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

в) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або осіб, зазначених у підпункті "б" цього пункту, - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

г) в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї є необхідною, за рішенням прямого начальника, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України, - тривалістю до З календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.

За рішенням прямого начальника, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України, військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення загальною тривалістю не більш як 15 календарних днів на рік.

VII. Звільнення з військової служби

63. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється за підставами, передбаченими пунктами 64-68 цього Положення, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних начальників.

Про звільнення з військової служби військовослужбовці повідомляються, як правило, не пізніше ніж за два місяці перед поданням до звільнення. Безпосередні та інші прямі начальники проводять з ними співбесіди.

Порядок звільнення військовослужбовців з військової служби визначається Головою Служби зовнішньої розвідки України.

64. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби в запас:

а) у зв'язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час або обмежену придатність до військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

е) через службову невідповідність;

є) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

ж) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17) ;

і) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

ї) у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на військовослужбовця обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

65. Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби у відставку:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування в запасі;

б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) через службову невідповідність;

г) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

д) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

е) у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17) ;

є) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

ж) у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на військовослужбовця обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

66. Особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби в запас:

а) за власним бажанням;

б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

в) у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

д) за службовою невідповідністю;

е) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

є) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час або обмежену придатність до військової служби;

ж) у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17) ;

з) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

и) у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на військовослужбовця обов’язків вимагає доступу до державної таємниці.

67. Особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби у відставку:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування в запасі;

в) за службовою невідповідністю;

г) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

д) у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17) ;

е) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

є) у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на військовослужбовця обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

68. Військовослужбовці, засуджені за вчинені злочини, звільняються:

а) з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

б) з військової служби в запас або у відставку у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади.

Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у разі його скасування в установленому порядку і закриття справи поновлюються на військовій службі та у попередньому військовому званні.

69. Військовослужбовці, які набули право на пенсію за вислугу років, а також ті, що є ветеранами війни або учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яким до досягнення встановленого граничного віку перебування на військовій службі залишилося п'ять і менше років, на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктом "в" пункту 64 і підпункту "б" пункту 66 цього Положення.

70. Військовослужбовці, стосовно яких провадиться дізнання, досудове слідство або кримінальна справа розглядається судом, не підлягають звільненню з військової служби за підпунктами "е", "з" пункту 64, підпунктами "в", "д" пункту 65, підпунктом "д" пункту 66 та підпунктом "в" пункту 67, якщо підставами для звільнення є ті діяння військовослужбовців, стосовно яких провадиться дізнання, досудове слідство чи кримінальна справа розглядається судом, до закриття справи органом дізнання або досудового слідства чи постановлення вироку судом, або діяння військовослужбовців, щодо яких складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, до розгляду справи судом.

71. Військовослужбовці, які померли, загинули або в установленому порядку визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими, виключаються зі списків особового складу Служби зовнішньої розвідки України в порядку, що визначається її Головою.

Виключення зі списків особового складу Служби зовнішньої розвідки України осіб офіцерського складу, визнаних безвісно відсутніми чи оголошених померлими, здійснюється Головою Служби зовнішньої розвідки України на підставі судового рішення про таке визнання чи оголошення.

72. Звільнення з військової служби здійснюється:

а) військовослужбовців сержантського і старшинського складу - заступниками Голови Служби зовнішньої розвідки України, а також начальниками підрозділів цієї Служби, яким її Головою надано право приймати на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

б) осіб офіцерського складу:

у військових званнях до генерал-лейтенанта включно - Головою Служби зовнішньої розвідки України;

у військових званнях генерал-полковника, генерала армії України - Президентом України.

73. Особам офіцерського складу, прапорщикам (старшим прапорщикам), які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років (у пільговому обчисленні), а тим, хто має особливі заслуги перед Україною, незалежно від вислуги років, при звільненні в запас або у відставку наказами начальників, які здійснюють звільнення, надається право носіння військової форми одягу, крім осіб, які звільняються з військової служби за підпунктами "е", "є", "з" та "и" пункту 64, підпунктами "в", "г", "д" та "е" пункту 65, підпунктами "д", "е" та "ж" пункту 66, підпунктами "в", "г" та "д" пункту 67 та пунктом 68 цього Положення.

74. Днем звільнення військовослужбовців з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом виключено зі списків особового складу.

VIII. Особливості проходження військової служби військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій

75. Військовослужбовці Служби зовнішньої розвідки України за їх згодою можуть бути відряджені до державних органів, установ і організацій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.

Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в цих державних органах, установах і організаціях, затверджується Президентом України.

76. До державних органів, установ і організацій із залишенням на військовій службі відряджаються тільки особи, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, мають високі професійні, ділові та моральні якості, позитивно характеризуються по службі.

Рішення про відрядження приймається Головою Служби зовнішньої розвідки України за погодженням із керівниками відповідних державних органів, установ і організацій.

77. Призначення на посади військовослужбовців, зазначених у пункті 75 цього Положення, здійснюється керівниками державних органів, установ і організацій.

Про призначення на посади та переміщення на інші посади відряджених військовослужбовців державні органи, установи і організації інформують Службу зовнішньої розвідки України.

78. За відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

79. Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення відряджених військовослужбовців визначаються Кабінетом Міністрів України.

80. Відрядженим військовослужбовцям чергові військові звання офіцерського складу присвоюються з урахуванням пунктів 27 та 29 цього Положення за клопотанням керівників державних органів, установ і організацій, до яких вони відряджені.

Особам, що перебувають на виборних посадах в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, чергові військові звання присвоюються з урахуванням військових звань за посадами, на яких вони перебували до обрання.

81. Залишення відряджених військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік здійснюється з урахуванням пункту 7 цього Положення Головою Служби зовнішньої розвідки України за письмовим клопотанням керівників державних органів, установ і організацій, до яких вони відряджені.

IX. Особливості проходження військової служби у воєнний час

82. Військовослужбовці проходять військову службу у воєнний час з урахуванням особливостей, передбачених цим Положенням та іншими відповідними нормативно-правовими актами.

83. У разі оголошення мобілізації:

а) військовослужбовці продовжують проходити військову службу, за винятком військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до 16 років, якщо вони не виявили бажання продовжувати службу. Військовозобов'язані, які перебувають на зборах, затримуються до особливого розпорядження. Накази про звільнення з військової служби військовослужбовців, не виключених зі списків особового складу, підлягають скасуванню, крім наказів про звільнення у відставку за станом здоров'я. Зазначені військовослужбовці приступають до виконання обов'язків за попередніми посадами, а якщо ці посади зайняті, використовуються за вказівкою начальників. Звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту припиняється до особливого розпорядження;

б) усі відпустки, за винятком відпусток у зв'язку з хворобою, вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, припиняються, і військовослужбовці, які перебувають у відпустках, зобов'язані негайно повернутися до місця служби;

в) військовозобов'язані прибувають до зазначених у мобілізаційних приписах або одержаних повістках пунктів у визначені строки;

г) військовослужбовці, які перебувають на військовій службі та переміщуються на інші посади за штатами воєнного часу, а також військовозобов'язані, приписані до підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, приступають до виконання обов'язків за цими посадами відповідно до мобілізаційного призначення.

Особи, які не повернулися своєчасно без поважних причин з відпустки або не з'явилися після оголошення мобілізації до зазначених пунктів у визначені строки, несуть відповідальність згідно із законодавством.

84. Призов військовозобов'язаних на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (3543-12) .

85. Сержантський і старшинський склад у воєнний час поповнюється особами з повною загальною середньою або професійно-технічною освітою, яким присвоєно військові звання сержантського і старшинського складу.

86. Військові звання сержантського і старшинського складу у воєнний час присвоюються прямими начальниками від начальника структурного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України і вище (яким Головою цієї Служби надано право видавати накази по особовому складу).

Присвоєння військових звань у порядку переатестації здійснюється відповідно до вимог, передбачених пунктом 31 цього Положення.

87. Офіцерський склад Служби зовнішньої розвідки України у воєнний час поповнюється:

а) офіцерами запасу, які призиваються на військову службу в установленому законом порядку;

б) військовослужбовцями, які закінчили вищі військові навчальні заклади і яким присвоєно офіцерське звання;

в) офіцерами Збройних Сил України та інших військових формувань, переведеними в установленому порядку для проходження служби у Службу зовнішньої розвідки України;

г) військовослужбовцями, призначеними на офіцерські посади, які успішно виконують обов'язки за цими посадами і яким присвоєно офіцерське звання;

д) жінками, які мають вищу освіту, що відповідає профілю службової діяльності, призваними або прийнятими на військову службу в Службу зовнішньої розвідки України, яким присвоєно офіцерське звання.

88. Перше та чергові військові офіцерські звання військовослужбовцям у воєнний час присвоюються:

а) до підполковника включно - заступниками Голови Служби зовнішньої розвідки України, яким Головою цієї Служби надано право видавати накази по особовому складу;

б) до полковника включно - Головою Служби зовнішньої розвідки України.

89. Строки вислуги у військових званнях для офіцерського та сержантського і старшинського складу у воєнний час обчислюються з розрахунку один місяць військової служби за три календарні місяці.

90. У воєнний час атестування офіцерів проводиться в разі переміщення їх по службі в інші структурні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України, а також на вимогу прямих начальників. Атестація затверджується безпосереднім начальником особи, яка підписала атестацію, але не нижче начальника відділу, без її розгляду атестаційною комісією.

Атестування осіб сержантського і старшинського складу у воєнний час не проводиться.

91. У воєнний час у необхідних випадках можуть надаватися відпустки на строк до 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад:

генералам та офіцерам, які займають посади начальників структурних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, рівних їм і вище, - Головою Служби зовнішньої розвідки України;

іншим військовослужбовцям - прямими начальниками від начальника структурного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, рівних їм і вище.

92. У воєнний час лікування військовослужбовців повинно бути закінчено у лікувальному закладі. У виняткових випадках на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії начальником структурного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (а в разі виключення зі списків особового складу - начальником військово-лікувального закладу) військовослужбовцям може бути надана відпустка у зв'язку з хворобою тривалістю 30 календарних днів. Після закінчення цього строку за висновком (постановою) військово-лікарської комісії відпустка у зв'язку з хворобою може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідними медичними показаннями - продовжена ще раз. У цілому відпустка у зв'язку з хворобою не повинна перевищувати трьох місяців. Після закінчення відпустки у зв'язку з хворобою військово-лікарська комісія робить висновок (постанову) про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби.

93. Військовослужбовці, визнані за станом здоров'я обмежено придатними до військової служби у воєнний час, можуть бути призначені на посади у відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України. Військовослужбовці, які перебувають на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягають звільненню у відставку за станом здоров'я, а визнані непридатними до військової служби з повторним медичним оглядом через 6 або 12 місяців звільняються в запас за станом здоров'я із зазначенням у наказі про звільнення про повторний медичний огляд після закінчення зазначених строків.

молодшого сержанта, сержанта, старшого сержанта	- 1 рік
старшини	- 2 роки
прапорщика	- 3 роки.

молодшого лейтенанта, лейтенанта	- 2 роки
старшого лейтенанта, капітана	- 3 роки
майора	- 4 роки
підполковника	- 5 років.

Про Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України

ПОЛОЖЕННЯ

про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України

I. Загальні засади