Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (1768-14) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора (додається).

2. Установити, що:

посади головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора вводяться в штат структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій замість посади соціального інспектора в межах установленої чисельності та фонду оплати праці працівників і видатків на утримання цих підрозділів;

3.

Віднести посаду головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора структурного підрозділу з питань соціального захисту населення:

виконавчих органів міських (міст - обласних центрів та м. Сімферополя, міст обласного та республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування;

виконавчих органів міських (міст районного значення) рад і районних у містах рад до сьомої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

4. Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству аграрної політики та Державному комітетові статистики розробити в поточному році методичні рекомендації щодо економічно обгрунтованих критеріїв визначення особистого підсобного господарства як такого, що має приносити дохід, нормативів доходів від земельних ділянок, наданих для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки (паю), виділеної внаслідок розпаювання землі, а також щодо оцінки рівня життя малозабезпечених сімей, що звертаються за призначенням державної соціальної допомоги.

Міністерству праці та соціальної політики з урахуванням методичних рекомендацій затвердити форму акта обстеження малозабезпеченої сім'ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги.

5. Визнати таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2000 р. N 211 (211-2000-п) (Офіційний вісник України, 2000 р., N 5, ст. 178).

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 21 серпня 2001 р. N 1091

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 25 серпня 2004 р. N 1098 (1098-2004-п)
        

1. Головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор - посадові особи структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - орган соціального захисту населення) наділені повноваженнями із здійснення контролю за правильністю надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, житлових субсидій, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), за цільовим використанням коштів державного бюджету, спрямованих на цю мету, за призначенням (відновленням) виплати внутрішньо переміщеним особам пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

В об’єднаних територіальних громадах акти обстеження матеріально-побутових умов сім’ї для призначення (відновлення) державної соціальної допомоги/соціальних виплат складаються та передаються до відповідних органів соціального захисту населення уповноваженими особами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад у випадках, передбачених законодавством.

Головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор мають право проводити вибіркові перевірки правильності складення уповноваженими особами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад актів обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Діяльність державних соціальних інспекторів координує головний державний соціальний інспектор відповідного органу соціального захисту населення.

Організаційно-методичне керівництво діяльністю головних державних соціальних інспекторів та державних соціальних інспекторів здійснюють підрозділи Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад, а також Мінсоцполітики.

2. Головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор у своїй діяльності керуються Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

3. Головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор:

перевіряють достовірність та повноту інформації про доходи і майновий стан осіб, які входять до складу сім’ї, що звертається за призначенням державної соціальної допомоги;

проводять вибіркові перевірки особових справ одержувачів державної соціальної допомоги за рішенням керівника відповідного органу соціального захисту населення або його заступника;

складають акти за підсумками перевірки з висновками щодо правильності призначення державної соціальної допомоги;

проводять перевірку достовірності та повноти інформації про фактичне місце проживання (перебування) внутрішньо переміщених осіб за рішенням керівника відповідного органу соціального захисту населення або його заступника та складають за результатами такої перевірки акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї;

здійснюють моніторинг призначення та виплати державної соціальної допомоги і проводять аналіз причин порушення законодавства з питань надання державної соціальної допомоги;

вживають заходів до повернення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги;

готують пропозиції щодо припинення надання державної соціальної допомоги, позбавлення права на продовження строку її надання, зменшення розміру допомоги у випадках, передбачених законодавством;

співпрацюють з міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості, службами у справах дітей, територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, державними органами нагляду за охороною праці, профспілковими та громадськими об’єднаннями у вирішенні питань соціального захисту населення та проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам;

виконують інші обов’язки відповідно до законодавства.

4. Головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор мають право:

проводити за рішенням керівника відповідного органу соціального захисту населення або його заступника обстеження умов життя заявника (за його згодою) з метою визначення складу сім’ї, ступеня нужденності та можливостей знаходження додаткових джерел для її існування шляхом опитування осіб, які входять до складу сім’ї, що звертається за призначенням державної соціальної допомоги, родичів, інших осіб у разі виникнення потреби в уточненні обставин, що стосуються справи;

проводити за рішенням керівника відповідного органу соціального захисту населення або його заступника перевірку інформації про фактичне місце проживання/перебування отримувачів державної соціальної допомоги та соціальних виплат із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї;

відвідувати місце роботи осіб, які входять до складу сім'ї, що звертається за призначенням державної соціальної допомоги, для проведення перевірки відомостей про їх доходи за умови пред'явлення рішення про проведення перевірки власнику або уповноваженому ним органу відповідного підприємства, установи, організації, фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності;

отримувати від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності необхідну інформацію та відомості з питань, що належать до їх компетенції;

робити запити та безоплатно отримувати від територіальних органів ДФС, МВС, Держфінінспекції, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Пенсійного фонду України, територіальних органів ДМС, реєстраційних служб, що проводять реєстрацію прав на нерухоме майно, бюро технічної інвентаризації, відділів державної реєстрації актів цивільного стану, органів охорони здоров’я, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також навчальних закладів, підприємств, установ, організацій усіх форм власності інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги;

брати участь у здійсненні моніторингу соціальних проблем регіону та вносити до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення соціального захисту населення у відповідних регіонах, вирішення питань соціального захисту окремих категорій громадян та сімей з урахуванням регіональних особливостей.

5. Вимоги головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора у межах виконання їх повноважень є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

6. Під час виконання своїх функціональних обов'язків головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор зобов'язані:

забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниці підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності;

дотримуватися конфіденційності інформації щодо особистого життя громадян.

7. Перевірка правильності надання державної соціальної допомоги та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам проводиться за рішенням керівника відповідного органу соціального захисту населення (його заступника) або головного державного соціального інспектора.

9. Головному державному соціальному інспектору та державному соціальному інспектору видається службове посвідчення, зразок якого затверджується Мінсоцполітики.

10. Головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення повноважень або зловживання службовим становищем притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

11. Дії або бездіяльність головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора можуть бути оскаржені до вищестоящого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, а також до суду.

12. Захист прав і честі головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора здійснюється відповідно до законодавства.