ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО: ПЕРСПЕКТИВИ Й ПРІОРИТЕТИ

У науці господарського права проблем більше, ніж у будь-якій галузі юридичної науки. Можливо, це спостерігається саме через тс, що існування його для багатьох є невирішеним питанням. Одні вважають, що господарське право як галузь права взагалі не існує, інші — розглядають його як певне непорозуміння.

Питання господарського права досліджуються в Україні кілька десятиріч чималою кількістю наукових колективів і окремих вчених. Нині за офіційно визнаною спеціальністю "Господарське право: Арбітражний процес" нараховується 11 докторів наук і понад 40 кандидатів наук. Вони працюють у різних містах країни (Київ, Харків, Донецьк, Луганськ, Одеса). Організаційні форми для досліджень

склалися різні, але у більшості випадків вони здійснюються на відповідних кафедрах вузів і поєднуються з навчальним процесом. З моменту ж утворення Інституту економіко-правових досліджень НАН України (ІЕПД) розв'язання теоретичних і практичних проблем господарського права стало одним з його головних статутних завдань. Таким чином*' в Україні з'явився своєрідний центр господарського права.

Зрозуміло, що тут немає ніякого перебільшення ролі Інституту, адже у силу особливого наукового статусу НАН України її установи є відповідальними за рівень і стан всіх досліджень загалом по країні. Тому новий Інститут існує як координаційний центр. Згодом, після створення у 1993 році Академії правових наук України, при ній утворилося Координаційне бюро з правових проблем підприємницької діяльності, господарського і комерційного .права. ІЕПД і на цей раз був визнаний як провідна установа із зазначеної проблематики.

Тому я хотів би знову повернутися до запитання, яке порушив на початку: чому ж усе-таки склалося таке особливе ставлення до господарського права?

На мій погляд, це результат по суті монопольного, домінуючого двохсотлітнього стану цивільного права у вітчизняній юриспруденції. Причому кількість адептів цієї концепції постійно зростала за рахунок поширення юридичної освіти і необхідності забезпечення читання відповідних курсів лекцій. Однак потроху зростала і незгода з таким станом речей, не всі хотіли існувати у "старому храмі цивільного права". Тому і виникла у середині XIX століття перша концепція господарського права, створена нашим земляком К.Д. Ушинським. Вона стала рішучим викликом монополії цивільного права.

Глибинна ж причина сучасних концептуальних розбіжностей полягає у розв'язанні питання: яка з цих концепцій найбільшою мірою відповідає стану і потребам економіки, що розвивається? Концепція господарського права тому і з'явилася на світ, що врахувала всю складність і багатоукладність економіки у промислову епоху. Вона є відображенням того факту, що можливості приватноправового регулювання тут дещо обмежені і його потрібно підкріплювати системним публічно-правовим регулюванням й охороною господарських відносин.

Важливо зрозуміти, що відмінною рисою, яка визначає ідею концепції господарського права з моменту її зародження і до наших днів, є націленість на поєднання інтересів приватних (особливих, власних) з інтересами публічними (загальногосподарськими, суспільними).

Цивільне право побудоване на підвалинах приватного права. На думку цивілістів, воно здатне врегулювати будь-які економічні відносини і у будь-який період розвитку суспільства, їх не задовольняє

традиційна для цивільного права сфера регулювання — тобто відносини в основному побутового, майнового характеру між громадянами, а також між громадянами і організаціями. Тому постійно розширюється його предмет, зростають намагання охопити ним, зокрема, відносини, що ускладнюються в економіці. Робиться це під гаслом — ніякого втручання держави в економіку!

Тому посилюється боротьба з новими правовими концепціями, які прагнуть адекватно відобразити економічні потреби.

Головним постулатом представників цивілістичної науки стало те, що концепція господарського права в умовах переходу до ринкових методів втратила будь-яке значення, оскільки з самого початку була розрахована на обслуговування "адміністративно-командної економіки".

Виникає запитання: а як сама "адміністративно-командна система" ставилася до концепції господарського права? Факт, що ця концепція не займала тоді пануючого становища, монополія ж цивілістів зберігалася постійно. Чомусь забувають, що концепція господарського права — єдина протистояла економічно-адміністративному глобалізму. Він вимагав підкорення всього виробництва тільки центру. Юристи-господарники ж боролися за те, щоб економічні (госпрозрахункові) права підприємств були надійно захищені і центр, в особі міністерств, ніс відповідальність за збитки, що завдаються ним. Особливо гострих нападок зазнало господарське право, коли до Верховної Ради був переданий на розгляд проект Господарського кодексу. З'явилися численні публікації, в яких говорилося, що господарське право не потрібне, що це "Троянський кінь для економіки України", -"Ядерна бомба", "Другий Чорнобиль" тощо.

На жаль, не всі юристи витримали ці масовані атаки.

Але, попри усе, потрібно врахувати і таке: на несправедливі обвинувачення на адресу господарського права відповіло саме життя. Справа у тому, що багато господарсько-правових понять давно увійшли у практику, їх не треба було "винаходити" заново. Вони знайшли своє місце у новому українському законодавстві. Мова йде, наприклад, про такі поняття, як "суб'єкт господарювання", "господарські відносини", "господарські зобов'язання", "господарський договір", "правова робота у народному господарстві", "господарська діяльність", "господарські операції, господарські рішення" та ін.

Важливо зазначити і той факт, що вче-ні-господарники є вельми потрібними вже з перших днів формування національного господарського законодавства. За їх участю були підготовлені перші найважливіші для економіки закони України — "Про власність", "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про економічну самостійність України". Ми брали участь у підготовці десятків законодавчих актів у сфері господарювання. Але, звичайно, багато сил було віддано підготовці Господарського кодексу, на що пішло майже десять років.

Чималі зусилля необхідно було докласти, щоб вирішувати істотні завдання, що стосуються самої "матерії" господарського права — тобто поглиблювати його концептуальні основи, визначати місце у системі правового регулювання сучасної економіки, уточнювати цілі і принципи, предмет і метод, наповнювати новим змістом його основні інститути. Господарське право мало б виробити теоретичні основи формування нового господарського законодавства України, обгрунтувати напрями і пріоритети у його розвитку, створити наукову базу для його систематизації і кодифікації.

З усіх перерахованих проблем проведені фундаментальні дослідження; отримані результати, з якими фахівці можуть ознайомитися у публікаціях, що з'явилися, зокрема, у підручнику "Господарське право" і журналі "Економіка і право".

Головна турбота для проведення подальших досліджень у галузі господарського права — науково забезпечити системний розвиток господарського законодавства. Адже цей процес виявився вельми складним і суперечливим, оскільки господарське законодавство має величезний обсяг і є недосконалим. Все це створює . значні перепони у реформуванні економіки. За такої ситуації нічого й думати про те, щоб водночас позбутися всіх недоліків. Ось на цьому фоні і постало завдання визначення пріоритетів у подальшому розвитку відповідної галузі.

Ці пріоритети ми визначили під час співпраці з Інститутом законодавства Верховної Ради. Назву дві основні їх групи.

Перша — це розвиток окремих напрямів у господарському законодавстві, що враховують реальний стан і потреби економіки. Сюди увійшли:

1) забезпечення подальшого реформування відносин власності і ефективного господарського використання об'єктів цієї власності;

2) розвиток антимонопольного законодавства, захист прав й інтересів суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції;

3) вдосконалення відносин з оподаткування і захисту прав суб'єктів господарювання у цих відносинах;

4) формування правових засобів дстенізації і декриміналізації господарської діяльності.

Друга група — це пріоритети у розвитку господарського законодавства як форми певної цілісності (системи) норм і нормативних актів. Тут виділені такі напрями:

1) систематизація і кодифікація господарського законодавства, створення і введення у дію Господарського кодексу України;

2) формування Державної довгострокової цільової програми розвитку господарського законодавства.

Георгій ЗНАМЕНСЬКИЙ, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України

По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 25 від 22-28 ЧЕРВНЯ 2002 року;