КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 30 листопада 2000 р. N 1770
Київ
Про затвердження положень про допризовну підготовку і про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (
2232-12)
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити такі, що додаються:
Положення про допризовну підготовку;
Положення про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей.
Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО
Інд. 29
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 листопада 2000 р. N 1770
ПОЛОЖЕННЯ
Про допризовну підготовку
Загальні питання
1. Допризовна підготовка є складовою частиною підготовки юнаків допризовного і призовного віку до військової служби.
У ході допризовної підготовки молодь набуває військових знань і практичних навичок в обсязі, необхідному для успішного засвоєння програми бойової підготовки.
2. Допризовна підготовка включається до визначеної державою складової освіти вищих навчальних закладів I і II рівня акредитації, професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладів (далі - навчальні заклади) та проводиться за затвердженими відповідно до законодавства програмами, погодженими з Міноборони.
Керівництво допризовною підготовкою
3. Керівництво допризовною підготовкою, програмним і методичним забезпеченням здійснює Міноборони, Міносвіти, а також інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування.
4. Міноборони за участю інших центральних органів виконавчої влади:
розробляє і затверджує нормативно-правові акти з питань допризовної підготовки;
організовує і проводить навчально-методичні збори офіцерів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які відповідають за допризовну підготовку;
бере участь у розробленні програм допризовної підготовки;
узагальнює досвід проведення допризовної підготовки.
5. Безпосереднє керівництво допризовною підготовкою в оперативних командуваннях покладається на управління оперативного командування.
Управління оперативного командування:
розробляють і здійснюють заходи щодо організації шефської роботи та патріотичного виховання юнаків силами військових частин і вищих військових навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування, розташованих на території оперативного командування;
ведуть облік і звітність за визначеними Міноборони питаннями з допризовної підготовки;
проводять настановні збори для освоєння спеціальності особами, які призначаються вперше на посаду викладача допризовної підготовки;
забезпечують навчальні заклади озброєнням, боєприпасами і військовим майном відповідно до норм, визначених програмами допризовної підготовки;
надають допомогу Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям та органам місцевого самоврядування у створенні навчально-матеріальної бази навчальних закладів, необхідної для проведення допризовної підготовки.
6. Начальники гарнізонів, командири з'єднань і військових частин, начальники вищих військових навчальних закладів разом з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки надають допомогу органам управління освітою, підпорядкованим місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - органи управління освітою), керівникам навчальних закладів в організації військово-шефської роботи з юнаками.
7. Разом з органами управління освітою у повсякденному керівництві допризовною підготовкою беруть участь територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
підбивають підсумки допризовної підготовки за минулий і ставлять завдання на новий навчальний рік;
організовують навчально-польові збори юнаків, які проходять допризовну підготовку в навчальних закладах;
провадять добір кандидатів на посаду викладача допризовної підготовки;
організовують і проводять методичну підготовку викладачів допризовної підготовки;
планують і організовують стрільби з автомата (малокаліберної гвинтівки) бойовими патронами під час навчально-польових зборів юнаків, які проходять допризовну підготовку, показ їм науково-популярних, хронікально-документальних кінофільмів військово-патріотичної тематики; разом з начальниками гарнізонів, командирами військових частин і начальниками вищих військових навчальних закладів організовують військово-шефську роботу з юнаками;
вносять відповідні записи до облікової картки призовника і посвідчення про приписку юнаків, які закінчили повний курс допризовної підготовки, до призовної дільниці;
інформують місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування про стан допризовної підготовки;
ведуть облік і звітність за визначеними Міноборони питаннями з допризовної підготовки.
8. Міносвіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади:
здійснюють керівництво допризовною підготовкою;
забезпечують навчально-методичну підготовку викладачів допризовної підготовки;
планують і разом з управліннями оперативного командування організовують настановні збори для освоєння спеціальності особами, які призначаються вперше на посаду викладача допризовної підготовки;
надають допомогу органам управління освітою в організації та проведенні допризовної підготовки, створенні навчально-матеріальної бази, зберіганні озброєння, боєприпасів і військового майна;
вивчають, узагальнюють і поширюють позитивний досвід проведення допризовної підготовки.
9. Органи управління освітою:
забезпечують виконання заходів з питань організації та проведення допризовної підготовки;
забезпечують охоплення юнаків допризовною підготовкою і належну якість її проведення;
сприяють створенню навчально-матеріальної бази і належних умов для одержання теоретичних знань і набуття практичних навичок юнаками під час проведення класних занять і навчально-польових зборів;
надають допомогу навчальним закладам у встановленні та розвиткові шефських зв'язків з розташованими на території області, міста, району військовими частинами, вищими військовими навчальними закладами;
вивчають, узагальнюють і поширюють позитивний досвід проведення допризовної підготовки.
10. Керівник навчального закладу несе відповідальність за організацію та стан допризовної підготовки, військово-патріотичного виховання, створення і вдосконалення навчально-матеріальної бази, підготовку юнаків до навчально-польових зборів, зберігання озброєння, боєприпасів і військового майна.
Керівник навчального закладу:
забезпечує виконання програми допризовної підготовки і створення безпечних умов навчання;
виділяє приміщення і майданчики для проведення практичних занять з допризовної підготовки;
видає накази про початок і закінчення навчання з допризовної підготовки, призначення командирів взводів та відділень, проведення занять з стрільби з малокаліберної гвинтівки;
організовує облік, зберігання, ремонт та списання озброєння, боєприпасів і військового майна відповідно до встановленого порядку, не менш як один раз на три місяці особисто перевіряє стан цієї роботи;
контролює проведення занять викладачем допризовної підготовки, виносить на обговорення педагогічних рад не менш як один раз на рік питання щодо стану допризовної підготовки.
Викладачі допризовної підготовки
11. Викладачі допризовної підготовки (далі - викладачі) входять до штату навчальних закладів і є відповідальними за підготовку юнаків допризовного віку, облік, зберігання, технічний стан та видачу озброєння, боєприпасів і військового майна, додержання встановлених правил і запобіжних заходів під час проведення занять.
12. На посади викладачів призначаються офіцери запасу або у відставці, які мають вищу освіту, спроможні за віком і станом здоров'я якісно проводити заняття, а також випускники вищих педагогічних навчальних закладів за спеціальністю викладач допризовної підготовки і фізичного виховання.
У разі коли немає можливості укомплектовувати ці посади офіцерами, викладачами можуть бути призначені добре підготовлені та досвідчені прапорщики (мічмани), сержанти (старшини), солдати (матроси) запасу з вищою освітою.
13. Підготовка викладачів допризовної підготовки і фізичного виховання проводиться на факультетах фізичного виховання та кафедрах військової підготовки вищих педагогічних навчальних закладів.
На навчання приймаються чоловіки віком до 25 років, які пройшли строкову військову службу або військову службу за контрактом і відповідають вимогам підготовки офіцерів запасу. Добір кандидатів провадять військові частини з числа військовослужбовців строкової служби, які підлягають звільненню в запас, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки разом з органами управління освітою - з числа військовозобов'язаних, звільнених у запас після закінчення встановленого строку військової служби.
14. Викладач повинен знати вимоги щодо підготовки молоді до військової служби, постійно підвищувати свій професійний рівень.
Викладач:
організовує і проводить заняття з допризовної підготовки;
бере участь у створенні і вдосконаленні навчально-матеріальної бази, необхідної для проведення допризовної підготовки;
веде облік, зберігає та видає озброєння, боєприпаси і військове майно, не менш як один раз на місяць перевіряє їх наявність і технічний стан;
організовує разом з викладачем фізичної культури змагання з військово-прикладних видів спорту;
бере участь в організації та проведенні районних (міських) змагань з військово-прикладних видів спорту і цивільної оборони;
використовує військово-шефську допомогу для підвищення ефективності занять з допризовної підготовки;
веде роботу з військово-професійної орієнтації юнаків, відбору і підготовки їх для вступу до вищих військових навчальних закладів;
бере участь у складанні характеристик на юнаків допризовного і призовного віку, проведенні заходів, пов'язаних з припискою громадян до призовних дільниць, а також забезпечує своєчасне прибуття юнаків за викликом у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
15. Викладач планує свою роботу за розкладом занять, що затверджується керівником навчального закладу.
16. Викладачі систематично підвищують свій професійний рівень під час настановних зборів, навчання на факультетах при інститутах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, навчально-методичних зборів перед початком навчального року, щомісячних одноденних методичних занять, триденних методичних занять у канікулярний період, роботи в методичній комісії навчального закладу і самостійно.
Курси підвищення кваліфікації викладачів організовують органи управління освітою один раз на п'ять років.
Навчально-методичні збори проводяться перед початком навчального року за програмою, затвердженою територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за погодженням з відповідними органами управління освітою та у справах цивільної оборони.
Щомісячні одноденні методичні заняття проводяться територіальним центром комплектування та соціальної підтримки разом з органами управління освітою та у справах цивільної оборони відповідно до специфіки навчального процесу навчальних закладів. День проведення цих занять установлює керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки за домовленістю з органом управління освітою.
Викладачам надається один день на тиждень для методичної підготовки.
17. Для забезпечення керівництва навчально-методичною роботою з допризовної підготовки при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки створюються позаштатні методичні ради. Робота позаштатної методичної ради планується на рік.
Склад методичної ради, плани її роботи, розклад навчально-методичних зборів і методичних занять затверджує керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки за погодженням з відповідним органом управління освітою.
18. У територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки ведеться журнал обліку методичної підготовки викладачів допризовної підготовки, в органах охорони здоров'я - викладачів основ медичних знань навчальних закладів.
19. Оплата праці викладачів проводиться на умовах, передбачених для викладачів навчальних закладів відповідно до законодавства.
Позакласна робота з допризовної підготовки, військово-патріотична робота з юнаками, а також керівництво гуртками, обладнання військового кабінету, кімнати зберігання зброї та стрілецького тиру і завідування ними провадяться за додаткову плату у порядку і розмірах, установлених Міносвіти.
Організація та проведення допризовної підготовки
20. Допризовну підготовку організовують і проводять за відповідними програмами.
Згідно з програмами у навчальних закладах розробляється потижневий план допризовної підготовки на навчальний рік. Заняття з цього предмета включають до загального розкладу занять і проводять по класах та навчальних групах, що іменуються взводами. Взводи поділяються на відділення.
Керівник навчального закладу призначає командирів взводів і відділень.
21. Навчання юнаків умінню стріляти з автомата (малокаліберної гвинтівки) бойовими патронами проводиться на стрільбищах і в тирах військових частин, вищих військових навчальних закладів, організацій Товариства сприяння обороні України (ТСО України) і спортивних організацій.
Час, місце і порядок проведення стрільб визначає керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який їх організовує за погодженням з начальниками гарнізону, вищого військового навчального закладу, командиром військової частини і до початку навчального року повідомляє про це місцеву держадміністрацію та орган місцевого самоврядування.
У разі організації стрільб на стрільбищах і в тирах, що належать організаціям ТСО України, керівництво стрільбами здійснює офіцер територіального центру комплектування та соціальної підтримки разом з працівниками ТСО України. За розпорядженням управлінь оперативного командування для цього можуть бути призначені офіцери, прапорщики (мічмани), сержанти (старшини) військових частин і вищих військових навчальних закладів.
22. Після закінчення навчання за програмами допризовної підготовки в навчальному закладі організовуються змагання з військово-прикладних видів спорту.
Матеріально-технічне забезпечення допризовної підготовки
23. У навчальних закладах створюється і постійно вдосконалюється навчально-матеріальна база. У разі відсутності у навчальних закладах стрілецького тиру за рішенням місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування заняття з вогневої підготовки проводяться у стрілецьких тирах інших навчальних закладів.
24. Навчальним закладам озброєння, боєприпаси і військове майно видають органи постачання оперативних командувань через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до встановлених норм.
Озброєння і боєприпаси видаються за наявності виданого в установленому порядку уповноваженим органом дозволу на їх зберігання.
Перевезення озброєння, боєприпасів і військового майна до навчальних закладів планують органи військових сполучень відповідно до заявок органів постачання оперативних командувань і здійснюють у порядку, встановленому для військових перевезень, за рахунок Міноборони.
Ремонт озброєння і військового майна навчальних закладів проводиться у ремонтних підприємствах (майстернях) оперативних командувань.
25. Згідно з програмами допризовної підготовки органи управління у справах цивільної оборони та органи охорони здоров'я забезпечують навчальні заклади навчальним майном відповідно до заявок органів управління освітою.
Контроль за проведенням допризовної підготовки
26. Контроль за проведенням допризовної підготовки здійснюють Міноборони, Міносвіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, а також управління оперативного командування, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки разом з органами управління освітою, у справах цивільної оборони та органами охорони здоров'я.
27. Перевірка якості засвоєння юнаками програм допризовної підготовки, методичної підготовки викладачів допризовної підготовки, стану навчально-матеріальної бази та організації військово-патріотичного виховання молоді проводиться у навчальному закладі не менш як один раз на три роки.
За результатами перевірки складається акт, що затверджується особою, за дорученням якої проводиться перевірка.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 листопада 2000 р. N 1770
ПОЛОЖЕННЯ
про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей
Загальні питання
1. Підготовка призовників з військово-технічних спеціальностей (далі - призовники) до військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України (далі - Збройні Сили та інші військові формування), проводиться:
призовників - учнів професійно-технічних навчальних закладів, які навчаються у них за професіями, спорідненими з військово-обліковими спеціальностями, - безпосередньо в цих закладах;
призовників, які працюють, і тих, що тимчасово не працюють, а також учнів професійно-технічних навчальних закладів, які навчаються у них за професіями, не спорідненими з військово-обліковими спеціальностями, - у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України (ТСО України) та у професійно-технічних навчальних закладах (далі - навчальні заклади).
2. Завданнями підготовки призовників є:
набуття призовниками теоретичних знань та практичних навичок для самостійної роботи на військовій техніці;
удосконалення військових знань і навичок з допризовної підготовки, одержаних призовниками у вищих навчальних закладах I і II рівнів акредитації, професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладах;
виховання призовників у дусі готовності до бездоганного виконання конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
3. Кількість призовників, які підлягають підготовці з військово-технічних спеціальностей, та перелік спеціальностей визначаються Міноборони разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади за участю ТСО України та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
4. Мінфін забезпечує фінансування з державного бюджету підготовки призовників у межах затверджених обсягів.
5. Міноборони:
здійснює разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, а також ТСО України контроль за організацією, проведенням і результатами підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей, її програмним і методичним забезпеченням, визначає кількість призовників, які проходять таку підготовку, та перелік відповідних спеціальностей;
доводить до управлінь оперативного командування, територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки через Генеральний штаб Збройних Сил завдання щодо підготовки призовників;
погоджує розроблені заінтересованими центральними органами виконавчої влади, ТСО України навчальні плани і програми підготовки призовників, затверджує табелі та норми постачання військової техніки, озброєння і майна;
здійснює матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів згідно з табелями і нормами постачання, ремонт військової техніки, озброєння і майна в установленому порядку;
надає методичну допомогу заінтересованим центральним органам виконавчої влади, ТСО України у проведенні навчально-методичних зборів керівників підпорядкованих їм навчальних закладів;
здійснює контроль за своєчасним та якісним комплектуванням територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки навчальних закладів призовниками, а також за організацією і проведенням державних кваліфікаційних іспитів.
6. Міноборони, а також органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, управління оперативних командувань, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки призначають посадових осіб, відповідальних за координацію проведення підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей.
7. Управління оперативного командування:
здійснює контроль за організацією, проведенням і результатами підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей;
розробляє та здійснює заходи щодо підготовки призовників, організації та проведення шефської роботи і військово-патріотичного виховання в навчальних закладах силами військових частин і військових навчальних закладів, розташованих у зоні відповідальності оперативного командування, незалежно від їх підпорядкування;
визначає кандидатури голів державних кваліфікаційних комісій, здійснює контроль за організацією і проведенням державних кваліфікаційних іспитів;
планує та здійснює матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів згідно з діючими табелями і нормами постачання, ремонт військової техніки, озброєння та майна в установленому порядку;
надає методичну допомогу органам управління освітою, комітетам ТСО України в організації та проведенні навчально-методичних зборів керівних та педагогічних працівників навчальних закладів.
8. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
беруть участь в організації та здійсненні контролю за проведенням і результатами підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей, її програмним і методичним забезпеченням;
здійснюють відбір і направляють у навчальні заклади призовників, придатних за медичними та іншими показниками для проходження підготовки з військово-технічних спеціальностей, проводять роботу з їх військово-професійної орієнтації;
організовують та забезпечують роботу державних кваліфікаційних комісій;
надають допомогу навчальним закладам у доборі педагогічних працівників, проведенні навчально-методичних зборів;
інформують відповідні місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування про стан підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей та вносять пропозиції щодо поліпшення підготовки молоді до військової служби;
ведуть встановлені облік та звітність.
9. МОН України, інші центральні органи виконавчої влади і ТСО України, яким підпорядковані навчальні заклади:
здійснюють керівництво, контроль і надання допомоги підпорядкованим навчальним закладам у підготовці призовників та несуть відповідальність за її якість;
визначають разом з Міноборони кількість призовників, які підлягають підготовці з військово-технічних спеціальностей у навчальних закладах;
доводять до органів управління освітою, комітетів ТСО України завдання щодо підготовки призовників;
організовують підготовку призовників;
впроваджують заходи щодо проведення військово-шефської роботи і військово-патріотичного виховання в навчальних закладах;
організовують розроблення і видання навчальних планів та програм для підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей, подають на затвердження Міноборони пропозиції щодо норм постачання військової техніки, озброєння і майна;
подають органам постачання Міноборони обліково-звітні документи, заявки з питань матеріально-технічного забезпечення підготовки призовників;
організовують перед початком навчального року навчально-методичні збори керівників навчальних закладів та інші заходи;
делегують представників органів управлінь освітою, комітетів ТСО України, навчальних закладів для роботи у відповідних комісіях з питань приписки, призовних комісіях за попереднім узгодженням з головами комісій;
надають навчальним закладам допомогу у плануванні та організації навчально-виховного процесу, кадровому, методичному і матеріально-технічному забезпеченні підготовки призовників;
організовують проведення ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів.
Комплектування навчальних закладів призовниками
10. Комплектування навчальних закладів призовниками здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з урахуванням їх нахилів, професійної орієнтації, досвіду практичної роботи, стану здоров'я.
Юнаки, які не пройшли допризовну підготовку, та ті, що мають судимість або стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, у навчальні заклади, які здійснюють підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, не направляються.
11. Призовники, направлені територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на навчання, іменуються курсантами (слухачами). З курсантів (слухачів) формуються навчальні взводи чисельністю 25-30 чоловік.
Навчальні взводи, курсанти (слухачі) яких навчаються за професіями, спеціальностями, пов'язаними з роботами на об'єктах з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під наглядом спеціально уповноважених державних органів, реєструються в установленому порядку.
12. Курсанти (слухачі), що навчаються за військово-технічними спеціальностями у професійно-технічних навчальних закладах, навчальних закладах ТСО України, плату за проходження медичного огляду та складання державних кваліфікаційних іспитів не здійснюють.
13. Відбір призовників, які після закінчення навчання направляються в режимні та спеціальні частини, проводиться в установленому порядку.
Комплектування навчальних закладів призовниками на замовлення військових формувань здійснюється за загальною системою проведення підготовки призовників для військ. Компенсація витрат Міноборони, пов'язаних з найманням житла на період навчання зазначених призовників, проїздом до місця навчання (зборів) і назад, здійснюється цими військовими формуваннями під час проведення призову громадян на строкову військову службу залежно від обсягів призову.
14. Відрахування курсантів (слухачів) з навчальних закладів здійснюється за наказом районного (міського) керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який направив призовників на навчання, за поданням керівника навчального закладу у разі:
незадовільної успішності, невиконання навчального плану і програм та пропуску більш як 20 відсотків занять;
вступу до вищого навчального закладу або призову на строкову військову службу до закінчення навчання;
зміни місця проживання;
заподіяння навчальному закладу шкоди, а також вчинення дій, за які законодавством передбачається кримінальна або адміністративна відповідальність.
Організація навчально-виховного процесу
15. Організація навчально-виховного процесу повинна забезпечувати високу якість професійної підготовки призовників для успішного виконання ними обов'язків під час проходження військової служби та здійснюватися відповідно до нормативно-правових актів з питань освіти.
16. Планування навчально-виховного процесу повинно забезпечувати своєчасне та якісне виконання вимог навчальних програм, раціональне використання навчально-матеріальної бази і робочого часу педагогічних працівників.
17. Загальнотехнічне, професійно-теоретичне навчання курсантів (слухачів) повинно проводитися у спеціалізованих навчальних кабінетах (класах), аудиторіях, лабораторіях у формі різних типів уроків, лекцій, теоретичних і практичних семінарів, лабораторних та практичних занять, індивідуальних занять, екскурсій тощо.
18. Форми навчання визначаються вимогами навчальних програм, складом і рівнем підготовленості курсантів (слухачів), наявністю і станом навчального устаткування та технічних засобів навчання, місцем і тривалістю занять.
19. Навчання курсантів (слухачів) здійснюється в навчальних закладах та їх філіях за денною, вечірньою (змінною) формами з відривом або без відриву від виробництва з урахуванням максимального наближення їх випуску до часу призову.
20. Виховна робота є складовою частиною навчального процесу і повинна проводитися як у навчальний, так і позанавчальний час. Основою виховання є військово-шефська робота військово-патріотичного спрямування.
21. Методична робота у навчальному закладі проводиться з метою підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників, удосконалення змісту, форм і методів навчання і виховання, вивчення, узагальнення і впровадження у навчально-виховний процес передового педагогічного досвіду, досягнень сучасного виробництва, науково-технічного прогресу.
Навчально-методичні збори керівників, а також інших працівників навчальних закладів проводяться перед початком навчального року органами управління освітою і комітетами ТСО України.
Підвищення кваліфікації керівних і педагогічних працівників навчальних закладів проводиться один раз на п'ять років.
Навчально-матеріальна база
22. Навчальні заклади повинні мати сучасну навчально-матеріальну базу, яка забезпечує високу якість підготовки призовників. Відповідно до професійного напряму навчально-матеріальна база, як правило, включає:
спеціалізовані навчальні кабінети (класи), майстерні, лабораторії, інші навчальні й навчально-допоміжні приміщення, оснащені сучасним устаткуванням, технічними засобами навчання, навчальним і наочним приладдям;
табельну військову техніку, озброєння і майно;
автодроми, полігони, кранодроми, навчальні поля, спеціальні навчально-тренувальні комплекси;
автомобільні парки (гаражі), ангари та стоянки техніки, побутові приміщення та майно для забезпечення навчального процесу тощо.
23. Навчальні кабінети (класи), майстерні, лабораторії, інші навчальні й навчально-допоміжні приміщення, автодроми, полігони, кранодроми, автомобільні парки (гаражі) тощо майть бути обладнані відповідно до вимог нормативних документів, навчальних планів та програм з професійно-технічної освіти.
24. Військова техніка, озброєння і майно повинні бути не нижче II категорії, а машини мати запас ходу (моторесурсу) до чергового ремонту згідно з діючими нормами. Озброєння видається навчальним закладам, які мають відповідні документи.
Навчальні заклади повинні забезпечити зберігання військової техніки, озброєння і майна, їх експлуатацію та ремонт згідно з діючими нормами і порядком.
Середній і капітальний ремонт військової техніки, озброєння і майна, які використовуються для забезпечення підготовки призовників, здійснюється на ремонтних підприємствах (у майстернях) Міноборони або на договірних засадах на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності.
Списання військової техніки, озброєння і майна здійснюється в установленому порядку.
25. Доставка та перевезення військової техніки, озброєння і майна здійснюється транспортом Міноборони згідно з вимогами Положення про військові перевезення або транспортом ТСО України, інших центральних органів виконавчої влади за рахунок Міноборони.
Державні кваліфікаційні іспити
26. Підготовка призовників закінчується державними кваліфікаційними іспитами (далі - іспити), які проводяться державними кваліфікаційними комісіями.
Склад комісії та зміни до нього затверджуються наказом керівника навчального закладу, що здійснює підготовку призовників, за узгодженням з відповідним органом управління професійно-технічною освітою.
Головою комісії затверджується представник Збройних Сил, визначений управлінням оперативного командування, заступником голови - керівник або заступник керівника навчального закладу, членами - представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки та навчального закладу.
У разі проведення кваліфікаційної атестації призовників з професій, спеціальностей та спеціалізацій, пов'язаних з роботами на об'єктах з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під наглядом спеціально уповноважених державних органів, до складу комісій включаються представники цих органів.
27. До іспитів допускаються курсанти (слухачі), які пройшли повний курс навчання, виконали всі практичні роботи, склали заліки й одержали позитивні підсумкові оцінки з усіх навчальних предметів.
28. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки на підставі заявок навчальних закладів за 10-15 днів до початку іспитів сповіщають командирів військових частин про терміни прибуття голів державних кваліфікаційних комісій для участі в роботі цих комісій.
29. Державна кваліфікаційна комісія:
встановлює відповідність результатів вихідного або проміжного контролю обсягів і рівня професійних знань, умінь та навичок призовників вимогам державних стандартів професійно-технічної освіти;
визначає, керуючись кваліфікаційними характеристиками професій працівників або кваліфікаційними характеристиками випускників, фактичний рівень кваліфікації й готовності випускників навчального закладу до самостійного виконання робіт із здобутих професій, спеціальностей та спеціалізацій і присвоює відповідні розряди (класи, категорії);
готує обгрунтовані рішення й висновки;
вносить у разі потреби до органів управління професійно-технічною освітою, навчальних закладів пропозиції щодо поліпшення забезпечення та здійснення підготовки кваліфікованих робітників.
30. Курсанти (слухачі), що не склали іспитів з поважних причин або одержали оцінку "незадовільно", допускаються до повторного складання іспитів в установленому порядку.
31. Такими, що закінчили навчання, вважаються курсанти (слухачі), які пройшли повний курс професійно-технічного навчання, одержали на іспитах позитивні оцінки з усіх предметів, успішно пройшли кваліфікаційну атестацію й одержали свідоцтво встановленого державного зразка.
Курсантам (слухачам), які навчалися професій, пов'язаних з роботою на транспортних засобах та на об'єктах, що перебувають під наглядом спеціально уповноважених державних органів, разом із свідоцтвом видається посвідчення встановленого зразка на право керування (експлуатації) транспортними засобами.
32. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в обліково-послужній картці призовника роблять запис про здобуту професію, спеціальність.
Контроль за проведенням підготовки призовників
33. Контроль за проведенням підготовки призовників здійснюється Міноборони разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, Центральним комітетом ТСО України та управліннями оперативних командувань, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
34. Критерії оцінки роботи навчального закладу з питань підготовки призовників визначаються заінтересованими центральними органами виконавчої влади, ТСО України.
35. Перевірка навчальних закладів з питань підготовки призовників проводиться, як правило, один раз на три роки органами, зазначеними у пункті 33 цього Положення.
За результатами перевірки складається акт.