Угода
між Кабінетом Міністрів України
та Урядом Ісламської Республіки Іран
про взаємну допомогу в митних справах
( Угоду затверджено Постановою КМ N 588 ( 588-2002-п )
від 29.04.2002 )
Дата підписання: 28.08.2000
Дата набуття чинності: 23.03.2005
Кабінет Міністрів України та Уряд Ісламської Республіки Іран,
в подальшому поіменовані Сторонами,
Вважаючи, що митні порушення завдають шкоди економічним та
соціальним інтересам державам Сторін;
Будучи переконаними у тому, що зусилля по запобіганню
порушенням митного законодавства, включаючи ті, які стосуються
стягнення імпортних та експортних мит, а також належного
дотримання заборон, обмежень і контролю, будуть більш ефективними
завдяки співробітництву між їх митними службами;
Маючи на меті сприяння подальшому розвитку і прискоренню руху
пасажирів та товарів шляхом співпраці Сторін;
Враховуючи, що незаконна торгівля наркотиками, психотропними
речовинами, їх аналогами та прекурсорами загрожує громадському
здоров'ю та суспільству;
Беручи до уваги Рекомендацію Ради митного співробітництва
щодо взаємної адміністративної допомоги від 5 грудня 1953 року;
З урахуванням Єдиної Конвенції щодо наркотичних засобів від
30 березня 1961 року ( 995_177 ), Конвенції щодо психотропних
речовин від 21 лютого 1971 року ( 995_176 ) та Конвенції щодо
боротьби з незаконним переміщенням наркотичних засобів і
психотропних речовин від 20 грудня 1988 року ( 995_096 );
домовилися про таке:
Стаття 1. Визначення
Для цілей цієї Угоди:
"Митне законодавство" означає сукупність законодавчих та
нормативних актів держав Сторін, яким регулюється порядок імпорту,
експорту та транзиту товарів, стягнення мита, зборів та інших
платежів, надання пільг щодо сплати митних платежів, встановлення
заборон і обмежень, а також контроль за переміщенням товарів через
митні кордони держав Сторін;
"Порушення митного законодавства" означає будь-яке порушення
або спробу порушення митного законодавства, відповідальність за
вчинення якого передбачена національним законодавством держав
Сторін;
"Митна адміністрація" означає
в Україні - Державну митну службу України;
в Ісламській Республіці Іран - Митну адміністрацію Ісламської
Республіки Іран (IRICA);
"Особа" означає будь-яку фізичну або юридичну особу;
"Територія" означає митну територію Держави - Сторони;
"Контрольована поставка" означає метод, який дозволяє імпорт,
транзит або експорт наркотичних засобів та психотропних речовин на
території держав Сторін за дозволом та під контролем компетентних
органів Сторін, спрямований на виявлення осіб, які займаються
незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин;
"Інформація" означає будь-які дані, документи, звіти,
перевірені та їх засвідчені копії, або інші повідомлення;
"Аналітичні дані" означає інформацію, яка була проаналізована
для свідчень, що відносяться до порушень митного законодавства;
"Запитуюча адміністрація" означає митну адміністрацію, яка
запитує про допомогу;
"Запитувана адміністрація" означає митну адміністрацію, яку
було запитано про допомогу.
Стаття 2. Сфера застосування Угоди
1. Сторони, керуючись цією Угодою та через свої митні
адміністрації, в межах своєї компетенції та у відповідності з
митним законодавством своїх держав:
a) вживають заходів для покращання митного контролю
пасажирів, товарів та поштових відправлень між державами Сторін;
b) надають допомогу у виявленні, попередженні та припиненні
порушень митного законодавства;
c) за запитом, допомагають одна одній шляхом надання
інформації та аналітичних даних, які можуть бути використані при
контролі виконання та застосування митного законодавства;
d) надають одна одній допомогу у дослідженні, розробці та
тестуванні нових митних процедур, в навчанні особового складу та
обміні досвідом, а також у інших випадках, які потребуватимуть
вжиття спільних заходів;
e) прагнуть до спрощення та вдосконалення митних
формальностей між Сторонами та вирішення питань, пов'язаних з
розбіжностями у національному законодавстві держав Сторін.
2. Взаємна допомога, передбачена цією Угодою, надається у
відповідності з національним законодавством, яке діє на території
держави запитуваної Сторони, та в межах компетенції і можливостей
запитуваної митної адміністрації.
3. Ця Угода призначена виключно для взаємної адміністративної
допомоги між Сторонами; положення цієї Угоди не будуть давати
права будь-якій особі отримувати, приховувати чи відмовлятися від
свідчень чи затримувати виконання запиту.
Стаття 3. Форми співробітництва та взаємної допомоги
Митні адміністрації Сторін з власної ініціативи або за
запитом:
a) надають одна одній всю необхідну інформацію та аналітичні
дані щодо нижчевикладеного;
b) здійснюють обмін досвідом між митними адміністраціями з
питань, що стосуються нових напрямків, способів та методів
боротьби з порушеннями митного законодавства;
c) обмінюються інформацією щодо нових форм порушень митного
законодавства;
d) інформують одна одну про зміни в митному законодавстві
держав Сторін, які стосуються положень цієї Угоди, про технічні
засоби контролю та методи їх застосування, а також проводять
робочі зустрічі для обговорення питань, що становлять взаємний
інтерес;
e) обмінюються інформацією щодо застосування національних
правил визначення країни походження товарів;
f) обмінюються інформацією щодо автентичності заявленої
митної вартості товарів.
Стаття 4. Передача інформації
1. Митні адміністрації Сторін обмінюються наявною інформацією
та аналітичними даними, включаючи передачу повідомлень, протоколів
та інших матеріалів або їх завірених копій, які стосуються:
a) обставин, пов'язаних із стягненням мита та митних
податків, а також застосування митних преференцій;
b) дій, вчинених та запланованих, які суперечать митному
законодавству держави запитуючої Сторони.
2. Митні адміністрації Сторін передають якнайшвидше і без
будь-якого попереднього запиту дані щодо можливих порушень митного
законодавства, у боротьбі з якими Сторони найбільшим чином
зацікавлені. Це, в першу чергу, стосується порушень митного
законодавства при переміщенні:
a) товарів, небезпечних для довкілля та здоров'я громадян;
b) зброї, військового спорядження, вибухівки та вибухових
пристроїв;
c) товарів, які обкладаються високим митом та митними
податками.
Окрім цього, митні адміністрації Сторін інформують одна одну
щодо:
a) місць зберігання товарів, з яких можуть бути незаконно
ввезенні на територію держави іншої Сторони значні обсяги товарів;
b) застосування заборон і обмежень при імпорті, експорті та
транзиті товарів або звільнення товарів від сплати мита, митних
податків та інших митних платежів;
c) будь-яких транспортних засобів, які використовувалися або
підозрювалися у використанні для вчинення порушень митного
законодавства.
Стаття 5. Контрольована поставка
1. Метод контрольованої поставки наркотичних засобів та
психотропних речовин з метою виявлення осіб, причетних до їх
незаконного переміщення, застосовується лише за взаємною згодою
митних адміністрацій Сторін.
2. Наркотичні засоби та психотропні речовини, у відношенні
яких застосовується метод контрольованої поставки, за взаємним
погодженням митних адміністрацій Сторін можуть бути перехоплені і
переміщені через кордон у недоторканому вигляді або з їх
вилученням чи повною або частковою заміною.
3. Рішення про застосування методу контрольованої поставки
приймаються Сторонами щодо кожного конкретного випадку і можуть, у
разі необхідності, враховувати фінансові домовленості Сторін та
рішення відносно їх реалізації.
Стаття 6. Інформація щодо переміщення товарів
Митна адміністрація однієї Сторони, з власної ініціативи або
за запитом, надає митній адміністрації іншої Сторони наступну
інформацію щодо:
a) законності вивезення з території держави однієї Сторони
товарів, які ввозяться на територію держави запитуючої Сторони;
b) законності ввезення товарів на територію держави однієї
Сторони, які були вивезені з території держави запитуючої Сторони;
c) законності ввезення чи транзиту через територію
запитуваної сторони товарів, які переміщувалися транзитом через
територію запитуючої адміністрації.
Стаття 7. Інформація щодо іншої діяльності
Митна адміністрація однієї Сторони, з власної ініціативи або
за запитом, передає митній адміністрації іншої Сторони всю наявну
інформацію щодо порушень чинного на території держави цієї Сторони
митного законодавства, зокрема, відносно:
a) осіб, про яких відомо або які підозрюються у вчиненні
порушень митного законодавства на території держави іншої Сторони;
b) товарів, які незаконно переміщуються;
c) транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються
у використанні для вчинення порушень чинного на території держави
іншої Сторони митного законодавства;
d) приміщень, які підозрюються запитуючою адміністрацією у
використанні для вчинення порушень митного законодавства на
території іншої Сторони.
Стаття 8. Файли та документи
1. Митна адміністрація однієї Сторони, з власної ініціативи
або за запитом, передає копії документів, які містять усю наявну
інформацію щодо діяльності завершеної або запланованої, що може
спричинити до порушення митного законодавства на території держави
іншої Сторони. Засвідчені копії та оригінали документів
передаються дипломатичними каналами. Оригінали документів
запитуються лише у тих випадках, коли надання копій є недостатнім,
і підлягають поверненню у найстисліший термін.
2. Документи, про які йшлося вище, можуть бути замінені
коп'ютеризованою інформацією у будь-якій формі. Одночасно повинна
надаватися вся відповідна інформація для тлумачення та
використання наданих матеріалів.
Стаття 9. Розслідування
1. За запитом митної адміністрації однієї Сторони митна
адміністрація іншої Сторони ініціює всі офіційні розслідування у
відношенні дій, які суперечать митному законодавству, чинному на
території держави запитуючої адміністрації.
2. Розслідування проводяться у відповідності з національним
законодавством, чинним на території держави запитуваної
адміністрації.
3. Офіційні особи митної адміністрації однієї Сторони можуть,
у окремих випадках, за погодженням митної адміністрації іншої
Сторони, перебувати на території держави останньої при проведенні
розслідувань порушень митного законодавства, вчинених на території
держави запитуючої митної адміністрації, а також ознайомлюватись з
оригіналами документів, що потребують особливої уваги, крім тих,
які мають конфіденційний характер.
Стаття 10. Впорядкування перебування посадових осіб
митних органів на території іншої Сторони
Якщо, у випадках, передбачених вище, посадові особи митної
адміністрації однієї Сторони перебувають на території держави
іншої Сторони, вони повинні дотримуватись чинних правил
перебування іноземців та у будь-який час бути готовими надати
підтвердження їх офіційного статусу. Вони не мають права носити
формений одяг та зброю.
Стаття 11. Експерти
На прохання судових або адміністративних органів держави
однієї Сторони, митна адміністрація іншої Сторони може
уповноважити своїх посадових осіб виступати у якості експертів при
судовому або адміністративному розгляді справ, пов'язаних з
порушеннями митного законодавства. Ці посадові особи надають
свідчення та висновки щодо фактів, які вони виявили під час
виконання своїх службових обов'язків. У запитах щодо участі у
судових або адміністративних розглядах має бути чітко викладено, у
якій справі та якості виступатиме посадова особа.
Стаття 12. Використання інформації та документів
1. Інформація, аналітичні документи, свідчення та документи,
отримані згідно з положеннями цієї Угоди, повинні
використовуватися лише для цілей, передбачених Угодою. Вони не
можуть передаватися будь-кому або використовуватися для будь-яких
інших цілей без письмової згоди на це митної адміністрації, що їх
надала.
2. Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються до
інформації відносно незаконного переміщення наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Така інформація
може бути передана іншим органам влади, які мають безпосереднє
відношення до боротьби з їх незаконним обігом.
3. Митні адміністрації Сторін можуть, відповідно до цілей та
сфери застосування цієї Угоди, використовувати в якості доказів у
своїх протоколах, повідомленнях та інших матеріалах, під час
судових та адміністративних розглядів, інформацію та документи,
отримані у відповідності з положеннями цієї Угоди.
4. Використання такої інформації та документів у якості
доказів під час судових та адміністративних розглядів, а також їх
оцінка, здійснюється у відповідності з національним законодавством
держав Сторін.
Стаття 13. Відмова у наданні допомоги
1. У випадках, коли надання допомоги згідно з цією Угодою
може завдати шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку або
іншим важливим інтересам держави Сторони, або буде порушувати
державну таємницю, або буде вступати в протиріччя з національним
законодавством, у допомозі може бути відмовлено.
2. У разі відмови від надання допомоги чи відкладення надання
допомоги, рішення про та причини для відмови чи відкладення
повідомляються запитуючій митній адміністрації без затримки у
письмовій формі.
Стаття 14. Форма та зміст запитів про надання допомоги
1. Запити, передбачені положеннями цієї Угоди, складаються у
письмовій формі, та супроводжуються документами, необхідними для
виконання таких запитів. Коли цього будуть вимагати обставини,
запит може бути поданий усно. Такі запити повинні бути негайно
підтверджені письмово. Такі запити повинні виконуватися без
затримки.
2. Запити, про які йдеться у пункті 1 цієї статті, повинні
містити такі дані:
a) назва митної адміністрації, що звертається з запитом;
b) запитувані заходи;
c) предмет та причини звернення з запитом;
d) закони, підзаконні акти та інші документи;
e) найбільш повна інформація щодо осіб, у відношенні яких
надсилається запит;
f) назва запитуваної адміністрації.
3. Запити повинні бути складені офіційною мовою держави
запитуваної адміністрації, англійською мовою або будь-якою іншою
мовою, прийнятною для неї.
4. Запитувана адміністрація може, для з'ясування окремих
питань, запитати додаткову інформацію, якщо це необхідно для
виконання запиту.
Стаття 15. Технічна допомога
Митні адміністрації Сторін надають одні одним технічну
допомогу в галузі митної справи, включаючи:
a) обмін експертами у випадках, що становлять взаємний
інтерес, для ознайомлення з технічними прийомами, які
застосовуються митними адміністраціями;
b) навчання та вдосконалення спеціальних навичок митників;
c) обмін інформацією та досвідом у використанні контролюючого
та пошукового обладнання;
d) обмін експертами у галузі митної справи;
e) обмін професійною, науковою та технічною інформацією з
митних питань.
Стаття 16. Конфіденційність
Будь-якій інформації, аналітичним даним, документу або даним,
які надані згідно з положеннями цієї Угоди, в державі Сторони, яка
їх отримала, буде надано такий же рівень захисту від розголошення
як і подібній інформації, аналітичним даним, документам та даним
цієї запитуваної адміністрації останньої, отриманим на її власній
території.
Стаття 17. Порядок внесення змін до Угоди
За взаємною згодою Сторін, до цієї Угоди можуть вноситись
зміни. Зміни та доповнення оформляються окремими протоколами, які
є невід'ємною частиною цієї Угоди і набирають чинності згідно з
положеннями статті 22 Угоди.
Стаття 18. Врегулювання спорів
Всі спори, які виникають між Сторонами у зв'язку з виконанням
положень цієї Угоди, врегульовуються шляхом консультацій та
переговорів.
Стаття 19. Витрати
1. Витрати на виконання запитів згідно з положеннями цієї
Угоди несе митна адміністрація, до якої звертаються з запитом,
крім витрат, пов'язаних з оплатою праці експертів та перекладачів,
які не є державними службовцями.
2. Питання щодо оплати витрат, пов'язаних з виконанням статті
16 Угоди, може бути вирішене окремо митними адміністраціями
Сторін.
3. Якщо виконання запиту потребує або буде потребувати
значних витрат, Сторони проводять консультації щодо термінів та
умов, при яких запит буде виконано, та спосіб, в якій будуть
понесені витрати.
Стаття 20. Виконання Угоди
1. Співробітництво, передбачене положеннями цієї Угоди,
здійснюється безпосередньо митними адміністраціями.
2. Митні адміністрації, в межах своєї компетенції, видають
документи, необхідні для виконання цієї Угоди.
3. Обмін інформацією та аналітичними даними, зазначеними у
цій Угоді, здійснюється безпосередньо між посадовими особами, які
спеціально для цього призначені кожною митною адміністрацію.
Список посадових осіб, призначених для цього, повинен бути поданий
митною адміністрацією кожної Сторони.
4. Для кращого виконання цієї Угоди посадові особи обох
митних адміністрацій, за обопільною згодою визнаючи необхідним,
будуть проводити зустрічі між собою.
Стаття 21. Територіальна чинність
Ця Угода є чинною на Територіях держав Сторін.
Стаття 22. Набуття чинності і припинення дії
1. Реалізація положень цієї Угоди не перешкоджає виконанню
зобов'язань, які були або будуть взяті на себе Сторонами у
відповідності з іншими міжнародними угодами.
2. Ця Угода набирає чинності на 30 день після отримання
останнього письмового повідомлення про виконання
внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цією Угодою
чинності.
Ця Угода укладається на невизначений строк та зберігатиме
чинність до того часу, поки одна із Сторін не повідомить іншу про
своє бажання припинити її дію. У цьому випадку Угода припинить
свою чинність через 6 місяців від дати отримання такого
повідомлення.
Вчинено в м. Києві, 28 серпня 2000 року, що відповідає 7
шахрівару 1379 солар хіджра, в двох примірниках кожний
українською, фарсі та англійською мовами, при чому всі тексти є
автентичними. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні та
застосуванні положень цієї Угоди, текст англійською мовою матиме
переважну силу.
За Кабінет Міністрів За Уряд Ісламської
України Республіки Іран
О.Єгоров (підпис)
(підпис)