Курсові різниці за кредитом
Який порядок податкового обліку курсових різниць по заборгованості перед
фінансовими установами за кредитами, отриманими в іноземній валюті?
(ВАТ
«Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя)
Пунктом 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону № 334/94-ВР встановлено, що з метою
оподаткування будь-яка заборгованість в іноземній валюті, що перебувала на
обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується у гривні за
офіційним валютним (обмінним) курсом Нацбанку України, який діяв на останній
робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або від’ємна різниця між
результатом такого перерахунку та балансовою вартістю такої заборгованості
включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку —
кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку — дебітора
за наслідками звітного періоду.
Зазначеним підпунктом передбачено
відображення у податковому обліку платника податку розрахованих різниць за
будь-якою заборгованістю в іноземній валюті, але за умови, що така
заборгованість перебувала на обліку платника податку, тобто основну суму боргу
відображено саме у податковому обліку згідно з пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону №
334/94-ВР.
Податковий облік податку на прибуток підприємств — це облік
валових доходів, валових витрат та їх коригування, а також визначення сум
амортизаційних відрахувань з метою визначення об’єкта оподаткування (статті 3 i
11 Закону № 334/94-ВР).
Таким чином, різниці, розраховані за будь-якою
заборгованістю в іноземній валюті — дебіторською (від’ємна різниця) та
кредиторською (позитивна різниця), включаються до валових витрат i
відображаються у рядку 29.10 додатка «З» до декларації про прибуток підприємства
лише за умови відображення у податковому обліку основної суми такого боргу.
Наприклад, основна сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі в
іноземній валюті, не впливає на збільшення валових доходів при одержанні
платником податку коштів у фінансовий кредит та на збільшення валових витрат при
поверненні зазначених коштів кредитору (підпункти 7.9.1 та 7.9.2 п. 7.9 ст. 7
Закону № 334/94-ВР). Тобто основна сума боргу за фінансовим кредитом не
відображається у податковому обліку платників податку — i дебітора, i кредитора.
У зв’язку з цим різниці, розраховані за такою заборгованістю в іноземній валюті,
не враховуються при визначенні платником податку об’єкта оподаткування.
Слід
також зазначити, що оскільки проценти, нараховані на основну суму заборгованості
за кредитом, депозитом або розстрочкою, відображаються у податковому обліку (п.
5.5 ст. 5 Закону № 334/94-ВР), то розраховані різниці (позитивні або від’ємні),
що виникають у результаті перерахунку сум заборгованості за нарахованими
процентами в іноземній валюті за офіційним валютним (обмінним) курсом Нацбанку
України, який діяв на останній робочий день звітного періоду, та балансовою
вартістю такої заборгованості повинні відображатися у складі валових доходів або
валових витрат платника податку.
Такий порядок відображення курсових різниць
у податковому обліку встановлено Комітетом Верховної Ради України з питань
фінансів i банківської діяльності у листі від 08.02.99 р. № 06-10/77 та
підтверджено рішенням Вищого арбітражного суду України від 27.09.2000 р. за
справою № 1/83.
Таким чином, курсові різниці за кредитом в іноземній валюті
не нараховуються незалежно від того, на які цілі кредит надано.
Консультують фахівці Головного управління методології ДПА України
По материалам журнала "ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ" № 30 СЕРПЕНЬ 2002 року;