ВИДАЧА ЛІКАРНЯНОГО

Чи у всіх випадках особі жіночої статі видаються "лікарняні" (листки тимчасової непрацездатності), чи існують якісь обмеження залежно від приводу звернення до лікувальної установи?

Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року призначення та виплата особі допомоги за державним соціальним страхуванням поставлені у безпосередню залежність від наявності відповідного документа (ст. 51).

Зокрема, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджено наказом МОЗ України N•455 від 13.11.2001 року, (далі — Інструкція). Причому названий нормативний акт, у першу чергу, проводить розмежування між лікарняними установами та підрозділами, представники яких мають право видавати листки непрацездатності, і тих, які зазначеного права не мають. До останніх відяесено лікарів станцій (відділень) швидкої медичної допомоги; станцій переливання крові; закладів судово-медичної експертизи; бальнеогрязелікувальних, косметологічних та фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік; будинків відпочинку; туристичних баз; зубопротезних поліклінік (відділень); санітарно-профілактичних закладів. Однозначно не мають права на видачу "лікарняних" також лікарі приватних закладів охорони здоров'я, лікарі-суб'єкти підприємницької діяльності, а також лікарі закладів усіх форм власності, коли проводиться косметологічне втручання без медичних показань (п. 1.5 Інструкції).

Таким чином, право лікарів на видачу "лікарняних" додатково звужено залежно від їх функціональних повноважень (спеціалізації). Інших обмежень, у тому числі за видами медичного обслуговування, які передбачені Переліком платних послуг, що можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затверджених постановою Кабміном № 1138 від 17.09.1996 року, не встановлено.

Скажімо, однією з платних медичних послуг визначено протезування (п. 9 ч.І названого Переліку), проте, якщо воно проводиться у стаціонарах протезно-ортопедичних підприємств системи Мінпраці та соцполітики листок непрацездатності видається на час протезування і проїзду до стаціонару і назад (п. 2.12 Інструкції). Інший приклад: після операції штучного переривання вагітності в амбулаторних умовах чи у стаціонарі (п. 7 ч. 1 Переліку) на бажання жінки може видаватися листок непрацездатності на три дні з урахуванням дня операції (п. 6.7 Інструкції). Втім, у разі виникнення ускладнень під час операції чи в післяабортному періоді "лікарняний" видають на весь період тимчасової непрацездатності. Але обмеження терміну листка непрацездатності не стосується випадків переривання вагітності з інших причин, у тому числі за медичними або соціальними показаннями (тоді "лікарняний" видається на весь період непра--цеадатності з дня госпіталізації відповідно до п. 6.8 Інструкції).

Аналогічною є ситуація при лікуванні безпліддя, включаючи хірургічні методи, проведення штучного запліднення та імплантації ембріона (п. 3 ч. 1 Переліку), коли жінці листок непрацездатності видається від-повідним лікувально-профілактичим закладом на період, вказаний у п. 6.9 Інструкції. Питання про подальшу непрацездатність жінки вирішується за місцем її спостереження індивідуально залежно від перебігу вагітності.

Отже, за загальним правилом, лікуючому лікарю державного чи комунального закладу охорони здоров'я (крім випадку надання косметологічної допомоги, не пов'язаної з медичними показаннями); лікуючому лікарю стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики; лікуючому лікарю туберкульозного санаторію надано право видавати-листок непрацездатності особі, яка перебуває у стані тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві. Від причини звернення до лікаря залежить лише термін, на який лікар має право видавати "лікарняний".

А особам, які самостійно звернулись за консультативною допомогою, що не пов'язана зі станом тимчасової непрацездатності, видається довідка довільної форми за 'підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведеної консультації (п. 2.19 Інструкції). Така довідка може знадобитися працівникові, який проходить обстеження у робочий час, для підтвердження поважної причини відсутності на робочому місці.

Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА

По материалам газеты "ЮРИДИЧНИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ" № 31 серпень 2002 р.