Оподаткування одержуваних громадянами доходів регулюється Декретом Кабінету
Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»
з відповідними змінами та доповненнями (далі — Декрет № 13-92) та Інструкцією
про прибутковий податок з громадян, розробленою на підставі ст. 23 Декрету
№ 13-92, затвердженою наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. № 12 та зареєстрованою
в Мін’юсті України 09.06.93 р. за № 64, з відповідними змінами та доповненнями
(далі — Інструкція).
Відповідно до ст. 2 Декрету № 13-92 об’єктом оподаткування у громадян,
які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний
дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних
доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так i за
її межами, як у грошовій формі, так i в натуральній (до складу якого включаються,
зокрема, i суми виплачуваних студентам стипендій), незалежно за рахунок
яких коштів формується це джерело, крім сум виплат, перелічених у ст.
5 Декрету № 13-92.
Особливості оподаткування прибутковим податком доходів громадян, одержуваних
громадянами протягом календарного року, викладено у відповідних розділах
Декрету № 13-92. Вони, зокрема, полягають у відмінностях в порядку оподаткування
доходів громадян, одержуваних протягом календарного року як за основним
(служба, навчання), так i не основним місцем роботи.
Для студентів вищих навчальних закладів з денною формою навчання основний
вид діяльності — це навчання. Стипендія, яку виплачують студентові за
досягнутий рівень успішності в навчальному процесі, є його доходом. Справляння
(обчислення) прибуткового податку з цього доходу здійснюється як із доходів,
одержуваних громадянами за місцем основної роботи (служби, навчання),
за ставками прогресивного оподаткування згідно з Указом Президента України
від 13.09.94 р. № 519 «Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки
прогресивного оподаткування доходів громадян» (у редакції Указу Президента
України від 21.11.95 р. № 1082/95). Під час виплати доходів за місцем
основної роботи (служби, навчання) громадянам протягом календарного року
надаються встановлені чинним законодавством пільги щодо сплати прибуткового
податку.
Інші види доходів студент навчального закладу з денною формою навчання
може одержувати протягом календарного року лише за сумісництвом, тобто
трудовий договір укладається лише за сумісництвом. Такі доходи протягом
календарного року підлягають оподаткуванню прибутковим податком у джерела
їх виплати за ставкою 20 відсотків від суми виплати (п. 3 ст. 7 Декрету
№ 13-92) без виключення встановленого чинним законодавством розміру неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян i надання громадянам пільг щодо сплати прибуткового
податку.
Отже, студент після закінчення звітного року (статті 12 i 19 Декрету №
13-92) зобов’язаний подати до податкового органу за місцем свого проживання
декларацію про доходи за звітний рік (до 1 квітня наступного року), одержані
як за місцем навчання, так i за сумісництвом, для здійснення йому перерахунку
прибуткового податку за річною сумою одержаного доходу з урахуванням пільг
щодо сплати цього податку.
Студент навчального закладу може укладати строковий трудовий договір з
підприємством як за основним місцем роботи лише у період, коли він вільний
від навчального процесу, тобто на період канікул, виробничої практики.
Вартість путівок до дитячих оздоровчих таборів
Який порядок оподаткування прибутковим податком з громадян вартості путівок
до дитячих оздоровчих таборів?
(м. Київ)
Відповідно до пп. «н» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92 до сукупного оподатковуваного
доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування,
не включається вартість путівок на лікування, відпочинок та у дитячі оздоровчі
табори, крім туристських та міжнародних.
Згадана норма Декрету № 13-92 не встановлює додаткових умов щодо джерела
виплати, за рахунок яких придбаваються путівки на відпочинок у дитячі
оздоровчі табори. Тому до сукупного оподатковуваного доходу громадян у
період, за який здійснюється оподаткування, не включається вартість таких
путівок (крім туристських та міжнародних), придбаних підприємствами, установами,
організаціями, фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності
як за рахунок власних коштів, так i за рахунок коштів соціального страхування
i профспілкового комітету.
Щoдо вартості пайка, що видається дітям на зворотну дорогу, екскурсій
під час перебування дітей на оздоровленні у дитячому таборі та вартості
проживання у готелі при обміні груп дітей між змінами, то питання їх оподаткування
прибутковим податком з громадян можна розглядати із застосуванням положень
пп. «ч» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92, згідно з якими до сукупного оподатковуваного
доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування,
не включаються суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються
один раз на календарний рік у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого
законом на працездатну особу, за рахунок юридичних, фізичних осіб та громадських
організацій.
Сільськогосподарська продукція
Який порядок оподаткування прибутковим податком з громадян сільськогосподарської
продукції, що надається працівникам сільськогосподарських підприємств
(у тому числі в рахунок нарахованої їм заробітної плати)?
(Донецька обл.)
Згідно зі ст. 2 Декрету № 13-92 об’єктом оподаткування у громадян, які
мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний
дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних
доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так i за
її межами незалежно від того, за рахунок яких коштів формується джерело
виплати доходу. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються
доходи, одержані як у натуральній формі, так i в грошовій (національній
або іноземній валюті).
Перелік сум виплат та інших доходів, у тому числі й в натуральній формі,
що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян, визначено
ст. 5 Декрету № 13-92.
Відповідно до цього переліку до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного
громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються,
зокрема, доходи працівників сільськогосподарських підприємств i рибних
господарств незалежно від форм власності та господарювання i риболовецьких
колгоспів, одержані ними натурою (сільськогосподарською, рибною продукцією
власного виробництва зазначених підприємств та продукцією її переробки,
за винятком продукції, визначеної Кабінетом Міністрів України). Обчислення
зазначених доходів провадиться за очікуваною собівартістю (пп. «р» п.
1 ст. 5 Декрету № 13-92).
Перелік товарів, недозволених для виплати заробітної плати натурою, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 244
(зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України
від 03.04.96 р. № 400), якою також встановлено, що товари, які не входять
до переліку, затвердженого цією постановою, можуть використовуватись підприємствами
для часткової виплати заробітної плати натурою.
Статтю 5 Декрету № 13-92 було доповнено пп. «р» згідно із Законом України
від 14.02.96 р. № 46/96-ВР «Про внесення змін i доповнень до Декрету Кабінету
Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», i його дія поширювалася
на доходи згаданої категорії працівників до 01.09.96 р.
Починаючи з 01.09.96 р., з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України
від 31.08.96 р. № 1023 «Про заходи щодо додаткового залучення коштів до
Пенсійного фонду» при наданні пільги згідно з пп. «р» п. 1 ст. 5 Декрету
було встановлено обмеження, i доходи працівників сільськогосподарських
підприємств, одержані ними натурою та обчислені за фактичною собівартістю
відповідної продукції, не стали включатися до сукупного оподатковуваного
доходу в розмірах, що не перевищують наростаючим підсумком за календарний
рік одного неоподатковуваного мінімуму в розрахунку на місяць (на місяць
— не більше ніж 17 грн., наростаючим підсумком за календарний рік — не
більше ніж 204 грн.). Решта доходів, одержана натурою, стала включатися
до сукупного оподатковуваного доходу таких громадян, а також до сум фонду
оплати праці, на які нараховуються страхові внески виходячи із середньої
ціни реалізації з урахуванням ПДВ.
Зазначені обмеження було знято з прийняттям постанови Кабінету Міністрів
України від 27.12.2001 р. № 1758 «Про внесення змін та визнання такими,
що втратили чинність, деяких рішень Кабінету Міністрів України», відповідно
до якої втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.95 р. № 1059 (зі змінами та доповненнями, зокрема, внесеними п. 2 постанови
Кабінету Міністрів України від 31.08.98 р. № 1023).
|