МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 051-291-205/1222 від 25.07.2002
Щодо бухгалтерського та податкового обліку
Пунктом 35 Указу Президента України "Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002 - 2004 роки" ( 216/2002 )
зобов'язано в частині вжиття заходів щодо узгодження показників
податкового та фінансового обліку платників податків і спрощення
форм податкової та статистичної звітності переглянути розділ 11
проекту Податкового кодексу з метою наближення бухгалтерського та
податкового обліку.
Бухгалтерський і податковий облік мають різні цілі.
Бухгалтерський облік має на меті надання достовірної інформації
про фінансовий стан підприємства для потенційного інвестора,
податковий облік виконує фіскальні і регуляторні функції. Тому
певні розбіжності між зазначеними системами обліку будуть існувати
завжди.
Поряд з цим бухгалтерський облік - це упорядкована система
регістрів, із затвердженим планом рахунків, своєю аналітикою,
завдяки чому досягається досить висока ступінь об'єктивності
фінансових показників.
На сьогодні бухгалтерський облік в Україні базується на
Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, які відповідають
вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і в
найбільшій ступені інтегровані до системи обліку Євросоюзу. Це
надзвичайно важливий аспект в світлі обраного Україною напрямку
розвитку економіки - європейського вибору розвитку інвестиційної
моделі економіки.
Відповідно до пункту 2 статті З Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 )
бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться
підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види
звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на
даних бухгалтерського обліку.
Таким чином, вся статистична звітність щодо обсягів
виробництва, прибутковості (збитковості), обсягів експорту
(імпорту), фінансових інвестицій і, нарешті, валового внутрішнього
продукту базується на даних фінансової звітності, основою якої є
бухгалтерський облік, а зазначені макроекономічні показники є
вирішальним фактором прийняття управлінських державних рішень.
Тому, незалежно від призначення двох систем обліку -
податкового та бухгалтерського, завжди існує необхідність
співставності двох систем і виявлення причин розбіжностей, якщо
показники однієї системи різко відрізняються від іншої системи.
У зв'язку з цим виникає необхідність спрощення податкового
обліку, максимального наближення його показників до системи
бухгалтерського обліку, що є надзвичайно важливим моментом щодо
підвищення контрольованості господарських операцій та попередження
ухилень від оподаткування. Система подвійного обліку є обтяжливою
для платників податків і завищує собівартість, є складною в
адмініструванні податкових надходжень, перешкоджає в питаннях
прогнозування доходної частини бюджету, оскільки плани
економічного розвитку економіки використовують статистичні дані і
не можуть використовувати податкову звітність як таку, що надає
звітність не повного кругу господарських суб'єктів, а лише
платників податків.
З врахуванням висловленого, проблема наближення податкового
та бухгалтерського обліку набуває державної ваги.
Світова практика знає декілька варіантів поєднання
бухгалтерського та податкового обліків, але всі вони беруть за
основу дані бухгалтерського обліку.
Найпоширеніші методи використання даних бухгалтерської
звітності у податковому обліку - перший: це коли за основу для
визначення податкової бази приймається оподатковуваний прибуток,
визначений за даними бухгалтерського обліку, який потім
коригується (метод реконсолідації). Така система застосовується в
США, Казахстані, Молдові.
Другий метод - фінансовий прибуток коригується згідно з
податковим законодавством і визначається оподатковуваний прибуток
(застосовується в Німеччині, Бельгії, Франції, Нідерландах).
Для України у зв'язку з переходом на національні стандарти,
найбільш раціональним вбачається варіант формування
оподатковуваної бази шляхом коригування фінансового прибутку на
суми доходів та витрат, які з метою оподаткування використовуються
чи додаються до даних фінансової звітності, й на цій основі
визначення об'єкту оподаткування.
Для запровадження таких підходів і складання податкової
декларації, виходячи з даних фінансової звітності, дуже важливим
моментом є запровадження єдиної методології (принципів) формування
доходів та витрат як в податковом, так і бухгалтерському обліку.
У Міністерстві фінансів України була проведена певна робота
щодо виявлення розбіжностей у методології визначення (формування)
доходів і витрат (таблиця розбіжностей додається*).
3 фіскальної точки зору ці методичні розбіжності не містять
антагонізмів і цілком можуть бути прийнятими з деякими обмеженнями
для податкового обліку. Найбільше всього розбіжності виникають при
формуванні складу доходів та витрат, але такі розбіжності не
створюють складнощів під час використання даних однієї звітності
для цілей іншої.
Запропонований проект розділу 11 Податкового кодексу
доопрацьовано в напрямку максимального наближення методології
оцінки фінансових результатів в бухгалтерському та податковому
обліку.
На нових концептуальних засадах, зокрема з використанням
методичних підходів оцінки фінансового результату так, як в
бухгалтерському обліку, в податковому обліку викладено:
1. Дата виникнення валових доходів та витрат за відвантаженою
продукцією, що дозволить з відповідним коригуванням
використовувати фінансовий результат від реалізації товарів
(робіт, послуг) для визначення оподатковуваного прибутку.
2. Облік фінансових результатів по кожному окремому цінному
паперу. При цьому виписані особливості формування ціни цінних
паперів на організованому ринку та на неорганізованому ринку
цінних паперів. Цей підхід з фіскальної точки зору попереджує
ухилення від оподаткування.
З метою наближення податкового та бухгалтерського обліку, без
втрат податкових надходжень під час оподаткування операцій з
цінними паперами, запропоновано використовувати амортизацію цінних
паперів за методом ефективної ставки відсотка. Суть цього метода
полягає в тому, щоб премії та дисконти, отримані під час
здійснення операції купівлі-продажу цінних паперів враховувати у
складі валового доходу та витрат не зразу, а протягом певного
періоду до повного погашення (викупу) цінних паперів. Для платника
податку це привабливо з точки зору рівнонапруженості податкового
тиску.
3. Облік доходів інвесторів у спільну діяльність із
створенням юридичної особи, в асоційовані та дочірні підприємства
викладено в його наближенні до бухгалтерського обліку щодо
визначення доходів за методом участі в капіталі (використання
окремих елементів такого методу).
4. Амортизація розглядається як складова частина валових
витрат з пооб'єктним обчисленням амортизації. Збереження
амортизації у складі валових витрат важливо для визначення
фінансового результату від реалізації.
5. Фінансовий та оперативний лізінг викладено в ідеології
стандартів бухгалтерського обліку, в тому числі зворотній лізінг.
6. Спільну діяльність без створення юридичної особи виписано
в методології бухгалтерського обліку, тобто результати фінансової
діяльності кожний учаснику межах власних паїв (часток) здійснює
відокремлено.
7. З метою уникнення непорозумінь в частині використання
термінології введено нове поняття - узагальнений податок на
прибуток, замість консолідованого податку на прибуток, оскільки є
поняття "консолідована звітність".
Разом з тим виписано механізми оподаткування доходів
інвесторів, які вклали свої кошти в спільні підприємства із
створенням юридичної особи, в асоційовані та дочірні підприємства.
Фінансовий облік передбачає формування доходів таких інвесторів з
урахуванням частки нерозподілених прибутків об'єкта інвестування.
З фіскальної точки зору це дуже важливий аспект, який попереджує
переток коштів, зокрема, в інші країни. Такі підходи щодо
оподаткування нерозподілених прибутків використовуються в Англії,
Новій Зеландії, інших країнах ОСДЕ. У зазначених країнах до
податкової декларації материнська компанія зобов'язана надавати
консолідовану звітність.
8. Що стосується складу валових витрат та доходів, то вони
практично виписані в ідеології діючого законодавства, з тією лише
різницею, що перелік витрат дещо розширено на соціальні заходи
(довгострокове страхування життя, додаткове пенсійне забезпечення,
медичне страхування та страхування від нещасного випадку на
виробництві).
9. Не може бути підтримана з позиції податкового
законодавства методологія переоцінки (оцінки) активів платника
податку так, як це запропоновано в бухгалтерському обліку.
10. У проекті більш деталізовано виписано механізми
застосування звичайних цін (визначення звичайних цін наведено в
розділі 1 проекту Податкового кодексу).
Вважаємо, що обраний напрямок модифікації розділу 11 проекту
Податкового Кодексу є перспективним та дозволяє спростити систему
податкового обліку, зменшити адміністративні витрати господарюючих
суб'єктів у складі собівартості продукції, дозволить підвищити
оперативний контроль за достовірністю податкового обліку і таким
чином попередити зловживання у сфері оподаткування, і,
найголовніше, наближення бухгалтерського та податкового обліку
дозволить підвищити ефективність прогнозування (планування)
доходів бюджетів, оскільки при цьому забезпечується інтегрованість
макропоказників, які є основою планування та прийняття державних
рішень.
Разом з тим Міністерство фінансів України розраховує на
активну участь у цій роботі фахівців бухгалтерського обліку,
незалежних аудиторів, міжнародних експертів і просить надати свої
пропозиції щодо вдосконалення окремих норм проекту.
Безперечно, окремі пропозиції проекту є дискусійними, тому
просимо висловити свої зауваження, аргументи, розрахунки.
Враховуючи стислі терміни подання проекту до Кабінету
Міністрів України, просимо надати свої зауваження до 5 серпня
поточного року.
Проект розділу 11 проекту Податкового кодексу та порівняльна
таблиця розбіжностей методології визначення фінансового результату
в двох системах обліку додаються*.
Заступник державного секретаря В.Регурецький
-----------------
* Текст відсутній
"Бізнес-Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації",
N 35/1-2, 26 серпня 2002 року