Виробництво в Україні виноробної продукції з імпортованої й вітчизняної сировини та обкладання її акцизним збором

України від 07.05.96 р. № 178/96-ВР «Про ставки акцизного збору i ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» (зі змінами та доповненнями) (далі — Закон № 178/96-ВР) затверджено ставки акцизного збору i ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої відповідно до кодів виробів за Гармонізованою системою опису та кодування товарів (далі — ГС). Статтею 2 зазначеного Закону тимчасово, до 01.01.2004 р., встановлено знижені ставки акцизного збору на виноробну продукцію, що виробляється з вітчизняної сировини. До цієї групи виноробної продукції входять вина виноградні сухі (вина виноградні натуральні марочні та ординарні сухі), вина виноградні кріплені (вина виноградні натуральні марочні та ординарні кріплені), виноградні виноматеріали, вермути та інші виноградні натуральні вина з рослинними або ароматичними екстрактами, а також вина плодово-ягідні.
Відповідно до ст. 7 Закону № 178/96-ВР тимчасово, до 01.01.2004 р., на коньяки, бренді, витримка яких не менше трьох років (код 2208 20), що виготовлені в Україні, встановлено ставку акцизного збору в розмірі 2 грн. за 1 літр 100% спирту. Враховуючи низьку забезпеченість вітчизняного коньячного виробництва власною сировиною, залежність від імпорту спирту коньячного (питома вага використання імпортного спирту коньячного у виробництві вітчизняних коньяків у 2001 р. перевищила 60%), законодавством установлено знижену акцизну ставку на ті коньяки i бренді, які мають витримку не менше трьох років i вироблені лише в Україні незалежно від того, з якої сировини вони виготовлені — вітчизняної чи імпортованої. Така знижена ставка у 8 разів менша від ставки акцизного збору, яка застосовується на коньяки i бренді, що імпортуються в Україну.
Водночас на плодово-ягідні виноматеріали, що класифікуються за ГС у товарній позиції 2206, встановлено єдину ставку акцизного збору в розмірі 2,6 грн. за 1 літр незалежно від того, виготовлені вони в Україні або імпортовані, з вітчизняної або імпортованої сировини.
Аналогічно на вина ігристі, шампанське (код за ГС 2204 10) та вина газовані (коди 2204 21 100, 2204 29 100) ставка акцизного збору в розмірі 1,6 грн. за 1 літр застосовується незалежно від того, вироблена ця продукція в Україні або імпортована, чи вироблена вона в Україні з вітчизняної або з імпортованої сировини. Тобто як до імпортованих, так i до вітчизняних вин ігристих, шампанського та вин газованих (незалежно від їх походження) відповідно до зазначених вище кодів ГС застосовується єдина ставка в розмірі 1 грн. за 1 літр. Певним чином це підтримує імпортерів зазначеної продукції. Інструментом протекціонізму, тобто інструментом захисту вітчизняних виробників цієї продукції залишається митний тариф.
Різниця в застосування розміру ставки акцизного збору у разі реалізації виноробної продукції, що виготовляється з вітчизняної або імпортованої сировини, є суттєвою.

Україна протягом ряду років претендує на вступ до Світової організації торгівлі (далі — СОТ). У процесі вступу України до СОТ необхідно прийняти ряд законів, що мають визначати сучасний торговельний режим України, зокрема, Податковий кодекс.
СОТ вимагає держання двох головних зобов’язань, що встановлюють недискримінаційний режим у торгівлі товарами. Перше — це безумовне положення щодо статусу «країни найбільшого сприяння», яке вимагає щоб товарам, що походять з території інших членів СОТ, надавався найкращий режим, який надається будь-якій іншій країні, та щоб для них не створювався дискримінаційний режим незалежно від походження. Другою формою недискримінаційного режиму є зобов’язання щодо «національного режиму», яке застосовується до непрямого оподаткування. Воно передбачає, що як тільки товари пройшли митну очистку, для них слід створювати режим, незалежно від походження, такий самий, як i для вітчизняної продукції. Для «подібних» товарів повинен створюватися такий самий режим незалежно від того, вітчизняні вони чи імпортовані. Генеральна угода про тарифи та торгівлю (далі — ГАТТ), яка є частиною правової структури СОТ, виключне право захисту товарів вітчизняних виробників надає лише митним тарифам. Тобто дискримінація продукції з інших держав — членів СОТ на користь вітчизняної продукції набирає форми звичайного мита, яким обкладається імпорт, а не форми дискримінаційних внутрішніх податків.
Водночас, наприклад, рівні ставок акцизу на пиво в різних державах — членах ЄС коливаються у широкому діапазоні. У законодавстві України вина виноградні марочні та ординарні (як сухі, так i кріплені), вина плодово-ягідні, виноградні виноматеріали, вермути, а також коньяки та бренді з витримкою не менше трьох років підпадають під більш високий акциз при їх імпортуванні на відміну від ставок акцизів на ці товари, якщо вони виготовляються в Україні з вітчизняної сировини. Це обумовлено необхідністю стимулювання розвитку та максимального використання власної сировинної бази України, забезпечення позитивної динаміки виноградних насаджень, досягнення точки окупності вітчизняної виноградної сировини та створення умов для розширеного відтворення у виноградарстві, виноробстві та коньячному виробництві нашої країни. Середній рівень споживання в Україні становить 0,2 літра коньяку i 1,2 літра виноградного вина в рік на людину проти європейських показників 1,8 i 32 літра відповідно. Історія розвитку коньячного виробництва в країнах Євросоюзу має вже понад 400 років, тоді як в Україні коньячне виробництво існує трохи більше 100 років. Випуск марочних коньяків в Україні здійснюється практично лише з вітчизняних спиртів, а забезпеченість для цього власною сировиною мінімальна. Це аргументи на користь діючих в нашій країні зменшених розмірів ставок акцизного збору на марочні коньяки, що виготовляються в Україні, та на виноградні вина, що виготовляються в Україні з вітчизняної сировини. Приєднання до ГАТТ i вступ до СОТ означатиме неухильне виконання правил та дотримання норм, установлених для понад як 140 країн — держав з розвинутою економікою — членів СОТ, на частку яких припадає понад 90% світової торгівлі. Одним з таких правил є застосування однакових розмірів ставок акцизного збору як до вітчизняної, так i до імпортованої продукції. Водночас членство в СОТ відкриває можливості для зменшення тарифних i нетарифних обмежень для українських товарів на світових ринках і дає можливість як кількісно збільшити обсяги експорту, так i змінити його структуру. Крім того, зі вступом до СОТ забезпечуватиметься можливість введення тимчасових обмежень імпорту у випадку проблем із платіжним балансом, підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень для захисту вітчизняних виробників від шкоди надмірного імпорту.
Під час підготовки проекту Податкового кодексу до третього читання у Верховній Раді України, Кабінетом Міністрів України за ініціативою Мінфіну України та ДПА України внесено пропозиції про вилучення з розділу V «Акцизний податок» проекту Податкового кодексу статей, що передбачають запровадження дискримінаційних умов оподаткування для імпортованих підакцизних товарів i суперечать вимогам положень угод системи ГАТТ — СОТ. Метою цього є забезпечення вищого ступеня гармонізації Податкового кодексу України з вимогами положень угод ГАТТ — СОТ у частині обкладення товарів акцизом.
Інструкцією, затвердженою наказом Держмитслужби України від 21.01.2000 р. № 33, визначено порядок справляння акцизного збору в разі увезення товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України та застосування положень актів законодавства щодо звільнення від сплати цього збору. Інструкцією передбачено, що акцизний збір не справляється з митної вартості сировини, імпортованої для виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що ввозиться підприємствами — виробниками алкогольних напоїв i тютюнових виробів безпосередньо для виготовлення таких товарів, за наявності довідки податкового органу за місцезнаходженням цього підприємства. Товари (продукція), які можуть ввозитися в Україну як сировина для виробництва інших підакцизних товарів, виходячи з положень цієї Інструкції, обкладаються акцизним збором згідно з чинним законодавством, за винятком підакцизних товарів, які можуть ввозитися в Україну на виконання міжнародних угод за участю України, якщо відповідна угода передбачає звільнення від цього збору.
Тобто за умови, що виробник вина самостійно ввозитиме виноматеріали безпосередньо для виготовлення вина, то такий виробник не сплачуватиме акцизний збір з виноматеріалів під час перетину ними митного кордону України. В такому випадку акцизний збір має бути сплачений цим підприємством-виробником на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації готового вина, виготовленого з імпортованого виноматеріалу, за ставками, встановленими Законом № 178/96-ВР відповідно до кодів виробів за ГС, які присвоюються торгово-промисловими палатами на підставі експертиз.
Однак на практиці виникає питання щодо застосування розміру ставки акцизного збору на вино у разі, коли при виготовленні цього вина підприємством-виробником одночасно використовується як імпортована, так i вітчизняна сировина. Крім цього, постає питання щодо порядку сплати акцизного збору з кріпленого виноградного вина у разі, коли при виготовленні цього вина підприємством-виробником використані кріплені виноградні виноматеріали як імпортовані, так i вітчизняні.
Критерієм у застосуванні певного розміру ставки акцизного збору у разі реалізації готових вин, вироблених з використанням імпортованої сировини, є вимоги ст. 18 Закону України від 05.02.92 р. № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф» (далі — Закон № 2097-ХІІ), якою передбачено, що країною походження товарів вважається країна, де товари було вироблено повністю або піддано достатній переробці чи обробці. Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою, якщо:
декларовані товари класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн i були використані для їх виготовлення;
у вартості декларованих товарів частка добавленої вартості становить не менше як 50 відсотків.
Не можуть визнаватися достатньою переробкою товарів такі технологічні операції:
щодо схоронності товарів під час їх зберігання чи транспортування;
підготовка товарів для продажу i транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування та перепакування);
прості складальні операції;
змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вхідних складових.
У виробництві деяких алкогольних напоїв відповідними стандартами передбачено використання імпортної сировини. Такою сировиною можуть бути не лише виноматеріали, а й інша специфічна сировина. До таких алкогольних напоїв відноситься, наприклад, вермут. Це ароматизований алкогольний напій, виготовлений на основі виноградних виноматеріалів з додаванням натуральних настоїв чи ароматичних дистилятів рослин, сахарози, етилового спирту ректифікованого, карамелізованого цукру. Такі вермути відносяться до аперитивів. За ГСТУ 45.003-96 при виробництві вермутів використовується рослинна сировина: дикорослі рослини (квітки бузини чорної, трава i листя полину гіркого тощо), дикорослі i культивовані рослини (корені валеріани лікарської, бруньки i листя смородини чорної тощо) та культивовані рослини (плоди абрикосу звичайного, насіння кропу запашного тощо). Крім цього, використовується імпортна сировина: гвоздика — квіткові бруньки гвоздичного дерева (Танзанія), кардамон — насіння плодів тропічної рослини (Індія, Цейлон), мускатний горіх (Молукські острови), кориця (Цейлон, Китай), а також інша імпортна сировина. До складу конкретної марки вермуту повинно входити не менше десяти найменувань сировини. Залежно від роду сировини та поставленого завдання трави та коріння використовують у вигляді спиртованих настоїв чи ароматичних спиртів. Можливість заміни однієї сировини на іншу повинна бути обумовлена в технологічній інструкції.
Щодо ввезення виноматеріалів, то вітчизняні підприємства для виготовлення вин імпортують певні марки (сорти) виноматеріалів, у першу чергу червоні, у зв’язку з відсутністю або дефіцитом їх на внутрішньому ринку. Такі виноматеріали ввозяться насамперед з Молдови та Грузії. Згідно зі стандартами та технологічними інструкціями на виготовлення вин увезені виноматеріали можуть купажуватися з вітчизняними в установлених пропорціях. У результаті отримується купаж — змішаний виноматеріал певної марки. Купажні листи на виготовлення вина, калькуляції собівартості купажу підприємства та експертні висновки торгово-промислової палати можуть слугувати підтвердженням частки добавленої вартості та здійснення достатньої переробки імпортованого виноматеріалу.
Об’ємна частка етилового спирту встановлюється для кожного виноматеріалу відповідно до його спрямуванням на конкретну назву вина (кріплені виноматерали — міцні, десертні (солодкі, лікерні), столові виноматеріали — сухі (марочні i сортові ординарні, хересні), напівсухі, напівсолодкі) в межах стандартів (ГСТУ 45.001-96. Виноматеріали оброблені. Загальні технічні умови). Тобто оброблені виноматеріали поділяються на категорії, групи i підгрупи відповідно до класифікації вин. Річний обсяг виробництва виноматеріалів зазначається у відповідній ліцензії. Це певна квота, в межах якої підприємству дозволено виробляти виноматеріали.
Відповідно до п. 20 ст. 7 Закону України від 15.09.95 р. № 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» (далі — Закон № 329/95-ВР) та п. 6.4 Положення про порядок нарахування, терміни сплати i подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 р. № 111, підприємства вторинного виноградного виноробства сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору на суму, розраховану зі ставок акцизного збору на готове вино, вироблене з виноградних виноматеріалів чи сусла, у виробництві яких використано спирт етиловий неденатурований. Це стосується кріплених виноградних виноматеріалів та вин.
У разі реалізації виноградних вин, виготовлених без додавання спирту етилового ректифікованого та без використання виноматеріалів, вироблених із спирту етилового ректифікованого, акцизний збір сплачується на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації цих вин відповідно до п. 4 ст. 7 Закону № 329/95-ВР. Це вина, що містять спирт лише природного бродіння. Наприклад, відповідно до ГСТУ 45.002-96 (Вина тихі. Загальні технічні умови) тихі вина поділяють на дві категорії: столові i кріплені. У свою чергу категорія столових вин складається з двох груп — натуральних i купажних. Столові вина, що виготовляються без додавання спирту етилового, підрозділяються на натуральні — сухі (вміст спирту природного бродіння 9 — 13% об.), напівсухі i напівсолодкі (вміст спирту природного бродіння 9 — 12% об.) та купажні — сухі, напівсухі та напівсолодкі (вміст спирту природного бродіння 9 — 12% об.). Підприємство — виробник вина, яке містить спирт лише природного бродіння, має сплачувати акцизний збір на третій робочий день після його реалізації незалежно від того, з яких виноматеріалів виготовлено таке вино — імпортованих чи вітчизняних.
Продаж марок акцизного збору для маркування виноградних вин, виготовлених без додавання спирту етилового ректифікованого та без використання виноматеріалів, вироблених із спирту етилового ректифікованого, здійснюється відповідно до п. 3 ст. 7 Закону № 329/95-ВР та Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору i маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.96 р. № 1284 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.98 р. № 1956). Підприємство, що виробляє такі вина, отримує акцизні марки виходячи із місячної потреби підприємства у маркуванні готового вина, але не більше за свою місячну виробничу потужність із виготовлення цього вина, відповідно до заявки-розрахунку.
У разі коли при виготовленні кріпленого виноградного вина підприємством-виробником використано кріплені виноградні виноматеріали як імпортовані, так i вітчизняні, то розмір ставки акцизного збору на вино має бути застосований з урахуванням вимог ст. 18 Закону № 2097-ХІІ, а акцизний збір на це вино має бути сплачений при придбанні акцизних марок на суму, розраховану зі ставок акцизного збору на таке готове вине, згідно з вимогами Закону № 329/95-ВР та Положення про порядок нарахування, терміни сплати i подання розрахунку акцизного збору, оскільки вино вироблено з використанням вітчизняних виноградних виноматеріалів, для виготовлення яких використано спирт етиловий неденатурований.

Юрій ВІЛЬХОВИЙ,
начальник відділу роз’яснення податкового законодавства в мережі Інтернет Головного управління громадських зв’язків та масово-роз’яснювальної роботи ДПА України