Постановою Правління Нацбанку України від 09.08.2002 р. № 297 було
затверджено Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам
генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій (далі — Положення).
Поява цього документа пов’язана з тим, що фінансові установи (страхові
компанії, інститути спільного інвестування, торговці цінними паперами,
ломбарди тощо), з одного боку, надають фінансові послуги відповідно
до Закону України від 12.07.2001 р. № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги
та державне регулювання ринків фінансових послуг», i ця діяльність регулюється
зазначеним Законом.
Нагадаємо, що до фінансових послуг належать, зокрема:
випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або
їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;
довірче управління фінансовими активами;
діяльність з обміну валют;
залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення;
фінансовий лізинг;
надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту;
надання гарантій та поручительств;
переказ грошей;
послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;
торгівля цінними паперами;
факторинг.
З іншого боку, якщо ця операція є валютною операцією в контексті Декрету
Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного
регулювання i валютного контролю», вона потребує ліцензії, яку видає
Нацбанк України.
Затверджене Положення саме i зазначає (п. 1.2), що фінансова установа
може провадити фінансові операції, які є одночасно i валютними операціями,
лише у разі отримання генеральної ліцензії Нацбанку України.
Раніше генеральні ліцензії могли отримати лише банки, інші підприємства
отримували індивідуальні ліцензії на окремі операції.
Для отримання генеральної ліцензії Нацбанк висуває такі вимоги:
наявність капіталу не менше ніж 500 тис. євро;
діяльність без порушень законодавства (в т. ч. — податкового) протягом
не менше року;
відсутність збитків протягом попереднього фінансового року;
наявність бізнес-плану, схваленого Нацбанком;
наявність у небанківської фінансової установи внутрішніх контролюючих
процедур протидії легалізації грошей, набутих злочинним шляхом;
наявність письмової згоди уповноважених банків на здійснення контролю
за валютними операціями клієнтів небанківської фінансової установи,
яка провадитиме їх через відкриті в цих банках рахунки;
Національний банк дійшов висновку, що небанківська фінансова установа
має достатні фінансові можливості та відповідних фахівців для здійснення
своєї діяльності.
Стосовно контролю за такими операціями, то вони мають здійснюватись
виключно через рахунки, відкриті в уповноважених банках. Банк, у якому
відкрито такий рахунок, здійснює також валютний контроль за операціями,
що провадить фінансова установа за дорученням її клієнтів.
Нове Положення дасть змогу спростити процедуру проведення окремих валютних
операцій для клієнтів фінансових установ. Так, наприклад, якщо раніше
придбання підприємством іноземних цінних паперів у нерезидента потребувало
індивідуальної ліцензії Нацбанку, то тепер за наявності генеральної
ліцензії у торговця цінними паперами він зможе придбати такі цінні папери
за дорученням клієнта.
Крім того, небанківські фінансові установи матимуть можливість інвестувати
кошти у валютні цінності.
Відповідно до п. 1.3 Положення небанківські фінансові установи за наявності
генеральної ліцензії можуть відкривати на території України власні обмінні
пункти валюти, а на ринку фінансових послуг посилиться конкуренція.
Отримати генеральну ліцензію легше всього буде або потужним небанківським
фінансовим установам, або фінансовим установам, пов’язаним з банками
(істотно розшириться коло послуг, що надають банки та пов’язані з ними
структури).