П О С Т А Н О В А
                    від 22 січня 1996 р. N 108
                               Київ

             Про причини аварії на головній насосній
          станції Диканівських очисних споруд м.Харкова,
        ліквідацію її наслідків і заходи щодо забезпечення
                 безаварійної роботи підприємств
            водопровідно-каналізаційного господарства


     29 червня  1995  р. на головній насосній станції Диканівських
очисних споруд  м.  Харкова  сталася  аварія  з тяжкими наслідками
соціального, економічного і екологічного характеру.
     Враховуючи масштаби  аварії  і  можливість  переростання її в
екологічну   катастрофу    міжрегіонального   характеру,   Кабінет
Міністрів  України  розпорядженням  від  5  липня  1995  р.  N 422
(    422-95-р    )    утворив   Урядову   комісію,   на   чолі   з
Віце-прем'єр-міністром  України Дурдинцем В.В. для вивчення причин
аварії, надання допомоги на місці в організації аварійно-відновних
робіт,   вироблення   висновків   з   метою  запобігання  подібним
надзвичайним ситуаціям у майбутньому.
     Скоординовані  дії   Урядової   комісії,  обласного  штабу  з
ліквідації  наслідків   аварії,  служб  експлуатації,  будівельних
організацій,  підприємств   м.Харкова,   сил   цивільної  оборони,
спеціальних  військових  підрозділів, зосередження в районі аварії
за короткий час значних матеріально-технічних ресурсів, інженерних
та  інших  засобів,  дозволили  усунути  до  1  серпня надзвичайну
ситуацію і перевести всі роботи у режим аварійно-відновних.
     Оперативність  прийнятих   рішень   позитивно   вплинула   на
організацію      невідкладних       аварійно-відновних      робіт,
життєзабезпечення  населення   та   його  захист  від  епідемічної
загрози.
     Значний внесок  у  справу  подолання наслідків аварії зробили
Державний комітет  по житлово-комунальному господарству, Державний
комітет по  водному  господарству,  Міністерство охорони здоров'я,
Міністерство  охорони   навколишнього   природного  середовища  та
ядерної безпеки,  Штаб  Цивільної  оборони,  Національна  академія
наук, оперативні  штаби з ліквідації наслідків аварії Харківської,
Луганської  і   Донецької   областей,  Сумська,  Дніпропетровська,
Київська, Запорізька,  Житомирська,  Полтавська  та  інші  обласні
державні адміністрації.
     Спільними  зусиллями   державних   органів,   підприємств   і
організацій, тисяч людей та за технічної і гуманітарної допомоги з
боку областей України, урядів Російської Федерації, Італії, Данії,
Голландії, США,  Німеччини, Китаю, практичної підтримки Президента
України було  значно послаблено можливі наслідки аварії і зменшено
витрати на їх подолання.
     За висновками  Урядової  та  міжвідомчої експертної комісій і
актом службового  розслідування,  складеним  Харківською  обласною
державною адміністрацією,  ця  аварія виникла внаслідок збігу ряду
негативних  чинників,   передусім   через   інтенсивну  зливу,  що
спричинила переповнення каналізаційних колекторів міста стічними і
зливовими водами,  та  грубе  порушення будівельних норм і правил,
інших нормативно-технічних вимог під час проектування, будівництва
та експлуатації  об'єкта,  допущене  з  вини  його безпосереднього
керівництва,   та   невжиття   відповідних   заходів   управлінням
житлово-комунального  господарства  м.  Харкова.  Це  призвело  до
порушення   режиму    водозабезпечення    і,    по   суті,   всієї
життєдіяльності великого  міста.  Було  зупинено  значну кількість
промислових  підприємств,   припинено   функціонування  оздоровчих
закладів. У  ріки  Харків, Уди, Лопань і Сіверський Донець скинуто
велику кількість неочищених стічних вод, що могло спричинити різке
погіршення   санітарно-епідемічної   обстановки   у   Харківській,
Донецькій і  Луганській  областях  України  та Ростовській області
Російської Федерації.
     Державі  заподіяно  значних  збитків.  Обсяг  прямих  витрат,
пов'язаних з  аварією  на  головній  насосній станції Диканівських
очисних споруд м. Харкова, становить 2315 млрд. карбованців.
     Прокуратура Харківської  області  за  фактом  аварії порушила
кримінальну справу.
     Вивчення   стану    справ    у   водопровідно-каналізаційному
господарстві України показало, що він є критичним. Не організовано
належної підтримки  та  забезпечення  оздоровлення  цієї  важливої
підгалузі з  боку  відповідних  міністерств,  відомств та місцевих
органів державної виконавчої влади.
     Беручи до  уваги  висновки  і рекомендації Урядової комісії з
розслідування  причин   аварії   на   головній   насосній  станції
Диканівських очисних  споруд  м. Харкова щодо остаточного усунення
її наслідків, а також підвищення надійності функціонування системи
водопровідно-каналізаційного  господарства   у   країні,   Кабінет
Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

     1. Взяти  до  відома  звіт  Урядової  комісії з розслідування
причин аварії  на  головній  насосній станції Диканівських очисних
споруд м. Харкова та відзначити її кваліфіковану роботу, пов'язану
з ліквідацією наслідків аварії.
     2. Інформацію   Генеральної  прокуратури  щодо  розслідування
кримінальної справи за фактом аварії взяти до відома.
     3. Вказати голові Харківського міськвиконкому Кушнарьову Є.П.
на      відсутність      належного     контролю     за     роботою
водопровідно-каналізаційного господарства міста Харкова.
     4.  Взяти   до  відома,  що  Харківською  обласною  державною
адміністрацією, Харківським міськвиконкомом та Державним комітетом
по житлово-комунальному господарству вжито заходів для притягнення
до  дисциплінарної   відповідальності   безпосередніх   винуватців
аварії.
     5. Харківській обласній державній адміністрації (Масельському
О. С.),  голові  Харківського  міськвиконкому  Кушнарьову  Є.  П.,
Державному   комітетові   по   житлово-комунальному   господарству
(Онищуку  Г.   І.)   забезпечити   завершення   всіх  відновних  і
будівельних робіт,  пов'язаних  з ліквідацією наслідків аварії, та
про результати  поінформувати  Кабінет  Міністрів  України  до  15
березня 1996 року.
     6. Начальнику   цивільної   оборони    Харківської    області
Масельському  О.  С.,  начальнику  Штабу Цивільної оборони України
Гречанінову  В.  Ф.  посилити  контроль   за   станом   техногенно
небезпечних   об'єктів.   Включити   до   плану  основних  заходів
підготовки цивільної оборони на 1996  рік  проведення  спеціальних
зборів керівного складу з практичним відпрацюванням методики дій у
надзвичайних ситуаціях.
     7. Зобов'язати  Державний  комітет  по   житлово-комунальному
господарству (Онищука Г. І.) разом із Урядом Автономної Республіки
Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями,  заінтересованими  міністерствами  і  відомствами
розробити  і  подати  в  першому  півріччі  1996  р.  до  Кабінету
Міністрів  України  проект  програми  виведення галузі з кризи,  а
також  проекти  актів  законодавства  з   питань   технологічного,
матеріально-технічного     та    фінансового    забезпечення    її
функціонування.
     8. Звернути увагу Голови Фонду державного майна Єханурова  Ю.
І.   і   голови   Харківської   обласної  державної  адміністрації
Масельського О.  С.  на незадовільне  виконання  Указу  Президента
України  від  22 серпня 1995 р.  N 765 ( 765/95 ) "Про заходи щодо
залучення додаткових коштів для  ліквідації  наслідків  аварії  на
очисних  спорудах  міста  Харкова"  та  зобов'язати їх забезпечити
безумовне виконання зазначеного Указу Президента України.
     9. Міністерству  охорони  навколишнього природного середовища
та ядерної  безпеки,  Міністерству  охорони здоров'я та Державному
комітетові по  житлово-комунальному  господарству  переглянути у І
кварталі 1996  р.  нормативи  очищення  стічних  вод  і  подати до
Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до діючих
нормативних актів.
     10. Міністерству  охорони навколишнього природного середовища
та ядерної  безпеки, Державному комітетові по водному господарству
розробити до  1 червня 1996 р. першочергові заходи щодо поліпшення
екологічного стану ріки Сіверський Донець.
     11. Уряду  Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським  державним адміністраціям, виконкомам Рад
усіх рівнів:
     разом   з   Державним   комітетом   по   житлово-комунальному
господарству терміново  визначити  і здійснити першочергові заходи
щодо забезпечення  безаварійної  роботи  систем  водопостачання  і
каналізації;
     в місячний термін розробити плани невідкладних дій на випадок
аварії  на   водопровідно-каналізаційних  спорудах  і  мережах  та
провести навчання  з  відпрацювання  цих дій, визначити конкретних
посадових осіб, відповідальних за виконання зазначених планів;
     під час  розроблення  програм соціально-економічного розвитку
на 1996  і  наступні роки передбачати пріоритетне виділення коштів
на    будівництво,     реконструкцію     та    заміну    аварійних
водопровідно-каналізаційних  об'єктів  і   мереж,   підтримання  в
роботоспроможному стані систем водопостачання та каналізації;
     вживати заходів   до   встановлення    пільг    підприємствам
водопровідно-каналізаційного  господарства  щодо плати за землю за
умови спрямування вивільнюваних коштів на  розвиток  і  поліпшення
технічного стану мереж.
     12. Національній   академії  наук,  Державному  комітетові  з
питань  науки,  техніки  та  промислової  політики,   Міністерству
промисловості,   Державному   комітетові  по  житлово-комунальному
господарству  забезпечити  розроблення  флокулянтів  для  очищення
питної води,  оброблення стічних вод і перероблення осаду, а також
антикорозійних засобів для  внутрішнього  покриття  каналізаційних
колекторів та організувати їх виробництво у 1996 році.
     13. Державному     комітетові     по     житлово-комунальному
господарству,  Штабу  Цивільної  оборони,   Міністерству   охорони
навколишнього    природного   середовища   та   ядерної   безпеки,
Міністерству охорони здоров'я,  Міністерству промисловості,  Фонду
державного  майна,  Державному комітетові по водному господарству,
Державному комітетові  з  питань  науки,  техніки  та  промислової
політики, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним  адміністраціям  подати  до  15
липня   1996   р.  Кабінетові  Міністрів  України  інформацію  про
виконання даної постанови.
     14. Контроль   за   виконанням  цієї  постанови  покласти  на
Віце-прем'єр-міністра  України  з  питань  державної  безпеки   та
надзвичайних ситуацій Дурдинця В. В.


     Прем'єр-міністр України                     Є.МАРЧУК

              Міністр
     Кабінету Міністрів України                  В.ПУСТОВОЙТЕНКО

     Інд.33