У разі коли сума ПДВ, визначена як різниця між загальною
сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом
звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного
періоду, визначеною платником єдиного податку в декларації
з ПДВ, має від’ємне значення, така сума відшкодовується
цьому платнику, як i всім іншим платникам ПДВ, згідно
з чинними нормативно-правовими документами.
При цьому необхідно врахувати такі особливості.
Якщо у платника ПДВ, який сплачує єдиний податок, обсяги
товарів (робіт, послуг), що є об’єктом оподаткування,
починаючи з податкового періоду, в якому таку особу
зареєстровано платником ПДВ, не перевищили встановленого
законом граничного розміру для обов’язкової реєстрації
як платника ПДВ (3600 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян), то відповідно до п. 14 Указу Президента України
від 07.08.98 р. № 857/98 (зі змінами та доповненнями,
далі — Указ № 857/98) такі платники не можуть отримати
бюджетного (експортного) відшкодування (у цьому разі
від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями
i податковим кредитом зараховується в рахунок зменшення
податкових зобов’язань наступних звітних періодів до
моменту досягнення граничного розміру для обов’язкової
реєстрації як платника ПДВ).
До набрання чинності Законом України від 01.06.2000
р. № 1783-III «Про внесення змін до Закону України «Про
податок на додану вартість» (далі — Закон № 1783-III)
суб’єкти малого підприємництва — платники єдиного податку,
зареєстровані платниками ПДВ, як i будь-які інші платники
ПДВ (за умови досягнення ними граничного розміру для
обов’язкової реєстрації їх платниками ПДВ), які, здійснюючи
операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг)
за межі митної території України, звітність з ПДВ подавали
щокварталу, мали право на проведення авансового бюджетного
відшкодування за перший або два перших місяці кварталу.
Із набранням чинності вищезазначеним Законом порядок
проведення авансового відшкодування скасовано i встановлено
окремий порядок експортного відшкодування та визначено
нові терміни проведення експортного відшкодування.
Оскільки п. 8.1 ст. 8 Закону № 1783-III визначено, що
розрахунок експортного відшкодування подається за наслідками
податкового місяця, право на отримання експортного відшкодування
мають виключно платники, які перебувають на щомісячному
терміні подання звітності. А тому платники, які подають
звітність з ПДВ щокварталу (у тому числі й платники
єдиного податку, зареєстровані як платники ПДВ), не
мають права на отримання експортного відшкодування,
а мають право на отримання бюджетного відшкодування
в загальновстановленому порядку.
Якщо суб’єкт малого підприємництва — платник ПДВ у визначені
законом строки бажає отримати експортне відшкодування,
то відповідно до абзацу 2 пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону
№ 168/97-ВР він має право замінити квартальний податковий
період на місячний з початку будь-якого кварталу поточного
року, подавши за місяць до початку кварталу заяву про
таку заміну до податкового органу, в якому цей платник
зареєстрований як платник ПДВ (зворотні зміни в одному
календарному році не дозволяються).
При цьому необхідно зазначити, що сума ПДВ, що підлягає
відшкодуванню з бюджету платнику, не може бути зарахована
в рахунок сплати єдиного податку, оскільки згідно зі
ст. 4 Указу № 857/98 сума бюджетного відшкодування може
бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів
з цього податку або інших податків, зборів (обов’язкових
платежів), які зараховуються до Держбюджету України,
а сума єдиного податку зараховується до Держбюджету
України частково, в розмірі 20% суми єдиного податку.
Решта єдиного податку розподіляється між місцевим бюджетом,
Пенсійним фондом, Фондом соціального страхування i Державним
фондом сприяння зайнятості населення. Сума ПДВ за бажанням
платника може бути повернута на його рахунок у банку,
а потім платник самостійно за рахунок цих коштів може
сплатити єдиний податок.