Звільнення від сплати земельного податку
Науково-дослідний i конструкторсько-технологічний інститут
електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків
є госпрозрахунковим орендним підприємством. Чи має він
право на звільнення від сплати земельного податку згідно
з чинним законодавством України?
(ОП НДІЕІМ, м. Шостка, Сумська обл.)
Пунктом 4 ст.12 Закону України від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ
«Про плату за землю» (у редакції Закону України від
19.09.96 р. № 378/96-ВР зі змінами та доповненнями)
(далі — Закон № 378/96-ВР) встановлено, що від земельного
податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки,
освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення,
фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються
ними за цільовим призначенням.
Право на присвоєння підприємствам, установам, організаціям
кодів за органом управління, організаційно-правовою
формою та видом діяльності надано органам Держкомстату
України на місцях відповідно до установчих документів
(статуту або положення), що встановлюють, на яких засадах
створено ту чи іншу установу, організацію, якими законодавчими
документами в своїй роботі керуються та які завдання
їх діяльності.
Класифікацією організаційно-правових форм господарювання,
затвердженою наказом Держстандарту України від 22.11.94 р. № 288, встановлено, що заклад, установа — це організаційна
структура, яка не займається підприємницькою діяльністю,
і фінансування робіт, пов’язаних з її діяльністю, здійснюється
за рахунок асигнувань, що виділяються з державного бюджету
або з місцевого бюджету адміністративно-територіальних
одиниць.
Крім того, ст. 1 Закону України від 13.12.91 р. № 1977-ХІІ
«Про наукову i науково-технічну діяльність» (у редакції
Закону України від 01.12.98 р. № 284-ХІV зі змінами
та доповненнями) (далі — Закон № 284-ХІV) визначено,
що наукова установа — це юридична особа незалежно від
форми власності, що створена в установленому законодавством
порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність
є основною i становить понад 70 відсотків загального
річного обсягу виконаних робіт. Цим же Законом встановлено
перелік державних наукових організацій.
Відповідно до ст. 12 Закону № 284-ХІV для надання державної
підтримки науковим установам усіх форм власності, діяльність
яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва,
створюється Державний реєстр наукових установ, яким
надається підтримка держави. Наукові установи, як визначає
цей Закон, лише за умови включення їх до такого реєстру
користуються податковими пільгами відповідно до законодавства
України.
Перелік наукових установ та вищих навчальних закладів,
яким надається базове фінансування для здійснення наукової
i науково-технічної діяльності, затверджується Кабінетом
Міністрів України. Видатки на наукову i науково-технічну
діяльність є захищеними статтями видатків Державного
бюджету України (ст. 34 Закону № 284-ХІV).
Разом з тим слід зазначити, що згідно зі ст.1 Закону
України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР «Про систему оподаткування»
(зі змінами та доповненнями) встановлення i скасування
податків i зборів, а також пільг їх платникам здійснюється
Верховною Радою України.
Сплата податку платником єдиного податку
Торговельне підприємство перейшло на сплату єдиного
податку i не є платником ряду податків та зборів (обов’язкових
платежів), зокрема плати (податку) за землю. Чи повинне
підприємство як суб’єкт підприємницької діяльності сплачувати
земельний податок, якщо здає в оренду земельні ділянки
під будівлями або їх частинами іншим суб’єктам підприємницької
діяльності?
(ТОВ «Промтовари», м. Макіївка, Донецька обл.)
Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб’єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента
України від 28.06.99 р. № 746/99) (далі — Указ № 746/99)
встановлено, що суб’єкт малого підприємництва, який
перейшов на сплату єдиного податку, не є платником ряду
податків та зборів (обов’язкових платежів), зокрема
плати (податку) за землю.
Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України
від 16.03.2000 р. № 507 «Про роз’яснення Указу Президента
України від 3 липня 1998 р. № 727» суб’єкт малого підприємництва,
який згідно з абзацом п’ятим частини першої ст. 6 не
є платником плати (податку) за землю, звільняється від
плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які
використовуються ним для провадження підприємницької
діяльності.
Власники земельних ділянок i землекористувачі згідно
із Земельним кодексом України зобов’язані забезпечувати
використання землі відповідно до цільового призначення
та умов її надання, залежно від чого здійснюється i
оподаткування земельних ділянок.
Виходячи з наведеного, а також враховуючи те, що земельні
ділянки згідно із Законом України від 14.01.99 р. №
394-ХІV «Про лізинг» (зі змінами та доповненнями) не
можуть бути об’єктами лізингу, земельні ділянки під
будівлями або їх частинами, переданими в оренду, не
можуть звільнятися від сплати земельного податку.
Здавання в оренду установою приміщення платнику єдиного
податку
Установа, яка повністю утримується за рахунок бюджету,
здає в тимчасове користування (оренду) частину будівлі
суб’єкту підприємницької діяльності, який є платником
єдиного податку. Чи повинна установа сплачувати земельний
податок за земельні ділянки, зайняті будівлями або їх
частинами, а суб’єкт підприємницької діяльності — орендну
плату орендодавцю?
(Середня загальноосвітня школа № 3, м. Дніпропетровськ)
Статтею 12 Закону № 378/96-ВР установлено, що від сплати
земельного податку звільняються установи та організації,
які повністю утримуються за рахунок бюджету.
Цією ж статтею визначено, що якщо підприємства, установи
та організації, які користуються пільгами щодо земельного
податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства
або здають у тимчасове користування (оренду) земельні
ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні
ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами
або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове
користування, сплачується у встановлених розмірах на
загальних підставах.
Відносно плати за землю підприємствами, установами та
організаціями, які є орендодавцями, що користуються
пільгами щодо плати за землю, але надають земельні ділянки
в оренду іншим юридичним особам або суб’єктам підприємницької
діяльності, які в установленому порядку звільняються
від сплати земельного податку, слід зазначити, що Законом
№ 378/96-ВР пільги встановлено лише платникам земельного
податку. Питання орендної плати вирішується сторонами
при укладенні договору оренди.
Плата за землю, що утримується орендодавцем приміщення
з орендаря, є складовою частиною орендної плати за приміщення
i окремо не виділяється. Орендодавець сплачує земельний
податок у встановлених розмірах на загальних підставах
пропорційно частці таких будівель чи їх частин у загальній
площі земельної ділянки орендодавця, що обслуговує передану
у тимчасове користування (оренду) будівлю або її частину,
а орендар, у свою чергу, — орендну плату орендодавцю.
Враховуючи викладене, установа, що здає частину площ
будівлі в оренду суб’єктам підприємницької діяльності,
які перейшли на спрощену систему оподаткування, відповідно
до Указу № 746/99 є платником земельного податку.
Оподаткування земельних ділянок, наданих для підприємств
промисловості
За даними державного земельного кадастру землі ВАТ
«Харківський комбікормовий завод» віднесено до земель
промисловості, а відповідно до класифікатора галузей
народного господарства — до комбікормової промисловості
(код 19220). За якими ставками оподатковуються землі
цього підприємства?
(ВАТ «Харківський комбікормовий завод», м. Харків)
Статтею 15 Закону № 378/96-ВР визначено, що власники
землі та землекористувачі сплачують земельний податок
з дня виникнення права власності або права користування
земельною ділянкою.
Земельні ділянки, які знаходяться в межах населених
пунктів, оподатковуються за відповідними ставками населеного
пункту згідно з частинами I та II ст. 7 Закону № 378/96-ВР.
Податок за земельні ділянки, надані для підприємств
промисловості за межами населених пунктів, за винятком
сільськогосподарських угідь, справляється з розрахунку
5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі
по області.
Виходячи з цього, а також враховуючи, що до земель промисловості
належать землі, надані для розміщення та експлуатації
основних, підсобних i допоміжних будівель та споруд
промислових, гірничодобувних, транспортних та інших
підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж,
адміністративно-побутових будівель, інших споруд, слід
зазначити, що податок за земельну ділянку підприємства,
розташованого в межах населеного пункту, повинен справлятися
відповідно до вимог ст. 7 Закону № 378/96-ВР за ставками
населеного пункту, а за межами населених пунктів — відповідно
до вимог ст. 8 цього Закону.