Суб’єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок
відповідно до Указу Президента України від 03.07.98
р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності суб’єктів малого підприємництва» (у редакції
Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99),
не є, зокрема, платником плати (податку) за землю. Такий
суб’єкт, як визначено п. 6 постанови Кабінету Міністрів
України від 16.03.2000 р. № 507 «Про роз’яснення Указу
Президента України від 3 липня 1998 р. № 727» (далі
— постанова № 507), звільняється від плати (податку)
за землю лише за земельні ділянки, які використовуються
ним для провадження підприємницької діяльності.
Згідно зі ст. 2 Закону України від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ
«Про плату за землю» (у редакції Закону України від
19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями,
далі — Закон № 378/96-ВР) плата за землю справляється
у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники
земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі,
крім орендарів та інвесторів — учасників угоди про розподіл
продукції, сплачують земельний податок, а за земельні
ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата
(ст. 2 Закону № 378/96-ВР).
Порядок установлення платежів за землю (податку та орендної
плати) — розміру, строків внесення, пільг щодо сплати
— різний.
Розмір, умови та строки внесення орендної плати за землю
встановлюються у договорі оренди між орендодавцем i
орендарем, як визначено Законом України від 06.10.98
р. № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі — Закон № 161-ХІV)
i Законом № 378/96-ВР. Тобто постанова № 507 чітко визначає,
що суб’єкт підприємницької діяльності звільняється лише
від податку за землю, а не від орендної плати, яку визначено
між сторонами у договорі оренди.
Отже, в цьому випадку суб’єкт підприємницької діяльності
— платник єдиного податку не сплачує земельний податок
за земельні ділянки, які фактично використовуються ним
під час здійснення власної діяльності, а за земельні
ділянки під будівлями (їх частинами), переданими в оренду
іншим суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють
на них свою підприємницьку діяльність, земельний податок
сплачується землекористувачем — торговельним підприємством
на загальних підставах.