ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 503 від 22.10.2002
Про затвердження податкового роз'яснення щодо граничних
строків сплати податкового зобов'язання, визначеного
платником у новій (уточненій) податковій
декларації, що містить виправлені показники
(Витяг)
З метою забезпечення однозначного розуміння окремих положень
законодавства з питань оподаткування, відповідно до підпункту
4.4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III
( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядку
надання податкових роз'яснень, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 16 травня 2001 року N 494 ( 494-2001-п )
"Про затвердження Порядку надання податкових роз'яснень", та
керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу
в Україні" ( 509-12 ) Н А К А З У Ю:
1. Затвердити податкове роз'яснення щодо граничних строків
сплати податкового зобов'язання, визначеного платником у новій
(уточненій) податковій декларації, що містить виправлені показники
(далі - податкове роз'яснення), яке додається.
2. Встановити, що письмові роз'яснення Державної податкової
адміністрації України діють у частині, що не суперечить цьому
податковому роз'ясненню.
<...>
Голова М.Я.Азаров
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної податкової
адміністрації України
22.10.2002 N 503
ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ
щодо граничних строків сплати податкового зобов'язання,
визначеного платником у новій (уточненій) податковій
декларації, що містить виправлені показники
Це податкове роз'яснення оприлюднює офіційне тлумачення
окремих положень податкового законодавства щодо граничних строків
сплати податкового зобов'язання, визначеного платником податків у
новій (уточненій) податковій декларації, що містить виправлені
показники, стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів),
законодавством з питань оподаткування щодо яких не установлено
граничних строків погашення такого податкового зобов'язання.
Це податкове роз'яснення не стосується порядку уточнення
податкового зобов'язання громадянами - платниками прибуткового
податку.
1. Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (далі - Закон) у разі
коли платник податків до початку його перевірки контролюючим
органом самостійно виявляє факт заниження податкового
зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у
розмірі десяти відсотків від суми такої недоплати, штрафи,
визначені підпунктами 17.1.2 - 17.1.7 пункту 17.1 цієї статті, а
також адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства
накладаються на платника податків (його посадових осіб) за
відповідні правопорушення, не застосовуються. Це правило не
застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію за період,
протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами
платника податків або фізичною особою - платником податків щодо
умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 17.1 статті 17 названого Закону
( 2181-14 ) штрафні санкції у випадку, передбаченому пунктом 17.2
цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником
податків.
Таким чином, у разі коли платник податків самостійно виявляє
помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації,
такий платник податків до початку його перевірки контролюючим
органом зобов'язаний подати нову (уточнену) податкову декларацію,
а якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового
зобов'язання - також нарахувати штраф у розмірі десяти відсотків
від суми недоплати (заниження податкового зобов'язання) і
одночасно погасити суму недоплати та штраф.
Якщо ж платник податків самостійно виявляє помилки, що
містяться у раніше поданій ним податковій декларації, але до
початку перевірки контролюючим органом не подав нову (уточнену)
податкову декларацію та/або самостійно не погасив суму недоплати
та штраф (якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового
зобов'язання), то правило, установлене пунктом 17.2 статті 17
Закону ( 2181-14 ), до такого платника податків не застосовується.
У разі коли платник податків до початку його перевірки
контролюючим органом самостійно виявляє помилку, яка призвела до
завищення суми податку на додану вартість, заявленої до
відшкодування, але ця сума не була відшкодована з бюджету (в т. ч.
не була повернута на банківський рахунок платника податків чи
зарахована в рахунок погашення інших податкових зобов'язань
платника податків), штрафна санкція у розмірі 10 відсотків від
суми недоплати, визначена пунктом 17.2 статті 17 Закону, до такого
платника податків не застосовується.
2. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону ( 2181-14 )
податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у
податковій декларації, вважається узгодженим від дня подання такої
податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може
бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому
порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник
податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій
ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний
подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону
( 2181-14 ) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму
податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій
декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за
останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого
підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону для подання податкової
декларації. Даний підпункт встановлює зобов'язання платника
податків щодо самостійної сплати суми податкового зобов'язання,
зазначеної у поданій ним податковій декларації, в тому числі в
новій (уточненій) декларації, що містить виправлені показники.
Таким чином, з урахуванням застережень, зазначених у пункті 1
цього податкового роз'яснення, граничний строк сплати податкового
зобов'язання, визначеного платником податків у поданій ним новій
(уточненій) податковій декларації (в тому числі самостійно
нарахованого штрафу у розмірі десяти відсотків від суми
недоплати), співпадає з граничним строком погашення податкового
зобов'язання за той звітний (податковий) період, на який припадає
дата подання нової (уточненої) податкової декларації. Визначений у
такому порядку граничний строк сплати використовується для
відображення в обліку суми збільшення податкового зобов'язання (в
тому числі самостійно нарахованого штрафу), визначеного платником
податків у поданій ним новій (уточненій) податковій декларації.
Якщо ж у новій (уточненій) податковій декларації платником
податків заявляється зменшення попередньо визначеного ним
податкового зобов'язання, то сума такого зменшення податкового
зобов'язання проводиться в обліку за датою фактичного подання
такої нової (уточненої) податкової декларації.
Заступник начальника Головного
управління методології Ю.В.Лапшин