Відповідно до п. 17 Порядку видачі та погашення податкових
векселів, що підтверджують зобов’язання зі сплати суми
акцизного збору i видаються суб’єктами підприємницької
діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого,
призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 27.02.99 р. № 275 (зі змінами та доповненнями, далі
— Порядок), з моменту видачі векселедавцем першого податкового
векселя податковий орган здійснює такому векселедавцю
одноразовий продаж акцизних марок без сплати акцизного
збору лише виходячи з місячної потреби підприємства
у маркуванні готової продукції, але не більше за його
місячну виробничу потужність. Така норма передбачає,
що одноразова видача марок акцизного збору без сплати
акцизного збору підприємству — виробнику алкогольних
напоїв може здійснюватися:
по-перше, тільки після видачі підприємством першого
податкового векселя;
по-друге, для забезпечення потреби підприємства у маркуванні
готової продукції, що передбачає фактичне придбання
підприємством необхідної кількості сировини (спирту)
для виробництва цієї продукції;
по-третє, лише під власну i не більше за місячну виробничу
потужність цього підприємства-виробника, тобто за умови
наявності права власності такого підприємства на обладнання
з виробництва продукції.
Для забезпечення виконання вимог вищезазначеного пункту
Порядку необхідно в комплексі враховувати як обсяги
фактично придбаного спирту для виробництва алкогольної
продукції, так i місячну можливість по виробництву з
цього спирту готової алкогольної продукції згідно з
техніко-технологічною документацією на власні виробничі
лінії та фактичним режимом роботи.
B умовах оренди не відбувається передача права власності
на лінії з виробництва продукції i орендар не набуває
статусу власника цих ліній. У разі невиконання зобов’язань
перед бюджетом із сплати податків (зборів) та платежів
чи перед іншими кредиторами орендар за рахунок майна,
що йому не належить, не може задовольнити вимог кредиторів
та бюджету. Недотримання вимог вищезазначеного Порядку
призведе за рахунок укладення договорів оренди до збільшеного
придбання акцизних марок без сплати акцизного збору
підприємствами, що не мають власних виробничих потужностей
(належних активів), а орендують їх на певний термін.
Відповідно до Порядку продаж акцизних марок без сплати
акцизного збору підприємству-векселедавцю, що видав
перший податковий вексель, здійснюється один раз i виключно
під власну виробничу потужність без врахування орендованих
виробничих потужностей.
Згідно з вимогами Закону № 329/95-ВР та Порядком податкові
векселі, у тому числі i перший, погашаються повністю
або частково під час придбання акцизних марок виходячи
з розрахунку суми акцизного збору, фактично сплаченої
до бюджету в рахунок погашення податкових векселів.
Відносини оренди державного майна, майна, що належить
Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній
власності, регулюються договором оренди, Законом України
від 10.04.92 р. № 2269-ХІІ «Про оренду державного та
комунального майна» (зі змінами та доповненнями, далі
— Закон № 2269-ХІІ) та іншими нормативно-правовими актами.
Орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств,
їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також
майна, що не увійшло до статутних фондів господарських
товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації),
що є державною власністю, виступає Фонд держмайна України,
його регіональні відділення та представництва (ст. 5
Закону № 2269-ХІІ).
Відповідно до вимог Закону № 2269-ХІІ та Типового договору
оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства
(структурного підрозділу підприємства), затвердженого
наказом Фонду держмайна України від 23.08.2000 р. № 1774, зареєстрованим у Мін’юсті України 21.12.2000 р.
за № 930/5151, орендар вступає у строкове платне користування
цілісним майновим комплексом державного підприємства
(структурного підрозділу підприємства) у термін, указаний
у договорі. Передача такого комплексу державного підприємства
(структурного підрозділу підприємства) в оренду не тягне
за собою виникнення в орендаря права власності на це
майно. Облік такого майна ведеться окремо від іншого
майна орендаря на окремому балансі із зазначенням того,
що це майно є орендованим.
Крім того, ст. 15 Закону № 2269-ХІІ передбачено, що
орендар стає правонаступником прав та обов’язків підприємства
відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного
майнового комплексу структурного підрозділу — також
правонаступником прав та обов’язків підприємства, пов’язаних
з діяльністю цього структурного підрозділу.
Відповідно до умов Типового договору оренди цілісного
майнового комплексу державного підприємства (структурного
підрозділу підприємства) орендар має право розпоряджатися
або іншим чином передавати третім особам належні йому
право оренди та інші права (повністю чи частково), які
випливають з Типового договору, тільки за попередньою
згодою орендодавця, якщо інше не передбачено цим договором
або чинним законодавством України.
Статтею 22 Закону № 2269-ХІІ встановлено, що передача
цілісних майнових комплексів у суборенду забороняється,
а орендар має право передати в суборенду нерухоме та
інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати,
обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо),
якщо інше не передбачено договором оренди.
Таким чином, при укладенні зазначеного договору оренди
державного підприємства (цілісного майнового комплексу
підприємства, його структурного підрозділу (філій, цехів,
дільниць), нерухомого майна та іншого окремого індивідуально
визначеного майна підприємства), або суборенди нерухомого
майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна,
що вже є об’єктом оренди державного майна підприємства,
з відповідним переходом прав i обов’язків за договором
оренди, такі орендарі (новостворені підприємства тощо)
не можуть одноразово отримати марки акцизного збору
без сплати акцизного збору у тому разі, якщо попереднім
орендарем — користувачем виробничих потужностей з виробництва
алкогольних напоїв вже було отримано одноразово без
сплати акцизного збору акцизні марки.