Законами України від 02.03.2000 р. № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття» та від 18.01.2001 р. № 2240-III
«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»
встановлено порядок сплати зборів на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття й у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
та витратами, зумовленими народженням та похованням, які є складовими зборів
на обов’язкове соціальне страхування.
Згідно зі ст. 1 Закону № 320-XIV ФСП сплачується в рахунок чотирьох податків
i восьми зборів (обов’язкових платежів), зокрема збору на обов’язкове соціальне
страхування.
Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону платники податку перераховують у визначений
строк кошти на окремий рахунок відділень Держказначейства України в районах
за місцем розташування земельної ділянки. Відділення Держказначейства України
в районах наступного дня після надходження коштів перераховують суми ФСП у таких
розмірах: до місцевого бюджету — 30%, на обов’язкове державне пенсійне страхування
— 68%, на обов’язкове соціальне страхування — 2%.
Подальший розподіл суми збору на обов’язкове соціальне страхування за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування не здійснюється органами державної податкової служби, а вирішення цього питання належить до компетенції Міністерства праці та соціальної політики України.
Таким чином, платники ФСП не зобов’язані сплачувати окремо внески на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття й у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 43 ЛИСТОПАД 2002 року