Право громадян на працю та соціальний захист у сфері зайнятості гарантується ст. 43 Конституції України, статтями 8, 11 Закону України "Про зайнятість населення" та іншими нормативними актами.
Одним з видів соціальних послуг відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі — Закон) є пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні. Соціальні послуги надаються застрахованим особам за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд).
З метою створення умов для повного здійснення громадянами права на працю держава передбачає; зокрема, сприяння у разі необхідності створенню додаткових робочих місць підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності.
Фондом може надаватися дотація роботодавцям на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, прийнятих за направленням державної служби зайнятості, у розмірі витрат на заробітну плату (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік (ч. 1 ст. 30 Закону). Ці витрати включають основну та податкову заробітну плату і суми страхових внесків.
Згідно зч. 1 п. З Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.2001 р. № 1 (далі — Порядок), дотація — це кошти Фонду для покриття витрат на заробітну плату осіб, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості, надані роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних.
Частина друга п. З Порядку визначає, що додаткове робоче місце — це робоче місце, на яке прийнята на постійну роботу особа за направленням державної служби зайнятості з числа зареєстрованих безробітних за умови відсутності на підприємстві скорочення чисельності працюючих за професією (спеціальністю), за якою працев-лаштовується безробітний, протягом останніх 6 місяців.
Відповідно до п. 4 Порядку дотація надається роботодавцю за умови працевлаштування на строк понад два роки безробітних, які перебували на обліку в державній службі зайнятості як безробітні не менше 6 місяців, а нижчезазначених категорій безробітних, які направляються на дотаційні робочі місця у першу чергу,
— якщо вони перебували на обліку не менше 3 місяців:
— жінок, які мають дітей віком до шести років;
— одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів;
— молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце;
— дітей (сиріт), які залишилися без піклування батьків, а також осіб, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
— осіб передпенсійного віку;
— осіб, звільнених після відбуття покарання або примусового лікування.
Розгляд питання про можливість надання роботодавцю дотації здійснюється директором центру зайнятості протягом 5 календарних днів. У разі прийняття позитивного рішення роботодавцю протягом 5 календарних днів направляється проект договору між центром зайнятості та роботодавцем про надання дотації (п. 12 Порядку).
У договорі про надання дотації визначаються: .
— чисельність безробітних, які будуть прийняті на роботу за направленням державної служби зайнятості;
— професійно-кваліфікаційний склад безробітних,
якими мають бути укомплектовані робочі місця за направленням державної служби зайнятості;
— гарантії зайнятості безробітних, які будуть працевлаштовані на робочі місця;
— строки надання центру зайнятості документів, що підтверджують виплату заробітної плїти'особам, працевлаштованим за направленням центру зайнятості;
— порядок перерахування дотації;
— строки набрання чинності договором (договір набирає чинності з дня прийняття на роботу безробітного за направленням центру зайнятості, оформленого наказом роботодавця);
— взаємна відповідальність сторін за порушення умов договору та порядок розгляду спорів.
Однією з умов надання дотації роботодавцю є недопустимість розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної служби зайнятості, у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників протягом двох років.
Порядок передбачає, що у разі порушення гарантій зайнятості осіб, направлених центром зайнятості для працевлаштування, роботодавець повертає суму одержаної дотації та не має права звертатися за черговим її наданням протягом трьох років.
По материалам газеты "Юридичний вісник
України" № 47 ЛИСТОПАД 2002 р.