З 1 жовтня постановою правління Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності від 26.09.2002 р. № 45 встановлено нові розміри допомоги:
одноразова допомога при народженні дитини — 320 грн.;
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку — 58 грн.;
допомога на поховання — 380 грн.
Яким чином визначається розмір допомоги
по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
та з якого часу зазначена допомога виплачується на кожну
дитину?
Відповідно до ст. 43 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
та витратами, зумовленими народженням та похованням»
(далі — Закон № 2240-III) допомога по догляду за дитиною
до досягнення нею трирічного віку має надаватися застрахованій
особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду,
але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого
законом.
Згідно з Законом України від 15.11.2001р. № 2780-III
«Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік»
прожитковий мінімум для працездатних осіб становить
365 грн. Тобто і допомога по догляду за дитиною до досягнення
нею трирічного віку повинна бути такого ж розміру. Проте
враховуючи відсутність необхідних коштів у Фонді соціального
страхування, передбачається досягти зазначеної межі
поступово, відповідно до економічного зростання. Тому
Законом України від 11.01.2001 р. № 2213-III «Про розмір
внесків на деякі види загальнообов’язкового державного
соціального страхування» (у редакції Закону України
від 17.01.2002 р. № 2980-III) передбачено можливість
встановлення цієї допомоги у нижчому розмірі, але не
менше 11 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної
особи.
Розміри допомоги по догляду за дитиною до досягнення
нею трирічного віку у 2002 р. становили:
з 01.01.2002 р. — 40 грн.;
з 31.03.2002 р. — 45 грн.;
з 30.09.2002 р. — 58 грн.
Постановою правління Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності від 29.03.2002 р. №
3 встановлено, що у разі народження двох і більше дітей
допомога надається на кожну дитину.
Перебуваючи у частково оплачуваній
відпустці, отримую допомогу по догляду за дитиною, яка
належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи,
в розмірі 45 грн. В якому розмірі повинна виплачуватися
допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення
нею трирічного віку?
Відповідно до ст. 30 Закону України від 28.02.91 р.
№ 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
(у редакції Закону України від 19.12.91 р. № 2001-XII)
як працюючим, так і непрацюючим жінкам допомога по догляду
за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку
виплачується в подвійному розмірі допомоги, передбаченої
законодавством України (тобто з 01.04.2002 р. подвійний
розмір допомоги становив 90 грн., а з 01.10.2002 р.
— 116 грн.). При цьому одноразова допомога виплачується
за рахунок коштів соціального страхування, а частина
підвищеного розміру допомоги виплачується за рахунок
коштів підприємства з наступним відшкодуванням територіальними
органами Держказначейства України (постанова Кабінету
Міністрів України від 09.08.2001 р. № 958).
Дитина народилася 25 листопада 2001
р. При зверненні матері дитини у серпні 2002 р. щодо
отримання одноразової допомоги при народженні дитини
комісією з соціального страхування підприємства відмовлено
у виплаті цієї допомоги (причина — минуло більше шести
місяців з дня народження дитини). Чи правомірні дії
комісії?
Рішення комісії з соціального страхування є необгрунтованим.
За раніше чинним законодавством строк звернення за отриманням
допомоги становив 6 місяців. Проте Законом № 2240-III,
що набрав чинності з 01.01.2001 р., строків звернення
за допомогою не передбачено. Водночас слід звернути
увагу на те, що допомога при народженні дитини виплачується
в розмірі, який був на момент народження дитини. Нагадаємо,
що розмір допомоги становив:
з 01.01.2001 р. — 177 грн.;
з 01.10.2001 р. — 180 грн.;
з 01.01.2002 р. — 200 грн.;
з 01.04.2002 р. — 300 грн.;
з 01.10.2002 р. — 320 грн.
Отже, у даному випадку одноразову допомогу при народженні
дитини повинні виплатити в розмірі 180 грн.
З 11 березня захворів і перебував
на листку непрацездатності протягом двох місяців. На
момент захворювання страховий стаж становив 7 років
11 місяців і 25 днів. Як правильно повинні були оплатити
листок непрацездатності: за весь період хвороби в розмірі
80%, чи перші 5 днів — 80%, а решту днів непрацездатності
— 100% середнього заробітку?
Відповідно до ст. 37 Закону № 2240-III розмір допомоги
по тимчасовій непрацездатності залежить від тривалості
страхового стажу:
60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим
особам, які мають страховий стаж до п’яти років;
80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим
особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми
років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) —
застрахованим особам, які мають страховий стаж понад
вісім років, а також застрахованим особам, віднесеним
до I — IV категорій осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі,
що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років,
яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам
війни та особам, на яких поширюється чинність Закону
України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту».
Відповідно до Закону № 2240-III (як і відповідно до
законодавства в період до 2001 р.) застосовується загальне
правило: тривалість стажу визначається на момент настання
страхового випадку, тобто в даному випадку — тимчасової
непрацездатності. Якщо в період непрацездатності виповнюється
стаж тривалості, який дає право на надання допомоги
у вищому розмірі, визначений розмір допомоги вже не
перераховується, оскільки такий перерахунок не передбачено
вищезазначеним Законом.
Таким чином, у наведеному випадку допомога по тимчасовій
непрацездатності за весь період хвороби повинна надаватися
в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу).
На момент захворювання (25 лютого) трудовий стаж становив:
з 05.01.94 р. по 25.04.97 р.
з 28.04.97 р. по 31.07.97 р.
з 08.08.97 р. по 16.09.99 р.
з 21.10.99 р. по 12.10.2001 р.
з 19.10.2001 р. по 25.02. 2002 р.
Був тимчасово непрацездатним з 25
лютого до 18 березня, листок непрацездатності оплачено
в розмірі 80 відсотків середнього заробітку, оскільки
нараховано загального стажу роботи всього 7 років 11
місяців 28 днів. Чи правильно визначено стаж роботи
та розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності?
На практиці підрахунок стажу провадять по-різному: підраховують
кількість повних років, місяців, а потім підсумовують
кількість днів у неповних місяцях. Проте частіше на
місцях використовують порядок обчислення стажу, який
використовується в пенсійному забезпеченні. За таким
порядком і обчислимо загальний стаж роботи у вищенаведеному
випадку:
| Роки |
Місяці |
Дні |
|
Роки |
Місяці |
Дні |
| з 94 |
|
01 |
05 |
по |
97 |
04 |
25 |
| 97 |
04 |
28 |
— |
97 |
07 |
31 |
| 97 |
08 |
08 |
— |
99 |
09 |
16 |
| 99 |
10 |
21 |
— |
101 |
10 |
12 |
| з 01 |
10 |
19 |
по |
02 |
02 |
25 |
|
| 388 |
33 |
81 |
|
396 |
32 |
109 |
| 396 р. 32 м. 109 дн. мінус 388 р. 33 м. 81 дн. дорівнює
7 р. 11 міс. 28 дн. плюс 4 дн. (звільнення). |
Якщо взяти, наприклад, перший період роботи, тобто з
5 по 25 січня 1994 р., то виходить, що стаж роботи за
цей період становить начебто 20 днів (25 – 5 = 20).
Водночас якщо ми порахуємо за днями, стаж становитиме
21 день. Це випливає з того, що день звільнення вважається
останнім днем роботи, а тому до загального стажу роботи
необхідно за кожним випадком звільнення додавати один
день. Тобто у вищенаведеному випадку до загального стажу
7 років 11 місяців 28 днів додається ще 4 дні (звільнення),
в результаті загальний стаж становитиме 8 років 2 дні.
Враховуючи зазначене, лікарняний листок повинен бути
оплачений у розмірі 100 відсотків середнього заробітку.
Як оплачується листок непрацездатності,
якщо тимчасова непрацездатність настала:
в період відпустки без збереження заробітної платі і
продовжується після закінчення цієї відпустки;
до настання відпустки без збереження заробітної плати;
у період простою.
Статтею 36 Закону № 2240-III передбачено, що за період
перебування застрахованої особи у відпустці без збереження
заробітної плати допомога по тимчасовій непрацездатності
не надається.
Якщо працівник оформив відпустку без збереження заробітної
плати з 30 вересня, а 27 вересня захворів, допомога
по тимчасовій непрацездатності надається за весь період
хвороби, оскільки вважається, що відпустка не відбулася.
Якщо працівник захворів у період відпустки без збереження
заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності
за період цієї відпустки не виплачується. Проте якщо
працівник продовжує хворіти і після закінчення відпустки,
допомога по тимчасовій непрацездатності надається з
дня, з якого працівник повинен приступити до роботи.
Щодо тимчасової непрацездатності в період простою, під
час якого працівникам виплачується частина тарифної
ставки (посадового окладу), допомога по тимчасовій непрацездатності
надається за весь період хвороби. Це пов’язано з тим,
що в період простою, коли виплачується частина тарифної
ставки, на неї нараховуються страхові внески. Тобто
працівники в цей період є застрахованими особами і відповідно
мають право на передбачені Законом № 2240-III матеріальне
забезпечення та соціальні послуги.