Чи правомірне використання договорів уступки вимоги або
переведення боргу при здійсненні суб'єктами підприємницької
діяльності експортно-імпортних операцій у зовнішньоекономічній
діяльності?
Згідно зі ст. 197 Цивільного кодексу України ( 1540-06 )
уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не
суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з
особою кредитора.
Розрахунки за експортно-імпортними операціями регулюються не
тільки Цивільним кодексом України, який в такому випадку є
загальним законодавством, а також спеціальним законодавством,
зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р.
N 15-93 ( 15-93 ) "Про систему валютного регулювання і валютного
контролю". Законом України від 23.09.94 р. N 185/94-ВР
( 185/94-вр ) "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті", постановою Правління Нацбанку України від 24.03.99 р.
N 136 ( z0338-99 ), постановою Кабінету Міністрів України та
Нацбанку України від 26.12.95 р. N 1044 ( 1044-95-п ) "Про заходи
щодо забезпечення валютного контролю".
Законом N 185/94-ВР ( 185/94-вр ), який регулює порядок
здійснення розрахунків у іноземній валюті при виконанні суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності експортних та імпортних договорів,
передбачено обов'язкове зарахування виручки резидентів у іноземній
валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни,
визначені статтями 1 та 2 цього Закону. Перевищення зазначених
термінів потребує індивідуальної ліцензії Нацбанку України.
Пунктом 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і
отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими
операціями, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від
24.03.99 р. N 136 ( z0338-99 ) та зареєстрованої в Мін'юсті
України 28.05.99 р. за N 338/3631, передбачено зняття банком
експортної операції резидента з контролю після зарахування виручки
за цією операцією (або її частини у разі здійснення обов'язкового
продажу) на поточний рахунок останнього.
Враховуючи викладене, виручка резиденту України за
експортовану ним продукцію нерезиденту підлягає зарахуванню на
його рахунок в уповноваженому банку в повному обсязі та в терміни
виплати заборгованості, зазначеної в контракті, але не пізніше 90
календарних днів з дати митного оформлення продукції, що
експортується.
Таким чином, якщо виручку в іноземній валюті отримало не
підприємство-експортер або товари з імпорту - не підприємство, що
здійснило попередню оплату постачальнику продукції (робіт,
послуг), а інший резидент України, то після закінчення законодавчо
встановлених термінів розрахунків застосовуються штрафні санкції,
передбачені ст. 4 Закон N 185/94-ВР ( 185/94-вр ), до
підприємства, що експортувало продукцію або здійснило попередню
оплату.
Водночас зазначаємо, що у разі укладення договору про
переведення боргу між двома нерезидентами (попереднім боржником та
новим боржником) при надходженні виручки резиденту України
(кредитору) за експортовану ним продукцію у законодавчо
встановлені терміни від нового боржника (нерезидента) за письмовою
згодою кредитора відповідальність, передбачена ст. 4 Закону
N 185/94-ВР ( 185/94-вр ), не застосовується.
Відповідь підготовлено за сприяння першого заступника
начальника Головного управління податкового аудиту та валютного
контролю ДПА України Любові Підгородецької