Чи поширюється  на   працівників,   котрі   вивільняються   з
громадських    та   благодійних   організацій,   діяльність   яких
забезпечується за рахунок грантів,  право на одержання допомоги по
безробіттю?  Які санкції можуть бути вжиті в разі порушення такими
організаціями  законодавства  про   загальнообов'язкове   державне
соціальне страхування на випадок безробіття?
              Громадська організація "Центр інновацій та розвитку"

     Відповідно до  ст.46  Конституції  України  (  254к/96-вр   )
громадяни   мають  право  на  забезпечення  в  разі  безробіття  з
незалежних від них  обставин  через  загальнообов'язкове  державне
соціальне  страхування  за  рахунок  страхових  внесків  громадян,
підприємств,  установ і організацій,  а також бюджетних  та  інших
джерел соціального забезпечення.

     Законом України  "Про  загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" (  1533-14  )  передбачено,  що
право   на  матеріальне  забезпечення  на  випадок  безробіття  та
соціальні послуги мають застраховані особи.

     Обов'язковому страхуванню на  випадок  безробіття  підлягають
особи,  котрі  працюють  на умовах трудового договору (контракту),
включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а
також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий
тиждень,  та на інших підставах,  передбачених законодавством  про
працю,  тобто  всі наймані працівники незалежно від того,  в якого
роботодавця вони працюють.

     Найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим
договором (контрактом) на підприємстві,  в установі та організації
або  у  фізичної  особи.  Роботодавцем  є  власник   підприємства,
установи, організації або уповноважений ним орган і фізичні особи,
котрі  використовують  найману  працю;  власник  розташованого   в
Україні  іноземного  підприємства,  установи,  організації (в тому
числі міжнародної),  філії  або  представництва,  що  використовує
працю найманих працівників,  якщо інше не передбачено міжнародними
договорами України,  згоду на обов'язковість яких надано Верховною
Радою України.

     Із категорії  найманих  працівників  страхуванню  на  випадок
безробіття не підлягають лише працюючі пенсіонери,  особи,  в яких
відповідно  до  законодавства України виникло право на пенсію,  та
іноземці й особи без громадянства,  котрі  тимчасово  працюють  за
наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами
України,  згоду на  обов'язковість  яких  надано  Верховною  Радою
України.

     Особа набуває  статусу  застрахованої особи від дня укладення
трудового договору з роботодавцем,  і з  цього  дня  вона  починає
сплачувати   страхові   внески.  Всі  роботодавці,  в  тому  числі
громадські  та  благодійні  організації   незалежно   від   джерел
фінансування   їхньої   діяльності   є   платниками   внесків   на
загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  на  випадок
безробіття.

     Якщо особа   виконувала   для  організації  роботу  згідно  з
цивільно-правовою  угодою,  страхові  внески  на   винагороду   за
виконані роботи не нараховуються,  оскільки відносини між особою і
організацією  на  підставі  трудової   угоди,   якою   передбачено
виконання   певних   робіт   з  відповідною  винагородою  за  їхнє
виконання, не є трудовими відносинами.

     Особи, які    виконують    роботи    (послуги)    згідно    з
цивільно-правовими  угодами  і  не  мають  основного місця роботи,
відповідно до Закону  України  "Про  загальнообов'язкове  державне
соціальне страхування  на  випадок  безробіття" ( 1533-14 ) беруть
участь в загальнообов'язковому державному соціальному  страхуванні
на  випадок  безробіття  на  добровільних засадах.  Ці особи мають
право на матеріальне забезпечення в разі  настання  безробіття  за
умови сплати до Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття страхових  внесків  ними
особисто.

     Згідно із  законодавством  роботодавець несе відповідальність
за  несвоєчасність  реєстрації  як  платника  страхових   внесків,
несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків,  у тому
числі страхових внесків,  що сплачують  застраховані  особи  через
рахунки роботодавців.

     У разі  несвоєчасної  сплати страхових внесків,  у тому числі
через ухилення від реєстрації як платника страхових  внесків,  або
неповної  їхньої  сплати  роботодавці сплачують суму донарахованих
контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф і пеню.

     Штраф накладається в розмірі прихованої суми виплат,  на  які
нараховуються  страхові внески,  а в разі повторного порушення - у
трикратному розмірі зазначеної суми.

     Пеня обчислюється   виходячи   з   120%   облікової    ставки
Національного   банку   України,   що   діяла  на  момент  сплати,
нарахованої на повну суму недоїмки  (без  урахування  штрафів)  за
весь її строк.

     За порушення  строку реєстрації як платника страхових внесків
накладається штраф у розмірі 50% суми належних до сплати страхових
внесків за весь період,  який пройшов від дня,  коли страхувальник
мав зареєструватися.

     Т.УСТИНОВА, начальник відділу;
     Л.СЛІТИНСЬКА, головний спеціаліст