Відповідь:
Пунктом 4.4 Порядку заповнення декларації про прибуток підприємства, затвердженої
наказом ДПА України від 21.01.98 за № 37 та зареєстрованої Мін’юстом України
11.02.98 за № 94/2534 зі змінами та доповненнями, встановлено, що витрати, пов’язані
з оплатою платником податку для цілей виробництва вартості матеріальних цінностей
за договорами, укладеними з нерезидентами, які розташовані в офшорних зонах,
включаються до складу валових витрат у сумі, що дорівнює 85 відсоткам від оплаченої
вартості таких матеріальних цінностей і відображаються ним у рядку 2 додатка
“Ж”. У такому разі платник податку веде окремий облік приросту або убутку балансової
вартості таких матеріальних цінностей та відображає суми перевищення у рядках
4 додатка “Ж” та 33.1 додатка “Л” до декларації.
Враховуючи те, що балансова вартість товарів, придбаних в офшорних зонах, відображається
в податковому обліку (у рядку 2 додатка “Ж”) в сумі, що дорівнює 85 відсоткам
від оплаченої вартості таких матеріальних цінностей, суми приросту (убутку)
балансової вартості таких товарів, проводяться також виходячи із 85 відсоткової
їх вартості.
Питання:
Чи включаються до складу валових витрат підприємства витрати на оплату праці членів Спостережної ради та Ревізійної комісії такого підприємства, у разі якщо вони працюють за сумісництвом?
Відповідь:
Особливості визначення складу витрат на оплату праці встановлено п. 5.6 ст.
5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону
України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями).
Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на виплату основної i додаткової заробітної плати та інших видів заохочень i виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.
Трудові відносини встановлюються шляхом укладення трудового договору між працівником та підприємством.
Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір – це угода між працівником i власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату i забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором i угодою сторін.
У свою чергу, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної i творчої праці шляхом укладення трудового договору одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ст. 21 Кодексу).
Отже, праця за сумісництвом здійснюється шляхом укладення трудового договору одночасно на декількох підприємствах i є формою трудових відносин.
Враховуючи зазначене, витрати на оплату праці членів Спостережної ради та Ревізійної
комісії вищезазначеного підприємства, у разі якщо вони працюють за сумісництвом,
включаються до складу валових витрат такого підприємства.
Питання:
Чи включаються до складу валових витрат підприємства витрати на оплату праці членів Спостережної ради та Ревізійної комісії такого підприємства, у разі якщо вони працюють за сумісництвом?
Відповідь:
Особливості визначення складу витрат на оплату праці встановлено п. 5.6 ст.
5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону
України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями).
Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на виплату основної i додаткової заробітної плати та інших видів заохочень i виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.
Трудові відносини встановлюються шляхом укладення трудового договору між працівником та підприємством.
Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір – це угода між працівником i власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату i забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором i угодою сторін.
У свою чергу, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної i творчої праці шляхом укладення трудового договору одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ст. 21 Кодексу).
Отже, праця за сумісництвом здійснюється шляхом укладення трудового договору одночасно на декількох підприємствах i є формою трудових відносин.
Враховуючи зазначене, витрати на оплату праці членів Спостережної ради та Ревізійної
комісії вищезазначеного підприємства, у разі якщо вони працюють за сумісництвом,
включаються до складу валових витрат такого підприємства.
Использована информация с сайта Государственной налоговой администрации - www.sta.gov.ua