Заставні закупки зерна — важіль регулювання ринку зерна в Україні

З метою стимулювання виробництва зерна, підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та подолання негативних наслідків сезонних i кон’юнктурних коливань обсягів продажу i цін на зерно та хлібопродукти було впроваджено механізм заставних закупок зерна у сільськогосподарських товаровиробників. Цей механізм регулюється Законом України від 04.07.2002 р. № 37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні» (далі — Закон № 37-IV), а також іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 1 Закону № 37-IV заставною ціною зерна (ціною підтримки) є гарантована державою ціна зерна, яка відшкодовує середньогалузеві нормативні витрати та забезпечує мінімальний прибуток, достатній для відтворення виробництва, а заставною закупкою зерна є гарантована державою закупка зерна у сільськогосподарських товаровиробників на певний термін за заставними цінами при зберіганні за ними, на встановлений у договорі заставних закупок зерна термін, права витребувати це зерно.
Щорічно Кабінет Міністрів України передбачає виділення коштів з держбюджету на закупівлю зерна для продовольчих i насіннєвих потреб.
Заставні закупки зерна здійснюються державним агентом із забезпечення заставних закупок зерна (державне підприємство або господарське товариство, частка держави у статутному фонді якого становить не менше 75 відсотків i яке визначається на конкурсних засадах Кабінетом Міністрів України) (далі — державний агент) та уповноваженими із забезпечення заставних закупок зерна (юридичні особи незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які визначаються на конкурсних засадах державним агентом) (далі — уповноважені суб’єкти).
Державний агент здійснює реалізацію загальнодержавних програм зазначених закупок. При цьому державний агент взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також з уповноваженими суб’єктами. Крім того, державний агент здійснює організацію закупок зерна, координацію діяльності суб’єктів зазначених закупок, розподіл коштів з урахуванням обсягів зерна для закупок, залучення кредитів банків для здійснення цих закупок, контроль за рухом коштів, виділених із Держбюджету України для зазначених закупок, аналіз витрат на зберігання зерна тощо. Слід зазначити, що державний агент щорічно подає пропозиції до Кабінету Міністрів України про визначення рівня заставних цін на зерно. Щодо діяльності уповноважених суб’єктів, то вони діють на підставі договору-доручення, який укладається безпосередньо з державним агентом.
При заставних закупках зерна сільськогосподарські товаровиробники на підставі укладених договорів передають зерно зерновим складам, які в свою чергу укладають угоди з державним агентом або з уповноваженими з цих питань про те, що вони приймають зерно від сільськогосподарських товаровиробників на зберігання. Плата сільськогосподарському товаровиробнику за зерно має здійснюватися державним агентом або уповноваженим суб’єктом в повному обсязі за заставною ціною протягом трьох днів.
Термін зберігання заставного зерна є визначеним i починається після приймання такого зерна на склади з 1 липня поточного року до 1 березня наступного року.
Діяльність зернових складів у сфері заставних закупок полягає в тому, що вони взаємодіють з іншими суб’єктами таких закупок, приймають заставне зерно на зберігання, забезпечують якісне його зберігання, провадять аналіз якості прийнятого зерна, надають інформацію щодо понесених витрат на його зберігання. Після приймання заставного зерна на зберігання зернові склади видають сільськогосподарським товаровиробникам складські документи.
Протягом терміну зберігання зерна сільськогосподарські виробники мають право витребувати заставне зерно, але розпоряджатися ним можуть лише після повернення отриманих за заставною ціною коштів та відшкодування зерновим складам витрат на фактичне зберігання. Після повернення коштів за заставне зерно сільськогосподарським товаровиробником на спеціальний рахунок державного агента або уповноваженого суб’єкта заставне зерно зі зернового складу видається власнику протягом трьох робочих днів, але не пізніше. У разі коли сільськогосподарський товаровиробник не витребував заставне зерно до закінчення терміну дії договору, то таке зерно переходить у власність держави, а видані сільськогосподарському товаровиробнику складські документи втрачають чинність. У цьому разі всі витрати зернових складів, пов’язані зі зберіганням заставного зерна, відшкодовуються за рахунок коштів держбюджету. Якщо сільськогосподарський товаровиробник, який є власником простого складського свідоцтва (складського свідоцтва), передає його третій особі (передаються всі права на володіння та розпорядження заставним зерном), тобто відбувається відчуження такого свідоцтва, то сільськогосподарському виробнику нараховуються відсотки за період з моменту індосаменту i до повернення коштів за заставне зерно на рахунки державного агента або уповноваженого суб’єкта. Нараховані відсотки обов’язково повинні бути сплачені сільськогосподарським виробником, інакше заставне зерно переходить у власність держави, а всі видані складські документи втрачають чинність.
Щодо витрат заготівельного підприємства, пов’язаних з прийманням, доробкою та зберіганням зерна, що надійшло від сільськогосподарського товаровиробника у рахунок заставної закупки, то вони відшкодовуються шляхом перерахування заготівельним підприємством коштів із спеціального рахунку «Заставна закупка зерна» на поточний рахунок на підставі документів, що підтверджують вартість наданих послуг.
Встановлення мінімально гарантованої ціни на зерно є складовою політики ціноутворення в Україні, спрямованої на підтримку виробництва зерна.
Формування заставної ціни здійснюється на підставі Методики встановлення рівня заставних цін на зерно для здійснення заставних закупок у сільськогосподарських товаровиробників, затвердженої спільним наказом Мінагрополітики України, Мінекономіки України та ДАК «Хліб України» від 22.02.2001 р. № 33/44/12, зареєстрованим в Мін’юсті України 13.03.2001 р. за № 220/5411. Ця методика застосовується для щорічного встановлення Кабінетом Міністрів України рівня заставних цін на основні зернові та зернобобові культури. Рівень зазначених цін використовується для розрахунку обсягів фінансування, необхідних для здійснення закупівлі зерна.
Розрахункова заставна ціна за цією методикою є мінімальною ціною, яка забезпечує відшкодування прогнозованої нормативної собівартості зерна та мінімальний прибуток, що дає змогу сільськогосподарським товаровиробникам підтримувати своє виробництво. Крім того, при розрахунку заставної ціни враховується фактична та прогнозована кон’юнктура внутрішнього та світового ринків зерна.
Рівень заставних цін розраховується за формулою:
Цзаст = Спс (1 + Рмін/100),
де Цзаст — ціна заставна;
Спс — прогнозована собівартість;
Рмін — мінімальна рентабельність.
Слід зазначити, що ця методика не поширюється на зернові та зернобобові культури сільськогосподарських товаровиробників, майно та майнові права яких перебувають у податковій заставі.
Основними зерновими та зернобобовими культурами (зерно базисних кондицій), за якими розраховуються заставні ціни, є:
пшениця м’яка III класу (заставні ціни на інші зернові культури визначаються відносно до ціни пшениці м’якої III класу);
пшениця м’яка IV класу;
пшениця м’яка V класу;
жито групи «А»;
ячмінь пивоварний;
ячмінь I класу;
ячмінь II класу;
кукурудза I класу.
У 2002 р. визначення заставних цін на зерно базисних кондицій відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. № 590 «Про визначення заставних цін та фінансове забезпечення заставних закупівель зерна», а саме: заставні ціни на зерно базисних кондицій визначаються на рівні 50 відсотків середньовиваженої ціни, яка складається на біржовому аграрному ринку на момент укладання угоди про його закупівлю.
Важливим моментом є укладання договору заставних закупок зерна. Такий договір укладається сільськогосподарським товаровиробником безпосередньо з державним агентом або уповноваженою особою з цих питань за умови, що таке зерно зберігатиметься у відповідних зернових складах.
Статтею 61 Закону № 37-IV визначено порядок укладання договору заставних закупок зерна. Відповідно до норм цього Закону до 1 липня поточного року державний агент i уповноважені суб’єкти мають повідомити у засобах масової інформації (спеціальних виданнях) про обсяги закупівель заставного зерна та його ціни. Ті сільськогосподарські виробники, які виявили бажання укласти договір про заставні закупки зерна, направляють заявку державному агенту або уповноваженим особам. Після розглядання надісланих заявок державний агент (уповноважені особи) протягом п’яти днів повідомляє сільськогосподарських товаровиробників про прийняття заявки або її відхилення. Відмова у поданих заявках може бути лише у разі неможливості зберігання заставного зерна визначеного товарного класу в запропонованих обсягах; можливого погіршення якості заставного зерна, що вже знаходиться на зберіганні; відсутності коштів для здійснення заставних закупок зерна; наявності інших підстав, передбачених законодавством.
Договір укладається в письмовій формі. Умовну форму договору про заставну закупівлю зерна у сільськогосподарських виробників затверджено наказом Мінагрополітики України від 11.06.2002 р. № 156. Основними умовами такого договору є:
найменування заставного зерна;
термін договору заставних закупок зерна;
ціна на заставне зерно;
кількість заставного зерна;
ціна зберігання;
відповідальність сторін;
страхування ризиків випадкової загибелі та ушкодження заставного зерна.
Припинення дії договору заставних закупок зерна може бути у разі закінчення терміну його дії, витребування сільськогосподарськими товаровиробниками, згоди сторін угоди.
Фінансування операцій з державних заставних закупок зерна здійснюється через державного агента за рахунок коштів держбюджету, а також шляхом залучення кредитів банків. Слід зазначити, що виплата процентів банкам за користування кредитами, призначеними для здійснення заставних закупок зерна, здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Порядок відшкодування відсотків за кредитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Державну акціонерну компанію «Хліб України» створено за рішенням уряду в 1996 р. з метою забезпечення інтересів держави в процесі реформування галузі хлібопродуктів, створення сприятливих умов для її інвестування. Засновником компанії є Кабінет Міністрів України. Відповідно до Указу Президента України від 29.06.2000 р. № 832/2000 «Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна» на ДАК «Хліб України» покладено функції державного агента із забезпечення державної заставної закупки зерна. Компанія має офіс у м. Києві та 119 дочірніх підприємств, розташованих у всіх регіонах України. ДАК «Хліб України» є відкритим акціонерним товариством із статутним фондом понад 1,38 млрд. грн. Компанія здійснює багатопрофільну діяльність, пов’язану з інтересами держави та виробників зерна. Насамперед вона має всі можливості щодо зберігання та переробки зерна. За наявності у необхідних обсягах сировини її дочірні підприємства спроможні виробляти за рік близько 1,8 млн. т борошна, 170 тис. т круп, 1,7 млн. т комбікормів, зберігаючи при цьому майже 7 млн. т зерна. Поряд з переробкою підприємства компанії активно займаються закупкою зерна та його виробництвом. У 2001 р. за рахунок власних та залучених коштів у сільськогосподарських товаровиробників закуплено близько 2 млн. т зерна, у поточному році — понад 1 млн. т. На орендованих землях компанія щороку збирає до 300 тис. т зерна. У поточному році майже всі її підприємства стали переможцями регіональних конкурсів із здійснення заставних закупок зерна. Маючи у своєму складі Одеський та Миколаївський портові елеватори, компанія «Хліб України» активно освоює такий новий напрям, як проведення експортних операцій з зерном. Відчутним є внесок спеціалістів компанії в розробку нормативно-правової бази, пов’язаної з веденням зернового господарства. Так, за участю фахівців дочірнього підприємства «Київський інститут хлібопродуктів» розробляється єдина система визначення якості зернової продукції експрес-методами. На сьогодні ДАК «Хліб України» переживає особливий період, пов’язаний з її реформуванням, спрямованим на фінансове оздоровлення, перетворення компанії на ефективну ринкову структуру з сучасним виробництвом, яке за своїми основними показниками задовольнятиме державні та власні потреби. У перспективі ДАК «Хліб України» має стати потужним національним зерновим трейдером, важливим ціновим регулятором вітчизняного зернового ринку.