МАЙНОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
за порушення умов договору підряду на капітальному будівництві

Капітальне будівництво — це цілий процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення існуючих об'єктів виробничого і невиробничого призначення.

Одним із елементів процесу капітального будівництва є саме будівництво об'єкта, яке здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на умовах підряду. Відповідно до ст. 353 ИК України, за договором підряду на капітальне будівництво організаиія-підрядчик зобов'язується своїми силами і засобами збудувати і здати організашї-замовнику передбачений планом об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і у встановлений строк, а замовник зобов'язується надати підрядчику будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Договір підряду капітального будівництва є основним документом, що забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва

Взаємовідносини замовника та підрядчика у капітальному будівництві врегульовуються укладеним між ними відповідним договором.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, договори підряду на капітальне будівництво укладаються і виконуються відповідно до правил, затверджених Радою Міністрів СРСР або у встановленому нею порядку. Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів-законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Таким чином, з урахуванням положень вищезазначених нормативних актів на сьогодні договори підряду на капітальне будівництво на території України укладаються і виконуються відповідно до Правил про договори підряду на капітальне будівництво, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 року № 1550 (далі — Правила про договори підряду на капітальне будівництво).

Говорячи про чинність на сьогоднішній день на території України Правил про договори підряду на капітальне будівництво, хотілося б звернути увагу на документ Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України, який вніс непорозуміння в дане питання. Так, 19 червня 2001 року Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики України своїм листом за №8/8-240 вказав на те, що "Правила про договори підряду на капітальне будівництво, які затверджено Радою Міністрів СРСР від 26.12.86 року за №1550, втратили чинність у зв'язку із прийняттям Закону України "Про інвестиційну діяльність", який введено в дію постановою Верховної Ради України від 18.09.91 р. №1561-ХІІ". З таким твердженням Комітету не можна погодитися.

Закон України "Про інвестиційну діяльність" визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України та регулює взаємовідносини суб'єктів інвестиційної діяльності. Даний Закон не регулює порядок укладання та виконання договорів (контрактів) підряду на капітальне будівництво.

Правила про договори підряду на капітальне будівництво, які затверджено Радою Міністрів СРСР від 26.12.86 року за №1550, є чинними на території України на сьогоднішній день, про що було зазначено у листі Вищого арбітражного суду України від 20 листопада 1992 року за №01-8/1386 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво" із змінами і доповненнями, внесеними листом Вищого арбітражного суду України від 6 липня 2000 року № 01-8/319, листом Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2001 року № 01-8/1042.

Договір підряду на капітальне будівицтво об'єкта укладається замовником, у як правило, із одним — генеральним підрядчиком. Вони є основними учасниками підрядного договору. Якщо вони виступають єдиними учасниками договору, останній має двосторонній характер.

Однак для виконання окремих комплексів робіт на будівництві генеральним підрядчи ком на основі договору субпідряду можуть залучатися спеціалізовані організації (ст. 354 ЦК України). Таким чином, залучаючи спеціалізовані організації для виконання певних робіт на будівництві, генеральний підрядчик покладає виконання своїх зобов'язань, що виникли з договору підряду на капітальне будівництво, на третіх осіб. Це, відповідно до ст. 164 ЦК України, допускається. У випадку, коли, крім замовника і підрядчика, сторонами договору є також інші учасники будівництва (проектні організації, постачальники устаткування, банки, субпідрядники тощо), договір стає багатостороннім.

Взаємовідносини генеральних підрядчиків із субпідрядниками, їх права, обов'язки та відповідальність при

укладанні та виконанні договору субпідряду визначаються Положенням про взаємовідносини організацій — генеральних підрядчиків із субпідрядними організаціями, яке затверджене постановою Держбуду СРСР і Держплану СРСР від 03 липня 1987 року № 132/109 (далі — Положення). Дане Положення діє на території України відповідно до вищезазначеної постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору підряду капітального будівництва

Як доволі часто буває у процесі виконання зобов'язань, сторонами допускаються порушення. Зобов'язання не виконуються зовсім чи виконуються неналежним чином та із зміною строків, що є порушенням загальних умов виконання зобов'язань (ст. 161 ЦК України). Згідно із ст. 203 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Крім відшкодування збитків за невиконання чи неналежне виконання умов договору, може бути встановлено неустойку (штраф, пеню). У такому випадку збитки відшкодовуються у частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 356 ЦК України, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує у сумі, не покритій неустойкою, збитки у вигляді зроблених другою стороною витрат, у втраті або пошкодженні її майна.

Загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за цими договорами визначено у Законі України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" від 6 квітня 2000 року за №1641-111.

Однак, згідно із законами України від 7 грудня 2000 року за № 2120-111, та від 20 грудня 2001 року за № 2905-111 дію Закону України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" на 2002 рік зупинено. Тому на сьогоднішній день питання майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту), регулюється IV розділом Правил про договори підряду на капітальне будівництво.

Згідно із п. 37 Правил про договори підряду на капітальне будівництво, укладення договору підряду на підставі державного замовлення, сторони мають право передбачити у ч договорі санкції за невиконання таких зо-'бов'язань, за порушення яких чинним законодавством санкції не встановлені.

Майнова відповідальність за порушення зобов'язань щодо будівництва об'єктів має бути сторонами передбачена у договорі

Відповідно до п. 4 постанови Ради Міністрів СРСР від 30 липня 1988 року № 929 "Про впорядкування системи економічних (майнових) санкцій, що застосовуються до підприємств, об'єднань, організацій", майнову відповідальність за порушення зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво, встановлену Правилами про договори підряду на капітальне будівництво, застосовують до замовника і підрядчика тільки за умови будівництва об'єктів за державним замовленням. Таким чином, в усіх інших випадках відповідальність за порушення зобов'язань щодо будівництва об'єктів має бути сторонами передбачена у договорі.

У розрізі п. 4 постанови Ради Міністрів СРСР від 30 липня 1988 року № 929, при вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів підряду на капітальне будівництво, господарські суди, перш за все, будуть з'ясовувати підстави укладання договору, тобто чи будується об'єкт за державним замовленням. І тому у випадку відсутності зазначення у договорі підстав виникнення та розміру відповідальності за умови будівництва за державним замовленням, у потерпілої сторони не буде можливості притягти до майнової відповідальності контрагента за договором.

Обсяг майнової відповідальності за порушення умов договору підряду капітального будівництва

Що стосується розміру санкцій за невиконання чи неналежне виконання умов договору підряду, то вони визначені IV розділом Правил про договори підряду на капітальне будівництво, і їх розмір залежить від виду та суб'єкта порушень.

За певних умов встановлені Правилами про договори підряду на капітальне будівництво розміри санкцій за порушення умов договору підряду на капітальне будівництво є граничними. Відповідно до вимог цих Правил за умови будівництва за державним замовленням, сторонам не надано права підвищувати розмір санкцій, встановлених Правилами. В інших випадках сторони за договором підряду на капітальне будівництво не обмежені у визначенні розміру майнових санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, який має залежати від важливості договірних зобов'язань, ступеня їх порушень.

Проте обсяг відповідальності сторін за порушення умов договору підряду на капітальне будівництво, враховуючи положення ст. 356 ЦК України та п. 38 Правил, незалежно від підстав укладення таких договорів, обмежений розміром збитків у вигляді зроблених другою стороною витрат, у втраті або пошкодженні її майна.

Роман СТАСЮК