• Несвоєчасне надходження товарів на митну територію України

Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків визначено Законом № 185/94-ВР.
Державні податкові інспекції мають право за наслідками документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену ст. 4 зазначеного Закону.
Статтею 2 Закону № 185/94-ВР встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів із моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Нацбанку України.
Термін «відстрочення поставки» у вищезазначеному Законі з точки зору валютного контролю фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, яке є обов’язковим i не повинно перевищувати 90-денний термін із моменту оплати.
Норми Закону України від 16.04.91 р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» в частині визначення поняття імпорту є загальними. Водночас Закон № 185/94-ВР є спеціальним законом, тому норма ст. 2 цього Закону є імперативною, якою не ставиться необхідність надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар. Тобто для цілей валютного контролю при здійсненні імпортних операцій має відбутися саме факт ввезення товару на митну територію України.
Відповідно до наказу ДПА України № 505 датою імпорту вважається дата надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону України, що підтверджується проставленням відтиску штампа на CMR, товаросупровідних документах i означає початок перебування товару під митним контролем, але за обов’язкової наявності ВМД типу ІМ-40, оформленої відповідно до вимог п. 8 Положення про вантажну митну декларацію.
Таким чином, ненадходження до України товарів у встановлені законодавством терміни, за які відповідно до імпортних договорів здійснено передоплату, тягне за собою згідно зі ст. 4 Закону № 185/94-ВР застосовування пені.
Водночас згідно з пп. 3 п. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю i отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 24.03.99 р. № 136, банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред’явлення останнім документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції. Оскільки продукція підлягає митному оформленню при ввезені в Україну, то імпортна операція знімається банком з контролю за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД.
Отже, надання до податкових органів довідки, яка свідчить, що товари, які знаходились під митним контролем, конфісковано митними органами в рахунок погашення боргу за зберігання продукції та, як наслідок, відсутність у підприємства належним чином оформленої вантажно-митної декларації ІМ-40 не є підставою для незастосування відповідальності, передбаченої ст. 4 Закону.