Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати
податки i збори в порядку i розмірах, встановлених Законом.
Усі громадяни відповідно до порядку, встановленого законодавством, щороку
подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про
свій майновий стан та доходи за минулий рік.
Декларування доходів здійснюється громадянами практично в кожній країні
світу, причому в країнах з розвинутою ринковою економікою подання декларацій
практикується вже не одне десятиліття i є обов’язком кожного громадянина.
Проте на відміну від інших країн, де декларація про доходи має значну
кількість сторінок, i для її заповнення залучаються фахівці, в Україні
форма декларації дуже проста, з доступними реквізитами, складається
лише з чотирьох сторінок (кількох розділів) i заповнити її можна самостійно.
Чинним законодавством, яким встановлено порядок подання громадянами
декларацій про доходи, є Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92
р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», відповідно до якого
громадяни, які отримували доходи не за місцем основної роботи, зобов’язані
до 1 квітня наступного за звітним року подати до податкового органу
за місцем проживання декларацію про сукупний дохід, одержаний як за
основним, так i не за основним місцем роботи, та вести облік доходів
i витрат, пов’язаних з отриманням цих доходів.
Процес декларування доходів громадянами здійснюється в Україні вже дев’ять
років i стає нормою практично для кожного громадянина, який отримував
доходи не за місцем основної роботи.
Якщо першого року після набрання чинності Декретом «Про прибутковий
податок з громадян» декларації подали кілька десятків тисяч осіб, то
торік їх було близько двох мільйонів.
Сьогодні подання декларацій громадяни не сприймають як незрозумілий
та недоцільний крок. Дедалі більше їх — свідомих платників — цікавиться
податковим законодавством, пов’язаним з оподаткуванням доходів, метою
сплати податків, їх надходженням до бюджету та використанням.
Підвищення свідомості громадян щодо подання декларацій та сплати податків
на добровільній основі дуже помітне.
Можна навести тисячі прикладів, коли громадяни самостійно подають декларації
та сплачують значні суми податку навіть у випадках, якщо інформація
про отримані ними доходи до податкового органу не надходила.
Як свідчить минулорічна деклараційна кампанія, декларують доходи громадяни,
які працюють за кордоном, моряки, які перебувають за кордоном у рейсі
за контрактами з іноземними фірмами та отримують доходи за межами України,
громадяни, які отримують доходи від іноземних представництв, доходи
з виграшів та призів.
Зауважимо також, що подають декларації не тільки громадяни України,
а й іноземці, громадяни без постійного місця проживання, особи без громадянства
України.
Наприклад, у Севастополі самостійно задекларували доходи в сумі понад
20 тис. грн. 20 громадян, при цьому інформація про отримані доходи до
податкової інспекції не надходила. Сукупна сума доходу досягла більш
як 1,5 млн. грн. А вісім громадян задекларували дохід, отриманий на
особисті валютні рахунки з джерел, розташованих за межами України.
Значні доходи (від 150 до 900 тис. грн.) задекларували мешканці Львова,
Вінниці, Донецька, Києва від продажу цінних паперів.
Мешканець Одеси задекларував дохід та сплатив податок за отриманий в
подарунок автомобіль за результатами акції рекламної кампанії.
Задекларувала свої доходи й сплатила податки переважна більшість відомих
діячів культури, мистецтва та спорту.
I таких прикладів можна наводити багато практично з кожного регіону
України.
Проте поряд із підвищенням свідомості більшості громадян, на превеликий
жаль, є ще й такі, які приховують доходи та ухиляються від сплати податків
— виконання свого громадянського обов’язку. А у зв’язку з цим постає
питання: чому одні, вчасно сплачуючи податки, тим самим вносять посильний
вклад у зміцнення фінансового стану країни, а інші — нехтують своїми
обов’язками перед державою, незважаючи на те, що подекуди останні —
заможніші й соціально більш захищені. Адже чесна сплата податків — це
наповнення бюджету реальними джерелами, що дає змогу своєчасно та в
повному обсязі виплатити працівникам бюджетної сфери, вчителям, лікарям
заробітну плату, студентам — стипендії, людям похилого віку — пенсії,
малозахищеним верствам населення — допомогу.
Визначальною ідеологією декларування має стати спрямованість податкових
органів на налагодження партнерських відносин з платниками податків,
створення належних умов, які гарантували б високу якість обслуговування
громадян та добровільність сплати ними податків.
Водночас до порушників податкового законодавства, до тих, хто ухиляється
від сплати податків, мають застосовуватися більш дієві та принципові
заходи впливу.
Втім на першому етапі все-таки має проводитися передусім ефективна роз’яснювальна
робота, яка охоплювала б усі верстви населення: від школярів i студентів
до працюючих громадян.
Голова ДПА України націлює податкові органи насамперед на вдосконалення
процесу декларування. Саме з цією метою на початку року видано наказ
№ 1, яким передбачено ряд заходів, спрямованих на поліпшення організації
деклараційної кампанії.
У податкових інспекціях облаштовуються додаткові приміщення, де прийматимуться
декларації, готуються роз’яснення з питань декларування, кожному громадянинові
буде вручено запрошення-повідомлення.
Крім того, наказом ДПА України передбачено розширення мережі консультаційних
пунктів та пунктів приймання декларацій, зокрема на великих підприємствах,
у навчальних закладах, державних установах, ЖЕКах тощо.
Особливу увагу буде сконцентровано на обслуговуванні громадян, які живуть
у сільській місцевості, віддалених районах, де буде розміщено виїзні
пункти приймання декларацій.
Починаючи з 1 березня планується робота з подовженим робочим днем та
у вихідні дні податківців, які здійснюватимуть приймання декларацій.
У засобах масової інформації виступатимуть керівники податкових органів
від центрального до місцевого рівня, звучатимуть радіооголошення в метро,
на залізничних вокзалах, ринках, у великих супермаркетах та інших місцях
скупчення громадян.
Кожен керівник, кожен спеціаліст податкового органу повинен зробити
все належне, щоб громадянин міг без перешкод виконати свій конституційний
обов’язок i з гордістю сказати: «Я — громадянин України, я сплачую податки».