П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про стан забезпечення в Україні встановлених чинним
законодавством соціальних, економічних, правових і
конституційних гарантій у сфері соціального
захисту та реабілітації інвалідів
Питання про стан забезпечення в Україні встановлених чинним
законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних
гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів
розглянуто Верховною Радою України у контексті оголошення
поточного року в Європі Роком людей з інвалідністю.
Заслухавши і обговоривши інформацію Кабінету Міністрів
України із зазначеного питання, Верховна Рада України відмічає, що
Урядом здійснюється певна робота щодо вирішення проблем інвалідів.
Позитивним у роботі Кабінету Міністрів України за останні
роки є суттєве зростання рівня бюджетного забезпечення програм
соціальної підтримки інвалідів.
Відповідно до визначених пріоритетів соціальної політики в
державі створюється мережа центрів соціально-трудової і
професійної реабілітації інвалідів, ранньої соціальної та
допрофесійної реабілітації дітей-інвалідів. Підвищився рівень
забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами,
інвалідними візками.
У структурі виконавчої влади створено спеціальний орган, що
вирішує питання державної підтримки громадських організацій
інвалідів та їх підприємств у розв'язанні соціальних проблем
інвалідів, у тому числі щодо працевлаштування.
Проблеми інвалідів стають предметом непересічної уваги
органів державної влади - в 2002 році вперше в нашій країні було
підготовлено Державну доповідь "Про становище інвалідів в Україні
та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з
особливими потребами", яка дала змогу здійснити кількісну та
якісну оцінку сучасного стану справ у цій сфері, визначила
перспективи та шляхи розв'язання цілої низки питань, що стосуються
інвалідів.
Разом з тим Верховна Рада України відмічає, що Кабінету
Міністрів України, іншим органам виконавчої влади та органам
місцевого самоврядування не вдалося повною мірою забезпечити
державні соціальні, економічні, правові гарантії у сфері
соціального захисту та реабілітації інвалідів. Наявні показники
рівня соціальної захищеності цієї категорії населення не
відповідають вимогам сьогодення та життєвим потребам інвалідів.
Зокрема, реальний розмір соціальних виплат, пенсій інвалідам
значно менший, ніж встановлений прожитковий мінімум. Не
додержуються вимоги чинного законодавства щодо надання інвалідам
за рахунок держави належної медичної допомоги та пільгового
забезпечення їх необхідними ліками. Потребує суттєвого
вдосконалення та покращення робота медико-соціальних експертних
комісій по встановленню інвалідності.
Немає суттєвих практичних зрушень у вирішенні проблем
бар'єрності суспільного середовища, забезпечення безпосереднього
доступу інвалідів до об'єктів соціальної інфраструктури. Не
забезпечуються умови для здобуття інвалідами освіти, насамперед
дітьми-інвалідами, а також професійного навчання. Існують значні
проблеми щодо зайнятості інвалідів, забезпечення їх
конституційного права на працю.
Усе це свідчить про те, що значна кількість проблем
життєдіяльності людей з особливими потребами залишається
невирішеною.
Надзвичайну тривогу викликає значне недовиконання в минулому
році встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на
2002 рік" ( 2905-14 ) показників фінансування програм
соціально-побутового та матеріального забезпечення інвалідів,
поява внаслідок цього заборгованості з виплат державних соціальних
допомог, грошових компенсацій.
І хоча новий коаліційний Уряд докладає зусиль для покращення
ситуації, зокрема, в січні 2003 року видатки Фонду соціального
захисту інвалідів профінансовано з Державного бюджету України
( 380-15 ) в повному, передбаченому на цей період, обсязі,
становище із соціальним захистом осіб з обмеженими можливостями
залишається напруженим.
Враховуючи викладене, Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
1. Визнати становище із забезпеченням соціальних,
економічних, правових та конституційних гарантій у сфері
соціального захисту інвалідів вкрай складним, однак, зважаючи на
термін виконання повноважень та перші позитивні кроки нового
складу Уряду, діяльність Кабінету Міністрів України із зазначеного
питання вважати недостатньою.
2. Вважати неприпустимими і такими, що суперечать Конституції
України ( 254к/96-ВР ), будь-які спроби суб'єктів права
законодавчої ініціативи звузити обсяг чи зміст існуючих
законодавчих норм, які стосуються інвалідів, обмежити чи скасувати
соціальні правові гарантії, встановлені для осіб з обмеженими
можливостями, зокрема щодо їх працевлаштування, державної
підтримки, соціального захисту.
3. Кабінету Міністрів України:
вжити термінових заходів щодо погашення протягом першого
півріччя поточного року заборгованості із соціальних виплат
інвалідам за 2002 рік, з оплати протезно-ортопедичних виробів і
засобів реабілітації;
забезпечити в повному обсязі, передбаченому Законом України
"Про Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ),
фінансування в першочерговому порядку видатків та бюджетних
програм, які стосуються інвалідів, посилити персональну
відповідальність керівників міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади за порушення встановлених термінів та обсягів
фінансового забезпечення цих програм і використання виділених
коштів не за прямим бюджетним призначенням;
передбачити при підготовці проекту Закону України про
Державний бюджет України на 2004 рік суттєве збільшення фактичних
розмірів державної соціальної допомоги інвалідам та грошових
компенсацій до рівня, встановленого чинним законодавством, а також
відповідне збільшення видатків і фінансування по бюджетних
соціальних програмах, які стосуються інвалідів;
внести, з урахуванням можливостей Державного бюджету України
( 380-15 ), пропозиції щодо поетапного розширення переліку
гарантованих державою соціальних пільг, які надаються інвалідам, у
тому числі щодо пільгової оплати комунальних та побутових послуг,
звільнення від сплати податку на додану вартість при придбанні
путівки на санаторно-курортне лікування тощо;
вжити заходів щодо поетапного підвищення інвалідам, починаючи
з 2003 року, соціальних та трудових пенсій до рівня прожиткового
мінімуму;
переглянути встановлений рівень та методику розрахунку
прожиткового мінімуму для осіб з обмеженими можливостями;
розробити концептуальні засади системи реабілітації інвалідів
в Україні, передбачивши, зокрема, наукове обгрунтування,
фінансування та організаційне супроводження реабілітаційного
процесу, створення відповідної нормативно-правової бази, розвиток
та належне фінансове забезпечення мережі центрів медичної,
соціальної, трудової, професійної та фізкультурно-спортивної
реабілітації, в тому числі реабілітаційних центрів для
дітей-інвалідів;
забезпечити системний та комплексний підхід до формування
державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, звернути
увагу на необхідність врахування в діяльності галузевих
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади проблем,
пов'язаних з життєдіяльністю інвалідів, та покращити координацію
їх роботи в цьому напрямі, стимулювати налагодження міждержавних
зв'язків у соціальній сфері, в тому числі на рівні Парламентської
Асамблеї Ради Європи;
розробити комплексну програму державної соціальної підтримки
та реабілітації інвалідів з психоневрологічними захворюваннями;
підвищити рівень зайнятості осіб з обмеженими можливостями
шляхом вдосконалення системи працевлаштування інвалідів, у тому
числі на державну службу, та визначення рівня відомчої
відповідальності за цю роботу, а також шляхом створення
економічного механізму зацікавлення керівників підприємств та
окремих підприємців у залученні інвалідів до роботи на їх
підприємствах;
підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України
пропозиції щодо вдосконалення існуючого порядку сплати
підприємствами страхових внесків до Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України;
удосконалити порядок та підвищити ефективність використання
коштів Фонду соціального захисту інвалідів, призначених для
створення робочих місць для працевлаштування інвалідів;
створити економічні та правові умови для розвитку
підприємницької діяльності інвалідів;
вжити заходів щодо розширення та вдосконалення державної
підтримки підприємств громадських організацій інвалідів, у тому
числі шляхом запровадження державного замовлення на їх продукцію,
її рекламування, належного та вчасного відшкодування сплаченого
податку на додану вартість, надання фінансової допомоги за
рахунок державного і місцевих бюджетів, встановлення пільгових
режимів оренди, сплати місцевих податків і зборів, сприяння
розвитку відомчої соціальної інфраструктури;
проаналізувати роботу медико-соціальних експертних комісій,
визначити шляхи її покращення та реформування, забезпечити
прозорість та відкритість їх діяльності;
вжити заходів щодо значного поліпшення профілактики
інвалідності, попередження виробничого травматизму, підвищення
рівня пільгового забезпечення інвалідів необхідними ліками та
засобами протезування, покращення медичного обслуговування всіх
категорій інвалідів, особливо в сільській місцевості, шляхом
створення в усіх закладах охорони здоров'я відповідних умов для
надання медичних послуг інвалідам з важкими ураженнями як в
амбулаторних, так і в стаціонарних умовах;
розробити механізм надання транспортних послуг, особливо в
сільській місцевості, інвалідам, обмеженим у пересуванні, в тому
числі передбачивши відповідне його бюджетне фінансування;
покращити стан забезпечення інвалідів спеціальними
автотранспортними засобами, путівками для санаторно-курортного
оздоровлення і лікування, вжити заходів для підвищення якості
протезно-ортопедичних виробів та технічних засобів реабілітації
осіб з обмеженими можливостями, в тому числі таких виробів і
засобів для дітей-інвалідів;
створити умови для забезпечення інвалідів житлом шляхом
розробки та прийняття спеціальної цільової програми "Житло -
інвалідам";
вжити заходів щодо збільшення обсягів державного замовлення
професійно-технічним і вищим навчальним закладам на підготовку
спеціалістів з числа осіб з обмеженими можливостями та створення
відповідних умов для інтегрованого навчання;
забезпечити широкий доступ інвалідів до глобального
інформаційного простору з урахуванням індивідуальних програм
реабілітації інвалідів;
терміново прийняти Державну програму подолання бар'єрності
доступу інвалідів до об'єктів соціальної та транспортної
інфраструктури, передбачивши в ній усунення протягом
2003-2004 років комунікаційних, будівельних та інших перешкод, що
заважають особам з обмеженими можливостями дістатися до
адміністративних будинків, в яких розміщені органи державної влади
та соціальні установи;
прискорити розробку та експериментальне виробництво
вітчизняних тролейбусів, автобусів і залізничних вагонів,
пристосованих до перевезення інвалідів на візках та осіб з
ураженнями слуху і зору;
забезпечити всебічну підтримку громадських організацій
інвалідів, залучення їх до роботи по підготовці проектів законів
та інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту
інвалідів і додержання їх прав;
сприяти розвитку мистецької та іншої творчої активності осіб
з обмеженими можливостями шляхом організації відповідних
фестивалів, виставок, експозицій;
підвищити рівень фінансового забезпечення, підтримки і
розвитку параолімпійського та дефлімпійського руху, діяльності
системи центрів з фізичної культури та спорту інвалідів
"Інваспорт", дитячих, юнацьких спортивних шкіл інвалідів,
забезпечувати широкий доступ осіб з обмеженими можливостями до
занять фізичною культурою та спортом;
розробити і внести в установленому порядку на розгляд
Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до
Бюджетного кодексу України, Земельного кодексу України, законів
України, спрямовані на підвищення рівня соціальної захищеності
інвалідів та наближення національних правових норм, що стосуються
осіб з обмеженими можливостями, до європейського та світового
рівня;
організувати на Першому Національному телевізійному каналі
постійно діючу тематичну передачу щодо висвітлення проблем
інвалідності, шляхів та досвіду їх вирішення, діяльності державних
органів стосовно підвищення соціальної захищеності інвалідів тощо;
вжити заходів щодо розширення тематики та збільшення
загальної тривалості трансляцій телевізійних передач з
сурдоперекладом шляхом впровадження відповідного державного
замовлення державним і недержавним телекомпаніям;
посилити контроль за додержанням органами виконавчої влади
вимог чинного законодавства у сфері соціального захисту інвалідів.
4. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським радам:
розглянути протягом першого кварталу 2003 року стан
забезпечення у регіонах вимог чинного законодавства щодо
економічних та соціальних гарантій у сфері соціального захисту і
реабілітації інвалідів та стан виконання відповідних регіональних
програм соціальної підтримки інвалідів.
5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:
вжити заходів щодо забезпечення у 2003 році фінансування в
повному обсязі видатків, передбачених відповідними місцевими
бюджетами на утримання інтернатних закладів для інвалідів,
закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, де навчаються
інваліди, сприяти додатковому технічному, в тому числі
транспортному, оснащенню територіальних центрів соціального
обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян,
особливо в сільській місцевості;
покращити соціально-побутове забезпечення інвалідів, у тому
числі за рахунок гуманітарної та благодійної допомоги,
використання речей, конфіскованих митними органами України.
6. Звернутися до Президента України з проханням щодо
вдосконалення організаційної структури центральних органів
виконавчої влади у сфері соціального захисту осіб з особливими
потребами, зокрема, розглянути можливість утворення Державного
комітету України у справах інвалідів.
7. Провести у лютому 2004 року у Верховній Раді України
парламентські слухання за підсумками проведення в Україні у
2003 році Року людей з інвалідністю.
8. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет
Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та
інвалідів.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 20 лютого 2003 року
N 560-IV