Відповідно до частини двадцятої ст. 7 Закону України
від 15.09.95 р. № 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні
напої та тютюнові вироби» (зі змінами та доповненнями;
далі — Закон № 329/95-ВР) та Порядку видачі та погашення
податкових векселів, що підтверджують зобов’язання зі
сплати суми акцизного збору i видаються суб’єктами підприємницької
діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого,
призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 27.02.99 р. № 275 (із змінами та доповненнями),
при отриманні суб’єктами підприємницької діяльності
спирту етилового неденатурованого, призначеного для
переробки на іншу підакцизну продукцію, такі платники
протягом трьох днів після отримання спирту зобов’язані
видати органу державної податкової служби податковий
вексель, авальований банком, або надати іншу банківську
гарантію, яка б підтверджувала зобов’язання платника
податку в термін до 90 календарних днів, починаючи від
дня видачі векселя або надання іншої банківської гарантії,
сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками
для цієї продукції.
Тобто податковий вексель може не видаватися суб’єктами
підприємницької діяльності лише за умови повної сплати
акцизного збору, яку здійснено протягом трьох днів після
отримання спирту.
Податкові органи можуть приймати лише ті податкові векселі,
які авальовані банком (іншими банківськими гарантіями).
Таким чином, у органа державної податкової служби немає
підстав для взяття на облік податкового векселя, який
не авальований банком (іншими банківськими гарантіями).
В цьому випадку у суб’єкта підприємницької діяльності
виникають податкові зобов’язання з акцизного збору у
тому періоді, в якому він придбав спирт етиловий.
Відповідальність за порушення податкового законодавства
у вигляді штрафів передбачено ст. 17 Закону України
від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями; далі
— Закон № 2181-III), а саме: у разі невключення податкового
зобов’язання до розрахунку акцизного збору та/або несвоєчасної
сплати.
Крім того, абзацом другим п. 11 ст. 11 Закону України
від 04.12.90 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу
в Україні» (зі змінами та доповненнями) передбачено
накладення органами державної податкової служби адміністративного
штрафу на керівників та інших посадових осіб підприємств,
установ, організацій, винних у відсутності податкового
обліку або веденні його з порушенням встановленого порядку,
неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків,
передбачених законом, а також платіжних доручень на
перерахування належних до сплати податків, зборів (обов’язкових
платежів), у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.