Як правильно керуватися ст.14 Закону України "Про оплату
праці" під час укладення колективного договору, якщо фінансовий
стан підприємства не дає змоги додержуватися мінімальних гарантій
за генеральною і галузевими угодами?
Управління праці та соціального захисту,
м. Ічня Чернігівської обл.
Законом України від 13.12.2001 р. N 2896-III ( 2896-14 ) "Про
встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" в
Україні встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 140 грн.
на місяць з 1 січня 2002 р. і в розмірі 165 грн. - з 1 липня 2002
р.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) мінімальна заробітна плата є державною соціальною
гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств
усіх форм власності й господарювання. Це законодавчо встановлений
розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче
від якого не може провадитися оплата за виконану працівником
місячну (годинну) норму праці (обсяг робіт). До неї не включаються
доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо
шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними
географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику
для здоров'я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та
раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога. Якщо
працівникові, який виконав місячну (годинну) норму праці,
нарахована заробітна плата нижча від законодавчо встановленого
розміру мінімальної заробітної плати, підприємство провадить
доплату до її рівня.
Відповідно до чинного законодавства (ст.15 Закону України
"Про оплату праці" ( 108/95-ВР ), ст.97 КЗпП України ( 322-08 ),
ст.19 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) форми
й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки,
схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок,
доплат, премій, винагород, інших заохочувальних, компенсаційних і
гарантійних виплат установлюються госпрозрахунковими
підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням
норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та
галузевими (регіональними) угодами.
Пунктом 2.2 розділу II "Оплата праці, підвищення рівня
доходів" Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України,
Конфедерацією роботодавців України та всеукраїнськими профспілками
і профоб'єднаннями на 2002-2003 роки ( n0001697-02 ) передбачено
визначати ставки (оклади) працівників загальних (наскрізних)
професій і посад у галузевих угодах. При цьому мінімальні розміри
ставок (окладів) установлюються на рівні, не нижчому від
законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на
відповідний рік.
Тобто для низькокваліфікованих працівників підприємств, на
які поширюються норми угод, розміри основної заробітної плати
мають установлюватися на рівні, що дорівнює або перевищує розмір
мінімальної заробітної плати на відповідний рік.
Частиною 2 ст.14 Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) передбачено, що норми колективного договору з оплати
праці нижчі, ніж норми генеральної, галузевої або регіональної
угоди, але не нижчі від державних норм і гарантій в оплаті праці
(ст.3 Закону України "Про оплату праці", Закон України від
13.12.2001 р. N 2896-III ( 2896-14 ) "Про встановлення розміру
мінімальної заробітної плати на 2002 рік"), можуть застосовуватися
підприємствами тимчасово на період подолання фінансових труднощів
підприємства терміном не більш як шість місяців.
Отже, за нормами ст.3 Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) мінімальна заробітна плата в розмірі 140 грн. на
місяць має бути запроваджена підприємствами всіх форм власності і
господарювання з 1 січня 2002 р., а з 1 липня - в розмірі 165 грн.
на місяць. Тарифна ставка (оклад) працівника найнижчої
кваліфікації встановлюється підприємствами, на які поширюється
чинність угод, у розмірі, не нижчому за 140 грн. на місяць, - не
пізніше 1 липня 2002 р., у розмірі 165 грн. на місяць, - не
пізніше 1 січня 2003 р.
Щодо встановлення заробітної плати в однаковому розмірі для
різних категорій працівників з посиланням на ст.14 Закону України
"Про оплату праці" ( 108/95-ВР ), то ст.7 Закону України "Про
колективні договори і угоди" ( 3356-12 ) передбачено, що в
колективному договорі обов'язково встановлюються міжкваліфікаційні
(міжпосадові) співвідношення в оплаті праці. Таким чином, тарифні
ставки (оклади, посадові оклади) іншим працівникам у колективному
договорі встановлюються на більш високому рівні з урахуванням норм
ст.96 КЗпП України ( 322-08 ).
О.УЯЗДОВСЬКА, начальник відділу управління політики оплати
праці Міністерства праці та соціальної політики України