Об’єктом правового регулювання згідно із Законом № 98/96-ВР є торговельна
діяльність за готівкові кошти, а також з використанням
інших форм розрахунків та кредитних карток на території
України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей
(включаючи операції з готівковими платіжними засобами,
вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками),
а також діяльність з надання послуг у сфері грального
бізнесу та побутових послуг (частина перша ст. 1, частина
друга ст. 5 вищезазначеного Закону).
Законом № 98/96-ВР визначено порядок придбання торгового
патенту на здійснення торговельної діяльності, а саме:
патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється
суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними
(відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти
роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій
(громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші
готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних
карток (ст. 3).
Положенням № 72 визначено термін «готівка» (готівкові
кошти) — це грошові знаки національної валюти України
— банкноти i монети, у тому числі обігові пам’ятні та
ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами
(пп. 1.2 п. 2).
Якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють
готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку
шляхом внесення до установ банків готівки для подальшого
перерахування її на рахунки інших підприємств (підприємців)
або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників
коштів є готівковими, а для отримувачів коштів — безготівковими
(пп. 2.7 п. 2 Положення № 72).
Таким чином, у разі якщо підприємство здійснює роздрібну
та оптову торгівлю i отримує кошти у безготівковій формі,
така діяльність здійснюється без придбання торгового
патенту.