Коментар фахівця
20 лютого цього року Верховна Рада України ухвалила
Закон України № 548-IV «Про внесення змін до Кодексу
України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності
за порушення порядку проведення розрахунків».
Зазначених змін очікували давно як підприємці, так i
працівники контролюючих органів. Річ у тім, що після
набрання чинності Законом № 1776-III (з 1 січня 2001
р.) норми діючої ст. 1551 «Порушення порядку проведення
розрахунків із споживачами» Кодексу України про адміністративні
правопорушення (за текстом — Кодекс) не узгоджувалися
з вимогами статей законодавчого акта, що викликало непорозуміння
при визначенні відповідальності осіб, які допустили
порушення. I взагалі, працювати в правовому полі зазначеної
статті Кодексу, керуючись при цьому обмеженням щодо
її застосування в частині, що не суперечить Закону України
від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» (у редакції Закону України від
01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями;
за текстом — Закон № 265/95-ВР), було складно. Як відомо,
попередню редакцію статті 1551 Кодексу було прийнято
у зв’язку з ухваленням Закону України «Про застосування
електронних контрольно-касових апаратів i товарно-касових
книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг», який втратив чинність
ще влітку 2000 р.
Але повернемось до законів діючих. Стаття 26 Закону
№ 265/95-ВР містить норму, згідно з якою посадові особи
та працівники торгівлі, сфери послуг та громадського
харчування, а також посадові особи уповноважених банків
та суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють
свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими
банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти,
за порушення вимог цього Закону притягуються органами
державної податкової служби України до адміністративної
відповідальності згідно із законом.
Закон № 265/95-ВР є спеціальним законодавчим актом з
питань проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг, а також при здійсненні операцій
з купівлі-продажу іноземної валюти. Саме тому ст. 1551
Кодексу викладено в новій редакції, що передбачає накладення
штрафів за порушення встановленого законом порядку проведення
розрахунків у зазначених сферах. При цьому не деталізується
зміст порушення, а робиться посилання на норми, встановлені
Законом № 265/95-ВР.
Слід зауважити, що норми ст. 1551 Кодексу передбачають
притягнення до відповідальності безпосередньо тих осіб,
які конкретно допустили порушення (особа, що здійснює
розрахункові операції; особа, що здійснює операції з
купівлі-продажу іноземної валюти; посадова особа). Основним
принципом побудови цієї статті є диференційований підхід
при визначенні розміру адміністративного штрафу за конкретні
правопорушення шляхом встановлення мінімального i максимального
розміру штрафу. Так, зокрема, порушення порядку проведення
розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб,
які безпосередньо здійснюють розрахункові операції,
від двох (34 грн.) до п’яти (85 грн.) неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, i на посадових осіб — від
п’яти до десяти (170 грн.) неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян. У разі виявлення повторного протягом
року порушення сума штрафу подвоюється.
I, нарешті, що привертає увагу в ст. 1551 Кодексу —
це зменшення (порівняно з раніше діючими) розмірів адміністративних
штрафів.
Оскільки згідно зі ст. 26 Закону № 265/95-ВР тільки
органи державної податкової служби України мають право
притягувати до адміністративної відповідальності порушників
цього Закону, відповідні зміни внесено до інших статей
Кодексу.
Право складання протоколів про адміністративні правопорушення
залишається тільки у посадових осіб органів податкової
служби (зміни до абзацу «органів податкової служби»
п. 1 частини першої ст. 255). Водночас із числа осіб,
які мають право складати протоколи, виключаються:
посадові особи органів внутрішніх справ (зміни до п.
1 частини першої та п. 14 частини другої ст. 255);
посадові особи органів у справах захисту прав споживачів
та органів державного контролю за цінами (зміни до п.
15 частини другої ст. 255).
Проте найсуттєвіші зміни внесено до статей Кодексу,
які регулюють повноваження органів із розгляду справ
про адміністративні правопорушення щодо відповідальності
за порушення порядку проведення розрахунків. За пропозицією
профільного Комітету Верховної Ради України з питань
законодавчого забезпечення правоохоронних органів до
редакції законопроекту перед його другим читанням було
внесено зміни, згідно з якими розгляд справ про адміністративні
правопорушення віднесено виключно до повноважень суддів
районних (міських) судів (зміни до ст. 221). Відповідно
i постанови суддів у справах про адміністративні правопорушення,
передбачені ст. 1551, можуть бути скасовані або змінені
за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно
від наявності протесту прокурора — головою вищестоящого
суду (зміни до ст. 294).
При цьому як органи державної податкової служби України,
так i адміністративні комісії при виконавчих органах
міських рад віднині втрачають право розгляду справ про
зазначені адміністративні правопорушення (зміни до статей
2342 та 218).
Слід наголосити на тому, що з ухваленням зазначеного
законодавчого акта, який зменшує адміністративну відповідальність
за порушення норм чинного законодавства при проведенні
розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг, зроблено крок назустріч підприємцям, сподіваючись
при цьому на їхнє розуміння важливості дотримання встановленого
порядку розрахунків.