Чинним законодавством не зобов'язано роботодавців забезпечити
обов'язковість укладення колективного договору на підприємстві. На
практиці склалася така  ситуація,  що  на  багатьох  підприємствах
колективної і приватної форм власності профспілкові організації не
утворено, робота з укладення колективних договорів не проводиться,
що      знижує     ефективність     колдоговірного     регулювання
соціально-трудових  відносин.  Підприємства,  особливо   з   малою
чисельністю  працівників,  взагалі відмовляються і не мають наміру
їх  укладати,  посилаючись  на  недосконалість  законодавства.  Чи
обов'язкове  укладення колективного договору на підприємствах усіх
форм власності?
                                                І.Самойлик, м.Київ

     Законом України "Про колективні договори і угоди" ( 3356-12 )
(ст.2),  яким визначено правові засади розроблення,  укладення  та
виконання   колективних   договорів   і   угод,   установлено,  що
колективний договір "укладається на  підприємствах,  в  установах,
організаціях  незалежно  від форм власності і господарювання,  які
використовують найману  працю  і  мають  право  юридичної  особи".
Міжнародними нормами,  зокрема,  Конвенцією  МОП  N 98 ( 993_004 )
(ст.4), Рекомендацією МОП N 91 ( 993_231  )  (р.II,  п.2.),  також
передбачено   укладення   угод  на  добровільних  засадах,  а  під
колективним договором "розуміють будь-яку письмову угоду щодо умов
праці та найму,  яка укладається, з одного боку, між роботодавцем,
групою  роботодавців  або   однією   чи   кількома   організаціями
роботодавців    та,   з   другого   боку,   однією   чи   кількома
представницькими   організаціями   працівників,   належним   чином
обраними і уповноваженими згідно із законодавством країни".

     Однак потребу укладення колективного договору зумовлено  тим,
що  в  колективний  договір обов'язково включаються норми,  якщо в
чинних  законодавчих  актах   міститься   пряме   визначення   про
обов'язковість   закріплення  цих  норм  у  колективному  договорі
відповідно до  статей  КЗпП  України  (  322-08 ).  Так,  зокрема,
відповідно до Закону України "Про  оплату  праці"  (  108/95-ВР  )
(ст.15)  шляхом  переговорів  і на умовах,  визначених колективним
договором,  мають установлюватися:  форми і системи оплати  праці,
розцінки,   тарифні   сітки,   схеми   посадових   окладів,  умови
запровадження та  розміри  надбавок,  доплат,  премій,  винагород,
інших   заохочувальних,  компенсаційних  і  гарантійних  виплат  з
дотриманням  норм   і   гарантій,   передбачених   законодавством,
генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

     Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник
або  уповноважений  ним  орган  зобов'язаний погодити ці питання з
профспілковим   органом,   що   представляє   інтереси   більшості
працівників,  а в разі його відсутності - з іншим уповноваженим на
представництво органом.

     Подібні вимоги  містяться  і в Законі України "Про відпустки"
( 504/96-ВР ) та інших чинних законодавчих актах.

     Колективним договором    установлюються   соціальні   пільги,
гарантії, компенсації, регулюються трудові і соціальні відносини в
колективі.

     Колективний договір,    укладений   з   дотриманням   чинного
законодавства і з урахуванням реальних  можливостей  підприємства,
сприяє  стабільній,  високопродуктивній  діяльності  підприємства,
створенню надійних  засад  для  соціального  захисту  працівників,
уникненню   трудових   конфліктів,   соціальної   напруженості   в
колективі.

     Отже, якщо   ініціативу   щодо   проведення    й    укладення
колективного   договору   не  проявив  орган,  котрий  представляє
інтереси трудового колективу,  її має проявити інша сторона, тобто
власник або уповноважений ним орган (особа).

     Зауважимо, що ст.17 Закону України "Про колективні договори і
угоди" (  3356-12  )  передбачено відповідальність за ухилення від
участі в переговорах.  Так,  на осіб,  які представляють власників
або  уповноважені  ними  органи  чи профспілки,  інші уповноважені
трудовим колективом органи і ухиляються від участі  в  переговорах
щодо  укладення,  зміни  чи доповнення колективного договору,  або
навмисно порушили терміни,  або не забезпечили роботу  відповідної
комісії  у  визначені  сторонами  терміни,  накладається  штраф до
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  вони  несуть
також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

     Порядок і  терміни  накладення  штрафів,   передбачених   цим
Законом (  3356-12  ),  регламентуються   Кодексом   України   про
адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ).

     Справи щодо цих питань розглядаються судом за поданням однієї
із   сторін  колективного  договору,  відповідних  комісій  або  з
ініціативи прокурора (ст.20 Закону ( 3356-412 ).

     Що стосується  відсутності  на  підприємствах   профспілкових
організацій,  то відповідно до ст.4 Закону України "Про колективні
договори і угоди" ( 3356-12 ) та ст.12 КЗпП ( 322-08 ) (із змінами
згідно із Законом України "Про внесення змін  до  Кодексу  законів
про  працю  України  у  зв'язку  з  прийняттям Закону України "Про
професійні спілки,  їх права та гарантії діяльності" ( 2343-14  ),
якщо  на  підприємстві  відсутній  профспілковий  орган,  право на
ведення переговорів і укладення  колективного  договору  надається
представникам,   вільно,  обраним  на  загальних  зборах  найманих
працівників або уповноважених ними органів.

     Л.ПАРЧЕВСЬКА - начальник  відділу  колективних  договорів  та
угод Мінпраці України.