Коментар фахівця
Наказом ДПА України від 25.04.2003 р. № 197 затверджено
податкове роз’яснення положень п. 15.3 ст. 15 Закону
України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями, за текстом
— Закон № 2181-III) в частині визначення терміна «надміру
сплачені податки, збори (обов’язкові платежі)» та граничних
строків їх повернення.
Зазначене роз’яснення згідно з визначенням, наданим
у новій редакції пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181-III,
та відповідно до Порядку надання роз’яснень окремих
положень податкового законодавства, затвердженого наказом
ДПА України від 12.04.2003 р. № 176 та зареєстрованого
у Мін’юсті України 23.04.2003 р. за № 326/7647, є узагальнюючим,
оскільки являє собою оприлюднення офіційного розуміння
відповідних положень податкового законодавства, яке
видано для користування всіма платниками податків.
До сьогодні чимала кількість законодавчих та інших нормативно-правових
актів регламентувала права, обов’язки та порядок дії
як платників податків, так i податкових органів стосовно
надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів).
До таких, зокрема, можна віднести Бюджетний кодекс України,
Закон № 2181-III, Порядок повернення платникам помилково
та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових
платежів), затверджений наказом Державного казначейства
України від 10.12.2002 р. № 226, та передусім Порядок
взаємодії органів державної податкової служби України
та Державного казначейства України в процесі повернення
помилково та/або надміру сплачених податків, зборів
(обов’язкових платежів) платникам податків, затверджений
спільним наказом ДПА України та Державного казначейства
України від 18.03.2003 р. № 125/58. При цьому жодний
із зазначених нормативно-правових актів не визначав
сам термін «надміру сплачені суми» або «переплата».
Зрозуміло, що практичне запровадження положень законодавства
стосовно повернення платникам податків надміру сплачених
сум податків, безумовно, вимагало офіційного визначення
терміна «надміру сплачені суми» або «переплата», що
i було зроблено у цьому податковому роз’ясненні. Спиняючись
на визначенні терміна «переплата», слід звернути увагу
на те, що відповідно до норм законодавства під зазначений
термін підпадають суми податків, які на певну дату саме
зараховані до бюджету понад узгоджені суми податкових
зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку
дату. Тобто суми податку на додану вартість, задекларовані
платниками податків до відшкодування, однозначно не
підпадають під визначення «переплата».
Інша частина документа присвячена роз’ясненню порядку
дій податкових органів з сумами переплат, які залишилися
незатребуваними платниками податків понад 1095 календарних
днів з моменту їх виникнення.
Оскільки Закон № 2181-III прямо забороняє здійснювати
повернення таких сум платникам податків та враховуючи,
що три роки є цілком достатнім строком для реалізації
бажання платника податків повернути надміру сплачений
платіж, а також те, що цей Закон не передбачає можливостей
щодо розпорядження платником податків такими сумами
у строк понад 1095 днів з моменту їх виникнення, ДПА
України надає роз’яснення щодо дій податкових органів
стосовно зменшення відповідного сальдо розрахунків платника
податків з бюджетом. Тому для платників податків не
повинно бути несподіванкою зменшення позитивного для
них сальдо розрахунків з бюджетом з конкретного платежу,
якщо такі платники податків не звернулися до податкового
органу із заявою про повернення надміру сплачених платежів
у строк понад 1095 календарних днів з моменту виникнення
переплати.