Вексель як гарантія цільового використання спирту

     З 1  січня  2003  р.  до  Закону  України  від  07.05.96   р.
N 178/96-ВР  (  178/96-ВР ) "Про ставки акцизного збору і ввізного
мита на спирт етиловий та алкогольні напої" внесено зміни  Законом
України від  24.10.2002 р.  N 195-IV ( 195-15 ) "Про внесення змін
до деяких законів України про оподаткування,  виробництво та  обіг
підакцизних товарів" (далі - Закон N 178/96-ВР).  Суттєво змінено,
зокрема, ст. 3 цього Закону, яку викладено у новій редакції.

     По-перше, нову і єдину ставку акцизного  збору  у  розмірі  2
грн. за 1 л 100-відсоткового спирту встановлено на спирт етиловий,
що використовується закладами та установами охорони  здоров'я  для
забезпечення   лікувально-діагностичного   процесу   і   виконання
лабораторних    досліджень    та    виробниками    -    суб'єктами
підприємницької  діяльності  для  виготовлення  вибухових речовин,
парфумів,  нітроцелюлози,  напівфабрикатів  (до  них   відносяться
спиртовані соки,  морси,  настої, які реалізуються для промислової
переробки і  не  підлягають  реалізації  в  роздрібній  торгівлі),
пектину,   оцту  спиртового,  лікарських  засобів  (у  тому  числі
компонентів  крові  та  виготовлених  з  них   препаратів),   крім
лікарських  засобів  у  вигляді бальзамів.  За такою самою ставкою
оподатковуватиметься і спирт технічний,  що  використовується  для
виробництва  лише  тієї  продукції,  перелік  якої  затверджується
урядом.

     У цьому переліку немає  вже  харчових  есенцій  і  лікарських
засобів  у  вигляді  бальзамів.  Водночас з 1 січня 2003 р.  спирт
етиловий,  що використовується для  виготовлення  цієї  продукції,
оподатковується  за  повною  ставкою  акцизного збору у розмірі 16
грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.

     Натомість цей  перелік   доповнено   такою   продукцією,   як
виноградні,  плодові  та інші виноматеріали і сусло,  тому й спирт
етиловий,  що  використовуватиметься   підприємствами   первинного
виноробства   для   виготовлення   цієї   продукції,   підлягатиме
оподаткуванню акцизним збором також за  ставкою  2  грн.  за  1  л
100-відсоткового спирту.

     По-друге, змінено    Порядок   отримання   спирту   етилового
( 247-2003-п ),  що використовується на вищезазначені цілі, і саме
на  цей  Порядок  необхідно звернути особливу увагу тим суб'єктам,
які  у  своїй  діяльності  використовують  такий  спирт.  Основною
вимогою Закону N 178/96-ВР ( 178/96-ВР ) є те,  що ще до отримання
спирту етилового необхідно подати до податкового органу за  місцем
реєстрації   суб'єкта   податковий   вексель,  який  повинен  бути
авальований банком,  і строк його  дії  не  може  перевищувати  90
календарних днів.  У податковому векселі необхідно зазначити суму,
яка розраховується виходячи із обсягів спирту,  що отримується, та
ставки акцизного збору,  визначеного як різниця між повною ставкою
у розмірі 16 грн.  за 1 л 100-відсоткового спирту та  ставкою  дві
гривні. Законом N 178/96-ВР також встановлено, що:
     податковий вексель  може  бути  видано  лише  особою,  яка  є
виробником вищезазначених товарів;
     обов'язки з   погашення   податкового   векселя   не   можуть
передаватися  іншим  особам  незалежно  від  їх  взаємовідносин  з
векселедавцем;
     за користування податковим векселем не нараховуються відсотки
або інші види плати,  передбачені законодавством для  інших  видів
векселів;
     векселевласником є  орган  державної  податкової  служби   за
місцем реєстрації векселедавця;
     податковий вексель    вважається     погашеним     у     разі
документального  підтвердження факту використання спирту етилового
на виготовлення зазначених вище товарів;
     у разі  непогашення  податкового векселя у визначений у ньому
строк,  протест у неплатежі не здійснюється, а зазначена у векселі
сума   вважається   податковим   боргом  і  підлягає  погашенню  у
встановленому  законом  порядку.  (У   цьому   випадку   необхідно
керуватися  вимогами  Закону України від 21.12.2000 р.  N 2181-III
( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників  податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами").

     Водночас на виконання вимоги Закону N 178/96-ВР ( 178/96-ВР )
Кабінет Міністрів України  постановою  від  24.02.2003  р.  N  247
( 247-2003-п ) (далі - постанова N 247) затвердив Порядок випуску,
обігу та погашення податкових векселів,  що видаються до отримання
спирту  етилового,  який  використовується на виготовлення окремих
видів товарів (далі - Порядок).  Крім вимог,  зазначених у  Законі
N 178/96-ВР, у Порядку відображено й інші норми, які стосуються як
порядку отримання спирту етилового за пільговими ставками,  так  і
контролю за його цільовим використанням.

     Зокрема, в  Порядку  (  247-2003-п ) визначено,  яке значення
мають    терміни    "податковий     вексель",     "векселедавець",
"векселевласник"    та    "аваль".    Для    зручності   суб'єктів
підприємницької діяльності  в  ньому  наведено  формулу,  за  якою
обчислюється  сума  акцизного  збору  для занесення до податкового
векселя, а саме:
                        S = (С - 2) х V,
     де S - сума акцизного збору;
     С -  повна  ставка  акцизного  збору  за 1 л 100-відсоткового
спирту у  гривнях,  встановлена   ст.   1   Закону   N   178/96-ВР
( 178/96-ВР );
     2 -  ставка  акцизного збору за 1 л 100-відсоткового спирту у
гривнях, встановлена ст. 3 зазначеного Закону (  178/96-ВР );
     V -  обсяг  отримуваного  спирту  етилового  у перерахунку на
100-відсотковий спирт, у літрах.

     Наприклад, планується отримати  100  дал  безводного  спирту.
Покупець  спирту  сплачує безпосередньо спиртовому заводу акцизний
збір у сумі 2 тис.  грн.  (2 грн.  х 100  дал),  а  у  податковому
векселі зазначає     суму     у     розмірі     14    тис.    грн.
[(16 грн.  - 2 грн.) х 100  дал].  Погашення  податкового  векселя
здійснюється    протягом   90   календарних   днів   на   підставі
документального підтвердження факту цільового використання спирту.
Таким   підтвердженням   є   довідка   векселедавця   про  цільове
використання  спирту  етилового,  форма   якої   розробляється   і
найближчим часом буде затверджена наказом ДПА України,  як це,  до
речі, передбачено  п.  9 Порядку ( 247-2003-п ).  Тобто податковий
вексель  є  гарантією  цільового  використання   спирту   протягом
законодавчо   встановленого   строку.   Він   складається  у  двох
примірниках:  перший - це оригінал вексельного бланка,  придбаного
векселедавцем  в  установі  банку;  другий,  який  має однаковий з
першим примірником номер,  - це ксерокопія  оригіналу  вексельного
бланка.  Кожен  примірник податкового векселя заповнюється окремо.
Записи в них повинні бути тотожними.  Перший примірник податкового
векселя  залишається  у  векселевласника,  а  другий,  з відміткою
податкового органу про взяття на облік, повертається векселедавцю.
Використання неавальованих податкових векселів забороняється.

     Крім того,  що запровадження авальованого податкового векселя
посилює контроль  за  використанням  спирту,  нова  ст.  8  Закону
N 178/96-ВР ( 178/96-ВР ) встановлює ще й відповідальність за його
нецільове використання.  Зазначеною статтею визначено,  що у  разі
нецільового  використання  суб'єктами  підприємницької  діяльності
спирту  етилового  або  спирту  етилового  денатурованого  (спирту
технічного)  з таких суб'єктів справляється штраф у розмірі,  який
обчислюється виходячи із обсягів використаного не за  призначенням
спирту  етилового  або  спирту  етилового  денатурованого  (спирту
технічного) та ставки акцизного збору,  передбаченої ст.  1  цього
Закону,  збільшеної  в 1,5 раза.  Тому на підставі цієї норми таку
відповідальність передбачено   і   п.   17   зазначеного   Порядку
( 247-2003-п ).

     Тобто якщо  у  вищенаведеному  прикладі  100  дал  безводного
спирту буде використано  не  за  призначенням,  то  такий  суб'єкт
зазнає збитків на суму 38 тис.  грн. Ця сума складається із суми у
розмірі 14 тис.  грн.,  яка зазначена у податковому векселі, та із
24   тис.  грн.  штрафу  (100  дал  х  16  грн.  х  1,5).  Неважко
підрахувати,  які значні фінансові збитки  нестимуть  ті  суб'єкти
підприємницької діяльності, що використовуватимуть спирт у більших
обсягах,  ніж у наведеному прикладі.  А уникнути цього можна  лише
одним  шляхом - використовувати спирт виключно на ті цілі,  на які
він  отримувався.  Тому  фінансовий   стан   таких   господарюючих
суб'єктів  залежатиме  від  того,  як  вони  будуть розпоряджатися
спиртом.

     Оскільки згідно  з  Законом  N  178/96-ВР   (   178/96-ВР   )
податковий   вексель  видається  лише  особою,  яка  є  виробником
зазначених у  ст.  3  цього  Закону  товарів,  то  такий   Порядок
( 247-2003-п  )  не  поширюється  на  заклади  та установи охорони
здоров'я,  які отримують спирт етиловий за пільговими  ставками  і
використовують        його       лише       для       забезпечення
лікувально-діагностичного   процесу   і   виконання   лабораторних
досліджень.

     Необхідно звернути увагу,  що постанова N 247 ( 247-2003-п ),
якою   затверджено   цей   Порядок,   набирає   чинності   з   дня
опублікування.   Тобто   залишається  слідкувати  за  інформацією,
надрукованою у газеті "Урядовий  кур'єр",  оскільки  саме  з  дати
опублікування  в  цій  газеті  постанови  N  247  набере  чинності
зазначений Порядок*.
_______________
     * Від редакції,  постанову  Кабінету  Міністрів  України  від
24.02.2003 р.  N 247 ( 247-2003-п ) надруковано в газеті "Урядовий
кур'єр" від 05.03.2003 р. N 42.

     Таким чином,  віднині в акцизному законодавстві  існуватимуть
два   Порядки,  якими  встановлено  правила  видачі  та  погашення
податкових  векселів.  Перший   Порядок   затверджено   постановою
Кабінету Міністрів України від 27.02.99 р.  N 275 ( 275-99-п ),  а
другий - постановою N 247 ( 247-2003-п ). Основна відмінність їх у
тому,  що  згідно  з  першим  Порядком правила видачі та погашення
податкових  векселів  застосовуються  у  разі   отримання   спирту
етилового для виготовлення іншої підакцизної продукції, а згідно з
другим -  у  разі  отримання  спирту  етилового  для  виготовлення
товарів, визначених ст.  3 Закону N 178/96-ВР ( 178/96-ВР ).  Саме
ці  відмінності  повинні  бути  визначальними  у  разі  оформлення
відповідних податкових векселів.

     Григорій СИНИЦЯ,  заступник начальника Департаменту з  питань
адміністрування  акцизного  збору  і  контролю  за виробництвом та
обігом підакцизних товарів ДПА України