Під час організації приватного підприємства до статутного
фонду було внесено основні виробничі фонди від засновника - іншого
приватного підприємства. Засновник та директор обох підприємств -
одна фізична особа. Сума ПДВ за внесеними основними виробничими
фондами до податкового кредиту не відносилась. Через два роки
частину основних виробничих фондів було переведено до складу
невиробничих, податкові зобов'язання не нараховано. Чи відповідає
це нормам законодавства? Якщо ні, то з якої вартості потрібно
нараховувати ПДВ?
(ПП "ОРТЕКС", м. Енергодар)
Згідно з пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) не є об'єктом оподаткування операції з передачі
основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для
формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані
нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів
на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх
вивезенні за межі митної території України; продажу за компенсацію
сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості
гудвілу) іншому платнику податку.
Під цілісним майновим комплексом слід розуміти активи,
сукупність яких забезпечує ведення окремої підприємницької
діяльності на постійній і регулярній основі та термін використання
яких перевищує дванадцять календарних місяців.
При цьому якщо платник податку здійснює операції з продажу
товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є
об'єктом оподаткування відповідно до статтей 3 та 5 Закону
N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ), суми податку, сплачені (нараховані) у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
включається до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають
амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат
виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і
нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються
(пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР).
Якщо надалі основні фонди підприємства переводяться до складу
невиробничих фондів, то згідно з п. 4.9 ст. 4 Закону N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) таке переведення розглядається для цілей
оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів за
звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для
основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх
балансової вартості.
З метою оподаткування ПДВ термін "звичайна ціна" розуміється
у значенні, передбаченому пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України
від 28.12.94 р. N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) "Про оподаткування
прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р.
N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) зі змінами та доповненнями (далі - Закон
N 334/94-ВР), а саме: згідно зі змінами, внесеними Законом України
від 24.12.2002 р. N 349-IV ( 349-15 ) "Про внесення змін до Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною
вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами
договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна
ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи,
послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає
передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх
отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є
взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою
інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які
склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних)
товарів (робіт, послуг).
Відповідь підготовлено за сприяння заступника начальника
Головного управління - начальника управління ПДВ Людмили КОСМІНОЇ,
заступника начальника управління ПДВ - начальника відділу
особливих режимів оподаткування Людмили ПОНОМАРЕНКО, начальника
відділу розгляду звернень управління ПДВ Сергія МЕРЕЖКИ та
головного державного податкового ревізора - інспектора Галини
РЯБЕНЧЕНКО