Чи зобов'язані доплачувати до  рівня  мінімальної  заробітної
плати,  якщо  працівник  працює  за  сумісництвом  на  тому самому
підприємстві, що й за основним місцем роботи?
                                       В.Купріянова,
                                       м. Шахтарськ Донецької обл.

     Відповідно до ст.  21 КЗпП  України  (  322-08  )  працівнику
надано  право  реалізувати  свої  здібності  до  праці  укладенням
трудового договору на одному чи водночас на кількох підприємствах,
в   установах,   організаціях.  Це  дає  змогу  працівникам,  крім
основного трудового договору,  укладати  договори  про  роботу  за
сумісництвом.

     Сумісництвом вважається  виконання  працівником,  крім  своєї
основної роботи на  умовах  трудового  договору,  іншої  роботи  у
вільний  від  основної  роботи  час  на  тому  самому  або  іншому
підприємстві,  в   установі,   організації   або   в   громадянина
(підприємця, приватної особи) за наймом.

     Для працівників,  які  працюють  на державних або комунальних
підприємствах,  в установах,  організаціях, робота за сумісництвом
регламентується постановою    Кабінету   Міністрів   України   від
03.04.93 р.  N 245  (  245-93-п  )  "Про  роботу  за  сумісництвом
працівників  державних  підприємств,  установ  і  організацій" (зі
змінами)  та  Положенням  про   умови   роботи   за   сумісництвом
працівників    державних    підприємств,   установ,   організацій,
затвердженим наказом Мінпраці,  Мінюсту і Мінфіну від 28.06.93  р.
N 43 ( z0076-93 ).

     Відповідно до   ст.   19   Закону  України  від  24.03.95  р.
N 108/95-ВР ( 108/95-ВР  )  "Про  оплату  праці"  працівники,  які
працюють  за  сумісництвом,  одержують заробітну плату за фактично
виконану роботу.  Відповідно до ст.  3 цього Закону  (із  змінами)
мінімальна  заробітна  плата  - це законодавчо встановлений розмір
заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого
не  може  провадитися  оплата  за  виконану  працівником  місячну,
годинну  норму  праці.  Мінімальна  заробітна  плата  є  державною
соціальною  гарантією,  обов'язковою на всій території України для
підприємств усіх форм власності і господарювання.

     Якщо працівникові,  який   виконав   місячну   норму   праці,
нараховано  заробітну  плату,  меншу від законодавчо встановленого
розміру мінімальної заробітної плати,  підприємство доплачує до її
рівня.

     Отже, якщо   працівник  виконав  місячну  норму  праці,  його
заробітна плата з 1 січня 2003 р.  не може бути меншою за 185 грн.
на місяць.

     Якщо працівник працює на 0,5 ставки за сумісництвом і виконав
встановлену йому  місячну  норму  праці,  заробітна  плата  такого
працівника  не може бути меншою за 92,50 грн.  незалежно від того,
де працює працівник за сумісництвом:  на тому  самому  або  іншому
підприємстві.

     Недотримання на    підприємстві   норм   законодавства   щодо
мінімальної заробітної плати та інших норм  і  гарантій  в  оплаті
праці  є порушенням законодавства про оплату праці.  Відповідно до
ст. 36 Закону ( 108/95-ВР ) за порушення законодавства про  оплату
праці  винні  особи притягаються до дисциплінарної,  матеріальної,
адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством.

     Т.ФЕДОРОВА, головний спеціаліст  управління  політики  оплати
праці Міністерства праці та соціальної політики України.