Угода
між Урядом України
і Урядом Республіки Індія
про торговельне судноплавство
( Угоду ратифіковано Законом N 797-IV ( 797-15 )
від 15.05.2003 )
Уряд України і Уряд Республіки Індія, надалі "Договірні
Сторони",
бажаючи зміцнювати і розвивати торговельні та економічні
відносини між двома країнами,
керуючись принципами рівності і взаємовигідного
співробітництва, для поширення і поглиблення економічних відносин
і торговельного співробітництва між двома країнами,
бажаючи розвивати торговельне судноплавство обох країн,
домовились про нижченаведене:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди:
I. Термін "судно" Договірної Сторони означає будь-яке
торговельне судно, що плаває під національним прапором відповідної
Договірної Сторони згідно з її національним законодавством. Цей
термін виключає військові кораблі, рибальські судна, гідрографічні
та науково-дослідницькі судна, а також спортивні судна з сфери
застосування цієї Угоди.
II. Термін "член екіпажу" означає капітана та будь-яку іншу
особу, яка дійсно під час рейсу зайнята на борту судна виконанням
обов'язків, пов'язаних з експлуатацією чи обслуговуванням судна,
та чиє ім'я включене до суднової ролі.
III. Компетентними органами Договірних Сторін є:
Від Уряду України - Міністерство транспорту;
Від Уряду Республіки Індія - Міністерство судноплавства.
Стаття 2
Договірні Сторони надають усебічне сприяння суднам обох країн
та утримуються від будь-яких дій, які могли би завдати шкоди
розвитку торговельного судноплавства.
Стаття 3
Договірні Сторони продовжують свої зусилля з підтримки та
розвитку ефективного ділового співробітництва між компетентними
органами, відповідальними за морські справи в своїх країнах.
Зокрема, Договірні Сторони погоджуються проводити взаємні
консультації та обмін інформацією між цими компетентними органами
та сприяти розвиткові контактів між відповідними судноплавними
організаціями чи підприємствами.
Стаття 4
I. Договірні Сторони поважають права кожної Договірної
Сторони максимально використовувати свій торговельний флот для
обслуговування власної торгівлі з третіми країнами. Договірні
Сторони домовились, що національні судноплавні компанії однієї
Договірної Сторони будуть співпрацювати та підтримувати
національні судноплавні компанії іншої Договірної Сторони для
найбільш ефективного використання їхніх торговельних суден.
II. Стосовно вантажів однієї Договірної Сторони, що
транспортуються до третьої сторони транзитом через морські порти
іншої Договірної Сторони, обидві Договірні Сторони спільно
погоджують шляхи максимального спрощення прямування територією
одна одної.
Стаття 5
Кожна Договірна Сторона надаватиме суднам іншої Договірної
Сторони режим найбільшого сприяння у всіх питаннях стосовно
торговельного судноплавства, якщо інше не передбачено цією Угодою.
Стаття 6
Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної
Сторони такий же режим стосовно вільного доступу до портів,
використання портів, відкритих для відвідування іноземних суден,
навантаження і розвантаження вантажів, посадки і висадки
пасажирів, користування призначеними для судноплавства послугами і
здійснення звичайних комерційних операцій, як і тим суднам, що
плавають під її національним прапором та зайняті у міжнародних
перевезеннях.
Положення цієї Статті:
a) не поширюються на види діяльності, що зарезервовані кожною
з Договірних Сторін для своїх організацій чи підприємств, зокрема
на національний каботаж і рибальство;
b) не зобов'язують одну Договірну Сторону поширювати на судна
іншої Договірної Сторони винятки з правил обов'язкової лоцманської
проводки, що надаються своїм власним суднам;
c) не зачіпають правил в'їзду і перебування іноземців.
Стаття 7
Договірні Сторони у межах своїх законів та портових правил
вживатимуть всіх необхідних заходів для полегшення та прискорення
морських перевезень, запобігання затримкам суден та максимально
можливого скорочення і спрощення митних та інших діючих у портах
формальностей.
Стаття 8
I. Документи, що стосуються реєстрації суден, обмірні
свідоцтва і свідоцтва про придатність до плавання та інші суднові
документи, видані або визнані однією з Договірних Сторін,
визнаватимуться іншою Договірною Стороною.
II. Судна кожної з Договірних Сторін, які забезпечені законно
наданими обмірними свідоцтвами, не підлягатимуть повторному
вимірюванню тоннажу в портах іншої Договірної Сторони, і
характеристики суден, зазначені в обмірних свідоцтвах, братимуться
за основу при обчисленні відповідних портових зборів.
Стаття 9
I. Кожна з Договірних Сторін визнає посвідчення особи
моряка, видані компетентними органами іншої Договірної Сторони.
Такими посвідченнями особи моряка є:
- для моряків українських суден - Посвідчення Особи Моряка;
- для моряків індійських суден - Постійний сертифікат про
звільнення, сумісний з посвідченням особи моряка.
II. Кожна з Договірних Сторін дозволяє членам сімей членів
екіпажу, які подорожують окремо від екіпажу, в'їзд у порти та
транзитне пересування для прибуття на судно або залишення судна.
Стаття 10
Власникам згаданих у Статті 9 цієї Угоди посвідчень особи
моряка дозволяється як членам екіпажу судна Договірної Сторони, що
видала посвідчення особи моряка, протягом часу перебування судна в
порту іншої Договірної Сторони тимчасово знаходитися на березі без
в'їздної візи за умови, що капітан судна надав перелік членів
екіпажу компетентним властям відповідно до правил, що діють у
цьому порту.
При сходженні на берег та поверненні на судно згадані особи
підпорядковуються встановленому в цьому порту паспортному та
митному контролю.
Стаття 11
I. Власникам згаданих в Статті 9 цієї Угоди посвідчень особи
моряка дозволяється в'їздити та пересуватись по території іншої
Договірної Сторони будь-яким видом транспорту транзитом, коли вони
прямують на своє судно чи переїздять на інше судно, або
від'їжджають на батьківщину, чи подорожують з будь-якої іншої
причини, яка буде прийнятна для компетентних властей іншої
Договірної Сторони.
II. В усіх випадках, згаданих у пункті 1 цієї Статті, моряк
повинен мати відповідну візу іншої Договірної Сторони, яка має
бути видана компетентними властями у найкоротший строк.
III. Якщо власник згаданого в Статті 9 цієї Угоди посвідчення
особи моряка не є громадянином жодної з двох країн, передбачена
цією Статтею віза для в'їзду на територію чи транзитного проїзду
по території іншої Договірної Сторони буде видаватися за умови, що
такому власнику гарантується повернення на територію Договірної
Сторони, що видала посвідчення особи моряка.
Стаття 12
I. З урахуванням умов Статей 9-11 цієї Угоди зберігаються
чинними правила в'їзду, перебування та виїзду іноземців на
територіях Договірних Сторін.
II. Кожна з Договірних Сторін зберігає за собою право
відмовити у доступі на свою територію будь-якому моряку, якого
вона визнає небажаним. У цьому випадку компетентні дипломатичні чи
консульські посадові особи Договірної Сторони, моряку якої було
відмовлено у в'їзді, будуть повідомлені про таке рішення.
Стаття 13
I. Правоохоронні органи однієї Договірної Сторони не
прийматимуть до розгляду позови, що виникають з угоди найму як
члена екіпажу судна іншої Договірної Сторони, без згоди
компетентної дипломатичної або консульської посадової особи країни
прапора судна, за винятком випадків, коли договір найму був
укладений у межах території першої Договірної Сторони.
II. У разі, якщо член екіпажу судна однієї з Договірних
Сторін вчинить злочин на борту судна, що перебуває в
територіальних водах іншої Договірної Сторони, власті останньої
Договірної Сторони не переслідуватимуть його без згоди
компетентної дипломатичної чи консульської офіційної особи країни
прапора судна, якщо, на думку згаданих властей:
a) наслідки злочину не поширюються на територію іншої
Договірної Сторони;
b) злочин не порушує громадський порядок держави та її
безпеку;
c) злочин за законами цієї Договірної Сторони не
розглядається як тяжкий злочин;
d) злочин не вчинено проти будь-якої особи, крім членів
екіпажу цього судна;
e) злочин не стосується незаконної торгівлі наркотичними
засобами або психотропними речовинами.
III. Положення зазначеного пункту цієї Статті не обмежують
права контролю і розслідування, які власті кожної Договірної
Сторони мають згідно з національним законодавством.
Стаття 14
I. Якщо судно однієї з Договірних Сторін зазнає аварії, сяде
на мілину, буде викинуте на берег або зазнає будь-якої іншої
аварії в межах державного кордону іншої Договірної Сторони, то
судну, екіпажу, пасажирам та вантажам буде надано на території
останньої Договірної Сторони таку ж допомогу, яка надається цією
Договірною Стороною власному національному судну, екіпажу,
пасажирам і вантажам.
II. Ніяке мито не буде стягуватись однією Договірною Стороною
з судна іншої Договірної Сторони, що зазнало аварію, його вантажу
чи запасів, якщо тільки вони доставлені не для використання чи
споживання на території першої зазначеної Договірної Сторони.
III. Ніщо в положеннях цієї Статті не перешкоджає
застосуванню правил та законів Договірних Сторін та виконанню
їхніх міжнародних обов'язків.
Стаття 15
Кожна з Договірних Сторін повідомить іншу Договірну Сторону
про завершення процедур, необхідних для набуття цією Угодою
чинності. Ця Угода набуває чинності через тридцять днів з дати
останнього повідомлення.
Ця Угода залишається чинною протягом п'яти років і буде
кожного разу автоматично продовжуватися на період в один рік, якщо
жодна з Договірних Сторін не заявить про своє рішення переглянути
Угоду чи будь-яке з її положень шляхом надання письмового
повідомлення про це іншій Договірній Стороні не менш як за шість
місяців до закінчення одного з вищезгаданих періодів.
На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином
уповноважені своїми відповідними Урядами, підписали цю Угоду.
Вчинено в м. Нью-Делі 3 жовтня 2002 р. в двох примірниках,
кожний українською, хінді та англійською мовами, причому всі
тексти є автентичними. У разі будь-яких розбіжностей у тлумаченні,
текст англійською мовою матиме переважну силу.
За Уряд За Уряд
України Республіки Індія