Закон України № 546-IV, яким внесено зміни до законів
№ 1775-III, № 3691-ХІІ, набрав чинності з дня його опублікування.
Так, ст. 9 Закону № 1775-III, яка визначає перелік видів
господарської діяльності, що ліцензуються, доповнена
новим п. 66, відповідно до якого з 18.03.2003 р. ліцензуванню
підлягають виробництво, зберігання i реалізація племінних
(генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи
походження та аномалій тварин.
Частину першу ст. 9 Закону № 3691-ХІІ викладено у новій
редакції. Відтепер господарська діяльність у племінній
справі в тваринництві, пов’язана з виробництвом, зберіганням
i реалізацією племінних (генетичних) ресурсів, проведенням
генетичної експертизи походження та аномалій тварин,
підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Прийняття Закону № 546-IV дає змогу:
на законодавчому рівні удосконалити державне регулювання
здійснення господарської діяльності у племінній справі
в тваринництві;
зменшити можливості для неоднозначного трактування законодавства,
що регулює господарську діяльність у племінній справі;
покращити захист суспільства від небажаних наслідків
генетичних випробувань i дослідів на тваринах в Україні
внаслідок обов’язкового ліцензування такої діяльності.
Закон № 3691-ХІІ регулює відносини в галузі племінної
справи у тваринництві, визначає права та обов’язки власників
i споживачів племінних (генетичних) ресурсів, установлює
вимоги до якості та порядку використання цих ресурсів,
визначає систему селекції та основи державного контролю
за дотриманням законодавства про племінну справу в тваринництві,
а також порядок фінансування племінної справи у тваринництві.
Стаття 1 Закону № 3691-ХІІ наводить визначення таких
основних термінів:
племінна справа — система зоотехнічних, селекційних
та організаційно-господарських заходів, спрямованих
на поліпшення племінних i продуктивних якостей тварин;
племінні (генетичні) ресурси — тварини, сперма, ембріони,
яйцеклітини, інкубаційні яйця, які мають племінну (генетичну)
цінність;
генетична експертиза походження — ідентифікація тварин
лабораторними методами з метою контролю достовірності
їх походження тощо.
Відповідно до ст. 4 Закону № 3691-ХІІ об’єктами племінної
справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині,
вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди,
хутрові звірі, яких розводять з метою одержання від
них певної продукції.
Статтею 5 Закону № 3691-ХІІ визначено, що до суб’єктів
племінної справи у тваринництві належать:
власники племінних (генетичних) ресурсів;
підприємства (об’єднання) з племінної справи, селекційні,
селекційно-технологічні та селекційно-гібридні центри,
іподроми, станції оцінки племінних тварин;
підприємства, установи, організації, незалежно від форм
власності, та фізичні особи — суб’єкти підприємницької
діяльності, які надають відповідні послуги та беруть
участь у створенні та використанні племінних (генетичних)
ресурсів;
власники неплемінних тварин — споживачі племінних (генетичних)
ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.
Відповідно до Закону № 1775-III для нового виду господарської
діяльності, що підлягає ліцензуванню, має бути визначено
орган ліцензування, затверджено ліцензійні умови, перелік
документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії.