Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, надає громадянам, віднесеним до потерпілих від аварії на ЧАЕС, серед інших пільг та компенсацій, право на одержання п'ятдесятипроцентної знижки плати за користування житлом (квартирної плати), плати за телефон (у тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) у межах передбачених норм. Крім того, ці пільги поширюються на членів їх сімей, а саме: чоловіка (дружину) і неповнолітніх дітей (до 18 років).
Наведеним Законом надання пільг за користування житлом та комунальні послуги не пов'язується із правом власності на житло. Із нього випливає, що право на пільги не залежить віц місця проживання та права власності на житло. Однак, якщо звернутися, зокрема, до положень Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовід-ведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 30.12.1997 року № 1497, то видно, що цей документ не розділяє споживачів, які є користувачами квартири (жилого будинку), та власників житла. Таким чином, у тому випадку, коли власник не проживає у будинку та не є членом сім'ї чорнобильця, не отримує пільги, передбачені спеціальним Законом для постраждалих від аварії на ЧАЕС, інші користувачі помешкання (хоча і мають право на пільги) фактично не можуть ними скористатися.