П О С Т А Н О В А
                      ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

             Про Рекомендації парламентських слухань
      "Демографічна криза в Україні: її причини та наслідки"

      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 46, ст.370 )



     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Демографічна
криза в Україні:  її причини та  наслідки"  (далі  -  Рекомендації
парламентських слухань), що додаються.

     2. Кабінету   Міністрів   України   до  15  січня  2004  року
інформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій
парламентських слухань, схвалених цією Постановою.

     3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на комітети
Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  та
з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.


 Голова Верховної Ради України                            В.ЛИТВИН

 м. Київ, 5 червня 2003 року
          N 940-IV


                                              Схвалено
                                 Постановою Верховної Ради України
                                       від 5 червня 2003 року
                                              N 940-IV

                           РЕКОМЕНДАЦІЇ
            парламентських слухань "Демографічна криза
                в Україні: її причини та наслідки"


     Учасники  парламентських  слухань,  які  відбулися  21 травня
2003 року, обговоривши питання щодо демографічної кризи в Україні,
відзначають,  що  глибока  демографічна  криза  не  тільки   стала
серйозним  гальмом  соціально-економічного  розвитку України,  а й
загрожує її національній безпеці.

     Протягом останніх десяти років чисельність населення  України
зменшилася  майже  на  чотири  з  половиною  мільйони осіб.  Різко
знизилася народжуваність,  зросла смертність,  зокрема  смертність
людей  працездатного  віку.  Це спричинило випереджаюче скорочення
працездатного  населення,   небезпечне   зменшення   трудового   і
демовідтворюючого  потенціалу,  що  загрожує  сповзанням України в
деградаційну  спіраль,  за  якою  робоча   сила   вибуває   і   не
відтворюється.   На  демографічній  ситуації  в  країні  негативно
позначається наростання міграційних процесів  -  від'їзд  багатьох
громадян  України на постійне проживання до інших держав,  а також
пошук мільйонами людей роботи за кордоном.

     Зниження рівня життя особливо боляче  вдарило  по  громадянах
похилого віку,  молоді,  дітях. Дедалі більше стає безпритульних і
бездоглядних   дітей.   Злиденність,   втрата   багатьма    людьми
впевненості  у  своєму майбутньому і майбутньому своїх дітей стали
головними причинами зростання  кількості  самогубств,  абортів,  а
також утримання від народження дітей.

     Деформоване соціальне середовище,  руйнуючи фізичне, психічне
та духовне здоров'я людей,  знижує їх життєву  активність,  творчу
продуктивність,  створює психоемоційний дискомфорт.  За таких умов
людина як основний  суб'єкт  соціальної  життєдіяльності  перестає
бути повноцінним учасником прогресу і оздоровлення суспільства.

     Прийняті Урядом  України за останні роки концепції і програми
розвитку   охорони   здоров'я   населення   України,    безпечного
материнства,  державної  політики  у сфері здійснення контролю над
тютюном,  заохочення народжуваності,  боротьби із захворюванням на
туберкульоз,  запобігання  захворюванням  на  СНІД та профілактики
ВІЛ-інфекцій,  зміцнення моральності у суспільстві та  утвердження
здорового  способу  життя  виконуються не повністю і не справляють
відчутного впливу на ситуацію у демографічній сфері.

     Не досягнуто відчутних змін у цій сфері і після  проголошення
2001 року в Україні Роком охорони здоров'я населення.

     Загострення демографічної   ситуації   обумовлене  насамперед
критичним  станом  вітчизняної  економіки,  руйнацією   соціальної
сфери,  особливо на селі, зубожінням мільйонів людей, поглибленням
майнового  розшарування  в  суспільстві.  За  індексом   людського
розвитку ООН,  головними компонентами якого є очікувана тривалість
життя,  рівень освіти,  добробуту населення,  Україна,  яка десять
років тому займала серед 173 країн сорок п'яту позицію, опустилася
на сто другу позицію.

     Таке становище стало наслідком того,  що  політико-економічні
трансформації  в  Україні відбувалися без урахування їх соціальних
наслідків,  а реформування економіки здійснювалося  без  належного
наукового  обгрунтування.  Соціальне спрямування реформ залишалося
багато в чому деклараціями.

     Подолання демографічної  кризи  є  комплексною  проблемою   і
потребує комплексного підходу до її вирішення на рівні держави.

     Враховуючи вищенаведене,  Верховна  Рада  України  рекомендує
Кабінету Міністрів України:

     1. На основі  схвалених  у  різний  час  програм,  концепцій,
заходів   розробити   єдину   державну   (національну)   Концепцію
демографічного розвитку України,  яка передбачала б з  урахуванням
досвіду  передових  європейських  країн  цілісну  систему  заходів
економічного,  правового,  соціального,  освітнього,  культурного,
інформаційно-пропагандистського  та   організаційного характеру  і
була спрямована на зниження смертності, підвищення народжуваності,
захист,  реабілітацію  та відновлення генофонду населення України,
відвернення міграції, яка погіршує демографічну ситуацію в країні.
Забезпечити   належне   фінансування   заходів,   спрямованих   на
реалізацію гарантованих Конституцією України ( 254к/96-ВР  )  прав
на  працю та можливість заробляти собі на життя,  заробітну плату,
не нижчу від  визначеної  законом,  соціальний  захист,  достатній
життєвий  рівень,  охорону  здоров'я,  медичну допомогу,  безпечне
довкілля,  освіту.  Для  координації  заходів  з   опрацювання   і
здійснення державної політики в галузі демографії,  контролю за її
реалізацією  створити  міжвідомчу  Національну   раду   з   питань
демографічної політики.

     2. Зосередити зусилля на  забезпеченні  сталого  економічного
зростання та підвищення рівня і якості життя населення,  подолання
масового безробіття та різкого майнового  розшарування  населення,
збільшення   кількості  робочих  місць,  достойної  оплати  праці,
ефективного функціонування системи соціального захисту  інвалідів,
ветеранів  війни  і  праці,  громадян,  які  постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.

     Вжити невідкладних заходів  до  погашення  заборгованості  із
заробітної  плати  та  забезпечення  своєчасної її виплати (в тому
числі на приватних  підприємствах),  а  також  пенсій,  стипендій,
допомог, інших соціальних виплат.

     Встановити ефективний  нагляд  за діяльністю підприємств щодо
виконання ними вимог трудового законодавства,  створення безпечних
умов праці.

     3. Забезпечити  безумовне  виконання  положень Закону України
"Про пріоритетність соціального розвитку села та  агропромислового
комплексу в народному господарстві" ( 400-12 ), особливо в частині
зміцнення матеріально-технічної бази агропромислового комплексу та
відшкодування  з  Державного бюджету України витрат на спорудження
об'єктів соціальної інфраструктури на селі.

     4. Запровадити    систему   оперативного   статистичного   та
медико-екологічного    моніторингу     демографічних     процесів,
порівняльного  аналізу  в Україні та по регіонах,  відслідковувати
причини погіршення демографічної ситуації  та  оперативно  вживати
необхідних заходів.

     5. Звернути   особливу   увагу  на  необхідність  докорінного
поліпшення охорони  здоров'я,  забезпечення  доступності  медичної
допомоги  для  всіх  верств  населення,  пропаганду і стимулювання
здорового  способу  життя,  репродуктивного  здоров'я,  безпечного
материнства, виховання демовідтворюючої духовності і моральності.

     Підготувати та  подати  на  розгляд  Верховної  Ради  України
проекти законів України про гарантований  обсяг  надання  медичної
допомоги,   про  контроль  над  реалізацією  тютюнових  виробів  і
спиртних напоїв.

     Удосконалити цінову,  податкову,  митну   політику   стосовно
алкогольних та тютюнових виробів.

     6. З метою підтримки молодих сімей та сімей з дітьми:

     запровадити пільгове     оподаткування    та    довгострокове
кредитування сімей з дітьми залежно від кількості дітей;

     забезпечити збільшення  видатків  на  пільгове   кредитування
будівництва житла;

     забезпечити збільшення  до двох прожиткових мінімумів розміру
допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною
до досягнення нею трирічного віку;

     забезпечити одноразову  допомогу сім'ї при народженні дитини,
яка має бути адекватною  витратам  на  придбання  дитячого  ліжка,
постільних   речей,  коляски,  ванночки  та  необхідної  кількості
пелюшок і дитячого одягу,  аптечки з коригуванням цих сум  залежно
від змін цін;

     стимулювати економічну   активність   сім'ї,  зокрема  шляхом
зменшення  оподаткування  сукупного  доходу  сім'ї   залежно   від
кількості дітей;

     забезпечити сприяння    жінкам    у   поєднанні   професійної
діяльності та  материнства  шляхом  розвитку  системи  дошкільного
виховання;

     розробити механізм  запровадження депозитних рахунків на ім'я
кожної  новонародженої  дитини  для  накопичення  коштів   до   її
повноліття з державними гарантіями їх захисту від інфляції;

     вжити заходів  щодо розширення виробництва доступних за ціною
товарів  довготривалого  користування   (холодильників,   пральних
машин, кухонних комбайнів).

     7. Виступити   ініціатором   вироблення   єдиної  міграційної
політики  країн  Співдружності   Незалежних   Держав.   На   рівні
двосторонніх   та  багатосторонніх  міжнародних  угод  забезпечити
захист прав трудових мігрантів.