Луганська область
Указом № 1359/98 у цій області для територій пріоритетного
розвитку запроваджено спеціальний режим інвестиційної
діяльностіна термін 30 років.
Території, яким надано статус територій пріоритетного
розвитку
На сьогодні статус територій пріоритетного розвитку
(ст. 3 Закону № 970-XIV) надано таким містам та районам
області: Брянка, Краснодон, Свердловськ, Первомайськ,
Стаханов, Красний Луч, а також Антрацитівському, Кремінському
та Краснодонському районам.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності
Згідно зі ст. 1 Закону № 970-XIV спеціальний режим
інвестиційної діяльності передбачає введення пільг для
суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують
у порядку, визначеному цим Законом, інвестиційні проекти,
схвалені Комітетом з питань територій пріоритетного
розвитку, створеним Луганською обласною радою (далі
— Комітет).
Водночас ст. 8 Закону № 970-XIV визначено, що такий
спеціальний правовий режим підприємницької діяльності
поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності
виключно під час реалізації ними на цих територіях інвестиційних
проектів, затверджених у встановленому зазначеним Законом
порядку.
Пріоритетні види економічної діяльності
Перелік галузей (підгалузей) виробництва, які є пріоритетними
для реалізації інвестиційних проектів на територіях
пріоритетного розвитку в Луганській області, затверджено
постановою № 895. Слід звернути увагу на те, що постановою
№ 658 встановлено обмеження щодо віднесення до пріоритетних
певних видів економічної діяльності, а саме: деякі види
діяльності (наприклад, м’ясна промисловість, виробництво
жирів, дієтичних продуктів та дієтичної їжі) вважаються
пріоритетними в цій області (для застосування спеціального
режиму інвестиційної діяльності) лише за умови здійснення
виробництва виключно з вітчизняної сировини.
Інвестиційні проекти
а) порядок розгляду та схвалення
Відповідно до ст. 7 Закону № 970-XIV розгляд i затвердження
інвестиційних проектів та видача свідоцтва про затвердження
інвестиційного проекту в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України, належать до повноважень Комітету.
Порядок розгляду i затвердження інвестиційних проектів,
що реалізуються у пріоритетних галузях (підгалузях)
виробництва на територіях пріоритетного розвитку в Луганській
області (далі — Порядок), було затверджено постановою
№ 930. На сьогодні чинним є Порядок, затверджений постановою
№ 1968 (зі змінами та доповненнями).
Згідно з п. 14 Порядку у дводенний термін з дня видачі
свідоцтва про затвердження інвестиційного проекту Комітет
зобов’язаний подати інформацію відповідним органам місцевого
самоврядування, органу державної податкової служби та
митному органу;
б) мінімальна кошторисна вартість проекту
Статтею 3 Закону № 970-XIV встановлено, що спеціальний
режим інвестиційної діяльності застосовується до суб’єктів
підприємницької діяльності, які реалізують у порядку,
визначеному цим Законом, інвестиційний проект кошторисною
вартістю, еквівалентною не менше:
500 тис. дол. США — при реалізації інвестиційного проекту
в галузях сільського господарства, обробної промисловості
та охорони здоров’я;
700 тис. дол. США — при реалізації інвестиційного проекту
в галузях будівництва та транспорту;
1 млн. дол. США — при реалізації інвестиційного проекту
в галузях добувної промисловості, виробництва електроенергії
та коксу, хімічного виробництва i машинобудування.
Дата фактичного внесення інвестиції є початком реалізації
проекту.
Договір (контракт) про реалізацію інвестиційного
проекту
Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону укладання договору
(контракту) з суб’єктом підприємницької діяльності щодо
умов реалізації інвестиційного проекту, схваленого Комітетом,
належить до повноважень органу місцевого самоврядування
територій, на яких запроваджується спеціальний режим
інвестиційної діяльності.
Підставою для укладання органом місцевого самоврядування
договору (контракту) з суб’єктом підприємницької діяльності
(інвестором) є рішення про затвердження інвестиційного
проекту (п. 8 Порядку), а документом, який свідчить
про прийняття такого рішення, є свідоцтво про затвердження
інвестиційного проекту (п. 7 Порядку).
Згідно з п. 12 Порядку такий договір (контракт) щодо
умов реалізації інвестиційного проекту інвестор зобов’язаний
укласти з органом місцевого самоврядування у тримісячний
термін після отримання свідоцтва про затвердження інвестиційного
проекту i подати до Комітету його копію.
Звільнення від сплати ПДВ
Статтею 9 Закону № 970-XIV визначено особливості оподаткування,
у тому числі обкладання ПДВ, на територіях пріоритетного
розвитку цієї області. Зокрема, п. 3 зазначеної статті
визначено, що на період реалізації інвестиційного проекту,
але не більше ніж на п’ять років, звільняються від обкладання
ПДВ операції з ввезення на митну територію України устаткування
та обладнання для реалізації інвестиційного проекту
в порядку, встановленому цим Законом.
Доцільно зазначити, що абзацом п’ятим п. 11.12 ст. 11
Закону № 168/97-ВР (пункт доповнено цим абзацом Законом
№ 971-XIV) встановлено, що на період дії спеціального
режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного
розвитку в Луганській області ПДВ справляється з урахуванням
особливостей, встановлених Законом № 970-XIV.
Використання товарів, ввезених без оподаткування
Ввезені без обкладання ПДВ товари повинні бути використані
такими суб’єктами підприємницької діяльності лише для
реалізації зазначених інвестиційних проектів.
У разі нецільового використання, відчуження зазначеного
устаткування та обладнання до закінчення терміну реалізації
інвестиційного проекту ПДВ справляється у встановленому
законодавством порядку (п. 5 ст. 9 Закону № 970-XIV).
Порядок звільнення від обкладання ввізним митом i ПДВ
устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів),
що ввозяться в Україну суб’єктами підприємницької діяльності
для реалізації затвердженого в установленому порядку
інвестиційного проекту на територіях пріоритетного розвитку
в області, затверджено постановою № 755. Згідно з цим
Порядком суб’єкт територій пріоритетного розвитку зобов’язаний
подавати погоджений з Комітетом звіт про цільове використання
ввезених у пільговому режимі товарів:
до 5 числа кожного місяця, що настає за звітним, — відповідній
митниці у двох примірниках (один з яких залишається
у справах митниці);
до 15 числа місяця, що настає за звітним, — до податкового
органу за своїм місцезнаходженням другий примірник звіту
(з відміткою митниці).
У разі виявлення органом державної податкової служби
нецільового використання суб’єктом устаткування та обладнання,
звільнених від обкладання ПДВ, цей податковий орган
проводить донарахування та стягнення несплачених сум
податку із застосуванням передбачених законодавством
фінансових санкцій та інформує про це митницю, що здійснила
їх митне оформлення.
Місто Шостка Сумської області
На території міста Шостки Указом № 726/99 з 1 січня
2000 р. терміном на 30 років запроваджено спеціальний
режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних
проектів у пріоритетних видах економічної діяльності.
Пріоритетні види економічної діяльності
Перелік таких видів економічної діяльності затверджено
постановою № 1175. Слід звернути увагу на те, що постановою
№ 658 (якою внесено зміни до постанови № 1175) встановлено
обмеження щодо віднесення до пріоритетних певних видів,
економічної діяльності, а саме: деякі види діяльності
(наприклад, виробництво готових кормів для тварин) вважаються
пріоритетними в цій області (для застосування спеціального
режиму інвестиційної діяльності) лише за умови здійснення
виробництва виключно з вітчизняної сировини.
Інвестиційні проекти
а) порядок розгляду та схвалення
Згідно зі ст. 3 Указу № 726/99 розгляд та схвалення
інвестиційних проектів (у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України), а також укладання та реєстрація
договорів (контрактів) із суб’єктами підприємницької
діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних
видах економічної діяльності, належать до повноважень
виконавчого комітету Шосткинської міської ради (далі
— виконавчий комітет).
Відповідний Порядок розгляду та схвалення інвестиційних
проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної
діяльності на території міста (далі — Порядок), затверджено
постановою № 1552.
Слід зазначити, що згідно з п. 5 Порядку копія заяви
про розгляд інвестиційного проекту у триденний термін
з дня її реєстрації надсилається виконавчим комітетом
Мінекономіки України та ДПА у Сумській області, які
мають право організовувати проведення експертизи окремих
інвестиційних проектів з урахуванням державних інтересів
та з метою запобігання негативним наслідкам реалізації
інвестиційних проектів, зокрема щодо виконання державних
програм економічного i соціального розвитку та програм
науково-технічного розвитку, зменшення обсягів надходжень
до бюджетів, а також з метою визначення джерел покриття
можливих втрат.
Висновки експертиз Мінекономіки України, Сумської облдержадміністрації
та ДПА у Сумській області слід надіслати виконавчому
комітету в місячний термін.
У разі схвалення виконавчим комітетом інвестиційного
проекту заявникові видається рішення виконавчого комітету.
Якщо має місце порушення суб’єктом терміну укладання
договору (контракту) щодо умов реалізації інвестиційного
проекту або такий договір (контракт) розірвано, виконавчий
комітет має право скасувати рішення про схвалення інвестиційного
проекту.
Зазначимо, що відповідно до п. 14 Порядку виконавчий
комітет у дводенний термін з дня прийняття відповідного
рішення повинен подати відповідному органу державної
податкової служби та митному органу інформацію про схвалення
або скасування інвестиційного проекту та про укладення
або розірвання договору (контракту) із суб’єктом підприємницької
діяльності щодо умов реалізації інвестиційного проекту;
б) мінімальна кошторисна вартість проекту
Кошторисна вартість інвестиційних проектів повинна бути
не менше:
200 тис. дол. США — у харчовій промисловості та промисловості
з переробки сільськогосподарської продукції, виробництві
деревини та виробів з деревини, у сфері охорони здоров’я;
500 тис. дол. США — у будівництві, обробленні відходів,
виробництві електроенергії тепловими електростанціями,
виробництві та розподілі тепла;
1 млн. дол. США — у виробництві машин та устаткування,
порошковій металургії та хімічному виробництві, нафтопереробці.
Договір (контракт) про реалізацію інвестиційного
проекту
Рішення про схвалення інвестиційного проекту є підставою
для укладання виконавчим комітетом договору (контракту)
з суб’єктом підприємницької діяльності щодо умов реалізації
інвестиційного проекту (п. 8 Порядку).
Згідно з п. 12 Порядку такий договір суб’єкт підприємницької
діяльності зобов’язаний укласти з виконавчим комітетом
у місячний термін після прийняття зазначеного рішення.
Звільнення від сплати ПДВ
Для суб’єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані
на території міста Шостки i за укладеним з виконавчим
комітетом Шосткинської міської ради договором (контрактом)
реалізують на території міста Шостки у пріоритетних
видах економічної діяльності інвестиційні проекти, спеціальний
режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення
податкових i митних пільг, у тому числі щодо ПДВ.
Зокрема, п. «а» ст. 5 Указу № 726/99 встановлено норму
щодо звільнення на період до здачі об’єкта інвестування
в експлуатацію, але не більше ніж на п’ять років, від
обкладання ПДВ устаткування, обладнання та комплектуючих
виробів до них (крім підакцизних товарів) під час їх
ввезення в Україну з метою використання виключно для
реалізації інвестиційних проектів. Цією ж статтею Указу
визначено, що зазначені пільги застосовуються з моменту
укладання суб’єктом підприємницької діяльності договору
(контракту) з виконавчим комітетом.
Використання товарів, ввезених без оподаткування
Ввезені без обкладання ПДВ товари повинні бути використані
такими суб’єктами підприємницької діяльності лише для
реалізації зазначених інвестиційних проектів.
Якщо ж суб’єкт підприємницької діяльності використає
зазначені устаткування, обладнання та комплектуючі вироби
до них не за цільовим призначенням, він зобов’язаний
збільшити податкове зобов’язання за наслідками податкового
періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ПДВ,
що мала б бути сплачена при ввезенні (пересиланні) на
митну територію України таких товарів, а також сплатити
пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи зі 120
відсотків облікової ставки Нацбанку України, що діяла
на день збільшення податкового зобов’язання, за період
від дати ввезення таких товарів на митну територію України
до дати збільшення податкового зобов’язання п. «а» ст.
5 Указу № 726/99).
Звіт про цільове використання ввезених в пільговому
режимі товарів суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані
складати i подавати щомісяця відповідно до Порядку,
встановленого наказом № 531/565.
Такий звіт суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний
подавати:
до 5 числа місяця, наступного за звітним, — митному
органу у трьох примірниках (один примірник звіту залишається
у справах митниці);
до 20 числа місяця, наступного за звітним, — до органу
державної податкової служби в місті Шостці — другий
примірник (з відміткою митниці);
до 20 числа місяця, наступного за звітним, — до виконавчого
комітету — третій примірник (з відмітками митниці та
зазначеного податкового органу).
У разі виявлення під час перевірок органом державної
податкової служби фактів нецільового використання суб’єктом
устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до
них, ввезених у пільговому режимі, цей податковий орган
зобов’язаний здійснити донарахування та стягнення несплачених
сум ПДВ із застосуванням передбачених законодавством
фінансових санкцій, а також поінформувати про це митницю,
яка здійснила митне оформлення таких товарів, та вищезазначений
виконавчий комітет.
Чернігівська область
Згідно з Указом № 729/99 з 1 січня 2000 р. терміном
на 30 років на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській
області запроваджено спеціальний режим інвестиційної
діяльності.
Території, яким надано статус територій пріоритетного
розвитку
Відповідно до ст. 1 Указу № 729/99 до таких територій
належать: Городнянський, Корюківський, Новгород-Сіверський,
Ріпкинський, Семенівський, Чернігівський та Щорський
райони.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності
Статтею 2 Указу № 729/99 визначено, що для суб’єктів
підприємницької діяльності — юридичних осіб, які в установленому
законодавством порядку зареєстровані на територіях пріоритетного
розвитку, в межах їх господарської діяльності, пов’язаної
з реалізацією на цих територіях інвестиційних проектів
у пріоритетних видах економічної діяльності, спеціальний
режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення
податкових i митних пільг.
Пріоритетні види економічної діяльності
Перелік пріоритетних видів економічної діяльності на
територіях пріоритетного розвитку цієї області, де встановлено
спеціальний режим інвестиційної діяльності, затверджено
постановою № 1175. Слід звернути увагу на те, що постановою
№ 658 встановлено обмеження щодо віднесення до пріоритетних
певних видів економічної діяльності, а саме: деякі види
діяльності (наприклад, вирощування картоплі та прядильних
культур (льону), м’ясна промисловість, виробництво молочних
продуктів) вважаються пріоритетними в цій області (для
застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності)
лише за умови здійснення виробництва виключно з вітчизняної
сировини.
Інвестиційні проекти
а) порядок розгляду та схвалення
Відповідно до ст. 4 Указу № 729/99 схвалення інвестиційних
проектів належить до повноважень Ради з питань територій
пріоритетного розвитку (далі — Рада), створеної Чернігівською
обласною державною адміністрацією за погодженням з Чернігівською
обласною радою.
Порядок схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються
у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях
пріоритетного розвитку області (далі — Порядок), затверджено
постановою № 1206.
Зазначимо, що згідно з п. 5 Порядку до процедури розгляду
та затвердження таких інвестиційних проектів включено
проведення експертизи інвестиційного проекту за участю
ДПА в Чернігівській області.
У разі схвалення Радою інвестиційного проекту заявнику
видається рішення Ради (п. 7 Порядку).
Відповідно до п. 12 Порядку в разі порушення суб’єктом
підприємницької діяльності терміну укладання договору
(контракту) з відповідним органом місцевого самоврядування
(місцевою державною адміністрацією) Рада має право скасувати
рішення про схвалення інвестиційного проекту. Розірвання
такого договору (контракту) також є підставою для скасування
Радою рішення про схвалення інвестиційного проекту.
Згідно з п. 15 Порядку Рада зобов’язана у дводенний
термін з дня прийняття рішення про схвалення інвестиційного
проекту (або його скасування) надати відповідну інформацію
органам місцевого самоврядування (місцевій державній
адміністрації), органу державної податкової служби та
митному органу;
б) мінімальна кошторисна вартість проекту
Відповідно до ст. 2 Указу № 729/99 спеціальний режим
інвестиційної діяльності застосовується після укладання
суб’єктом підприємницької діяльності та відповідним
органом місцевого самоврядування (місцевою державною
адміністрацією) території пріоритетного розвитку договору
(контракту) щодо реалізації у пріоритетних видах економічної
діяльності відповідного інвестиційного проекту кошторисною
вартістю не менше:
200 тис. дол. США — у сільському господарстві, харчовій,
переробній, легкій, целюлозно-паперовій промисловості,
обробці деревини, виробництві виробів з деревини та
меблів, у сфері охорони здоров’я, освіти, культури;
300 тис. дол. США — у будівництві, туристсько-рекреаційній
сфері;
500 тис. дол. США — у видобувній промисловості, виробництві
машин i устаткування, неметалевих мінеральних виробів,
хімічному виробництві, транспорті.
Договір (контракт) про реалізацію інвестиційного
проекту
Відповідно до останнього абзацу ст. 4 Указу № 729/99
укладання договору (контракту) з суб’єктом підприємницької
діяльності щодо реалізації схваленого Радою інвестиційного
проекту належить до повноважень відповідних органів
місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій.
Пунктом 11 Порядку визначено, що договір (контракт)
щодо реалізації інвестиційного проекту заявник зобов’язаний
укласти з відповідним органом місцевого самоврядування
(місцевою державною адміністрацією) у місячний термін
після прийняття рішення про схвалення цього інвестиційного
проекту.
Слід звернути увагу на те, що орган місцевого самоврядування
(місцева державна адміністрація) протягом двох днів
після укладання (або розірвання) з суб’єктом підприємницької
діяльності договору (контракту) щодо реалізації інвестиційного
проекту зобов’язаний поінформувати про це відповідний
орган державної податкової служби, митний орган, Раду
та Чернігівську облдержадміністрацію.
Звільнення від сплати ПДВ
Пунктом 1 ст. 5 Указу № 729/99 запроваджено звільнення
під час ввезення (пересилання) на митну територію України
з метою реалізації інвестиційних проектів на період
до введення об’єкта інвестування в експлуатацію, але
не більше ніж на п’ять років, від обкладання ПДВ устаткування,
обладнання, комплектуючих виробів до них (крім підакцизних
товарів).
Використання товарів, ввезених без оподаткування
Ввезені без обкладення ПДВ товари повинні бути використані
такими суб’єктами підприємницької діяльності виключно
для реалізації цих інвестиційних проектів.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Указу № 729/99 у разі нецільового
використання вищезазначених товарів платник податку
зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання за наслідками
податкового періоду, в якому відбулося таке порушення,
на суму ПДВ, що мала б бути сплачена під час ввезення
(пересилання) на митну територію України цих товарів,
сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи
зі 120 відсотків облікової ставки Нацбанку України,
що діяла на день збільшення податкового зобов’язання,
за період від дати ввезення (пересилання) таких товарів
до дати збільшення податкового зобов’язання.
Порядок контролю за цільовим використанням ввезених
у пільговому режимі товарів установлено наказом № 386/366.
Відповідно до зазначеного Порядку суб’єкт підприємницької
діяльності зобов’язаний до 5 числа місяця, наступного
за звітним, подавати відповідній митниці звіт про цільове
використання сировини, матеріалів, устаткування, обладнання
та комплектуючих виробів до них, звільнених від обкладання
ввізним митом, а також устаткування, обладнання та комплектуючих
виробів до них, звільнених від обкладання ПДВ, у трьох
примірниках. Один примірник звіту залишається у справах
митниці, другий — з відміткою митниці — подається цим
суб’єктом до 20 числа місяця, наступного за звітним,
до податкового органу за місцезнаходженням суб’єкта,
третій — з відміткою податкового органу — подається
до Ради.
У разі виявлення під час перевірок податковим органом
фактів нецільового використання суб’єктом устаткування,
обладнання та комплектуючих виробів, ввезених у пільговому
режимі, цей податковий орган зобов’язаний здійснити
донарахування та стягнення несплачених сум ПДВ із застосуванням
передбачених законодавством фінансових санкцій, а також
поінформувати про це митницю, яка здійснила їх митне
оформлення, та Раду.
У наступному номері «Вісника» буде опубліковано матеріали
про особливості застосування пільг щодо ПДВ при ввезенні
товарів на територію пріоритетного розвитку у Волинської
області.