Бухгалтерський облік у суб’єкта грального бізнесу ведеться
відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку
та Інструкції з його застосування, затвердженої наказом
№ 291.
Відповідно до Інструкції № 291 придбання торговельних
патентів відображається за дебетом рахунку 39 «Витрати
майбутніх періодів» i кредитом рахунку 311 «Поточні
рахунки в національній валюті».
На підставі Інструкції № 291 списання вартості торговельних
патентів, що належать до звітного періоду, повинне здійснюватися
таким записом:
Дт 641 «Розрахунки за податками» — Кт 39 «Витрати майбутніх
періодів».
Зазначена кореспонденція здійснюється після нарахування
податку на прибуток.
У випадку якщо нарахований податок на прибуток перекриває
вартість патентів, що припадає на звітний період, залишку
на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» не виникає.
У противному випадку на цьому рахунку виникає залишок,
що дорівнює різниці між вартістю придбаних торговельних
патентів i сумою нарахованого податку на прибуток, i
його суму буде включено до витрат майбутніх звітних
періодів.
Розглянемо порядок формування фінансового результату
при наданні послуг у гральному бізнесі.
По-перше, суму, що надійшла від клієнтів за жетони до
здійснення ними гри, не можна вважати доходом, оскільки
сутність операції полягає в обміні визначеної суми в
гривнях на її замінник — суму в жетонах, i не більш.
Отже, цю операцію слід відображати як аванси отримані
таким записом:
Дт 301 — Кт 681.
Для відображення цієї проводки використовуватиметься
підсумкова сума, що враховується по першому відділу
в РРО «Прийняття грошей за жетони».
По-друге, при поверненні жетонів на ту частину суми,
що підтверджена чеками, на підставі даних другого відділу
РРО «Повернення грошей за невикористані жетони» здійснюється
запис
Дт 681 — Кт 301.
Суми виплачуваного виграшу (прибутку) клієнта є витратами
грального закладу i мають бути відображені на рахунках
витрат на підставі даних третього відділу РРО «Виплата
виграшів» такою проводкою:
Дт 949 — Кт 685.
При цьому сума податку з виграшу, що підлягає сплаті
в бюджет, відображається записом
Дт 685 — Кт 641,
а виплата суми виграшу за винятком 30-відсоткового податку
—
Дт 685 — Кт 301.
По-третє, різниця між сумою, отриманою від клієнтів
за жетони (Кт 681), i сумою повернутих клієнтами жетонів
(Дт 681), що відображає номінальну вартість жетонів,
які зіграли з результатом (виграш або програш), i є
доходом закладу від реалізації послуг у сфері грального
бізнесу. Для відображення в обліку суми доходу робиться
такий запис:
Дт 681 — Кт 703.
Щодо відображення у бухгалтерському обліку суб’єктами
грального бізнесу вартості придбаних ліцензій, зазначимо
таке. Для здійснення діяльності з організації та утримання
тоталізаторів, гральних закладів, випуску i проведення
лотерей суб’єкти підприємництва повинні придбавати відповідні
ліцензії, що є підтвердженням їхнього права здійснювати
визначений вид діяльності у сфері грального бізнесу.
Для цілей бухгалтерського обліку таке право враховується
як нематеріальний актив на рахунку 127 «Інші нематеріальні
активи». Нагадаємо, що відповідно до п. 4 ПБО 8, до
нематеріальних активів належать немонетарні активи,
які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані
й утримуються підприємством з метою використання протягом
періоду більше одного року (або одного операційного
циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва,
торгівлі, адміністративних цілей або надання в оренду
іншим особам.
На відміну від податкового обліку в бухгалтерському
обліку вартість ліцензії списується на витрати підприємства
не одразу, а шляхом нарахування амортизації (зносу).
Метод нарахування амортизації нематеріального активу
відповідно до п. 27 ПБО 8 обирається підприємством самостійно,
виходячи з умов одержання майбутніх економічних вигід.
Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація
(знос) нараховується із застосуванням прямолінійного
методу. При амортизації такого нематеріального активу,
як ліцензія на право здійснення певного виду діяльності
(у даному разі — організація та утримання тоталізаторів,
гральних закладів, випуск i проведення лотерей), доцільно
використовувати прямолінійний метод. Це пояснюється
тим, що витрати, пов’язані з придбанням ліцензії, мають
непрямий характер, тобто їх не можна розподілити економічно
доцільним шляхом між одиницями продукції, що виробляється
(послуг, що надаються). Суть прямолінійного методу полягає
в тому, що сума, яка амортизується, переноситься на
амортизацію рівномірно протягом терміну корисної експлуатації
активу:
А = (ПНВ — ЛВ) : ТКЕ,
де А — амортизаційні відрахування;
ПНВ — первісна вартість об’єкта, що амортизирується;
ЛВ — ліквідаційна вартість;
ТКЕ — термін корисної експлуатації.
У регістрах бухгалтерського обліку сума нарахованої
амортизації (зносу) на ліцензію відображається за кредитом
рахунку 133 «Знос нематеріальних активів» у кореспонденції
з рахунком 92 «Адміністративні витрати».
На підставі вищевикладеного розглянемо умовний приклад
відображення в податковому i бухгалтерському обліку
господарських операцій грального закладу:
Таблиця. Файл PDF (20kb)