Відносини пасажирського перевізника автобусного маршруту
загального користування з власниками автовокзалів, автостанцій
визначаються договором, що в обов’язковому порядку укладається
згідно зі ст. 42 Закону № 2344-III.
Наказом № 21 передбачено укладання договору про сумісну
діяльність, пов’язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним
транспортом, в якому сторони (перевізник i автостанція)
зобов’язуються сумісно діяти з метою забезпечення обслуговування
пасажирів автотранспортом на автостанціях.
Законом № 168/97-ВР (пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5) передбачено
режим звільнення від обкладання ПДВ операцій з надання
послуг з перевезення пасажирів міським транспортом,
тарифи на які регулюються в установленому законодавством
порядку.
Таке звільнення не стосується операцій з надання послуг
з перевезення пасажирів приміським пасажирським транспортом
та автомобільним транспортом у межах району, а тому
відповідно до п. 5 Указу № 857/98 такі послуги підлягають
обкладанню ПДВ за ставкою 20 відсотків від бази оподаткування,
визначеної згідно із законодавством.
Визначення бази оподаткування ПДВ регулюється ст. 4
Закону № 168/97-ВР, яка вираховується виходячи з договірної
вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами
(тарифами). Тарифи на проїзд пасажирів i перевезення
багажу в автобусах міжміських міжобласних маршрутів
затверджено наказом № 380. Зазначені тарифи не включають
ПДВ, який відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону
№ 168/97-ВР додається до ціни (тарифу) товарів (робіт,
послуг).
Виходячи з викладеного операції з продажу квитків підпадають
під об’єкт оподаткування, де базою оподаткування є тариф
пасажирського квитка. Автобусна станція, утримуючи з
пасажира ПДВ у складі вартості квитка, зобов’язана згідно
з п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР внести ПДВ до держбюджету.
При цьому автостанцією до держбюджету вноситься ПДВ
у сумі, що дорівнює різниці між загальною сумою ПДВ,
отриманою у складі вартості квитків від покупців (пасажирів),
та сумою податку, перерахованого перевізнику, за дорученням
якого продаються квитки (за умови, що таким перевізником
є особа, зареєстрована платником податку), i сумою податкового
кредиту з товарів (робіт, послуг), вартість яких включається
до валових витрат послуг, що надаються такою автобусною
станцією.
Якщо перевізниками виступають особи, не зареєстровані
платниками ПДВ, то до бюджету автобусною станцією вноситься
сума, що дорівнює різниці між загальною сумою ПДВ, отриманою
у складі вартості квитків від покупців (пасажирів),
i сумою податкового кредиту з товарів (робіт, послуг),
вартість яких включається до валових витрат послуг,
що надаються такою автобусною станцією.