Відповідно до норм Закону № 2181-III платник податків, активи якого
перебувають у податковій заставі, має право здійснювати без попереднього
узгодження операції з продажу та інших видів відчуження майна, майнових
та немайнових прав, що використовуються у його підприємницькій діяльності
(інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються
до підприємницької), а саме: готової продукції, товарів i товарних запасів,
робіт та послуг за кошти за цінами, не меншими за звичайні.
Тобто платник податків має право реалізовувати готову продукцію, товари,
здійснювати роботи та надавати послуги без узгодження з податковим органом
лише за умови, що розрахунки провадитимуться виключно у грошовій формі
та за цінами, не меншими за звичайні. Законом № 550-IV внесено доповнення
до Закону № 2181-III в частині визначення терміна «звичайна ціна» як
ціни, визначеної за правилами, встановленими Законом № 334/94-ВР.
У даному випадку виконання робіт не передбачає отримання оплати не тільки
у грошовій, але й у будь-якій іншій формі, тому підприємство обов’язково
повинно узгодити таку операцію з податковим органом.
Для отримання згоди підприємству потрібно подати до податкового органу
за місцем реєстрації запит із зазначенням фінансово-економічних наслідків
здійснення зазначеної операції. Якщо цінові умови та форма розрахунку
за операцією не призведуть до зменшення спроможності платника вчасно
та в повному обсязі погасити податковий борг, а платник не отримає відповідного
припису щодо здійснення такої операції протягом десяти робочих днів
з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.
Слід зазначити, що з податковим органом узгоджується саме операція на
підставі відповідної цивільно-правової угоди, а не окремі статті витрат
за кошторисом на здійснення такої операції (пп. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону
№ 2181-III).
Таким чином, платник податків повинен узгодити з податковим органом
здійснення окремої операції за цивільно-правовою угодою за всіма витратами,
що передбачаються.