Відповідно до правил ведення податкового обліку з податку
на прибуток, які діяли у 2000 — 2002 рр., до фінансового
лізингу (оренди) належала господарська операція фізичної
чи юридичної особи, що передбачала придбання орендодавцем
за замовленням орендаря основних фондів з подальшим
їх переданням у користування орендарю на строк, що не
перевищує строку повної амортизації таких основних фондів,
з обов’язковою подальшою передачею права власності на
такі основні фонди орендарю.
Основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включаються
до складу основних фондів орендаря (пп. 1.18.2 п. 1.18
ст. 1 Закону № 334/94-ВР).
Таким чином, у разі якщо за результатами дії договору
у 2000 — 2002 рр. об’єкт лізингу не перейшов у власність
до лізингоодержувача, така господарська операція з метою
оподаткування не вважається операцією фінансового лізингу.
При цьому вартість такого об’єкта лізингу не включається
до складу основних фондів лізингоодержувача i не враховується
при визначенні амортизаційних відрахувань згідно зі
ст. 8 зазначеного Закону.