КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 20 серпня 2003 р. N 1296
Київ
Про затвердження Програми регулювання міграційних
процесів на 2003-2005 роки
З метою забезпечення послідовної та комплексної реалізації
державної міграційної політики Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Програму регулювання міграційних процесів на
2003-2005 роки (додається).
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити
виконання Програми, затвердженої цією постановою.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 серпня 2003 р. N 1296
ПРОГРАМА
регулювання міграційних процесів на 2003-2005 роки
Програма регулювання міграційних процесів на 2003-2005 роки
(далі - Програма) спрямована на послідовну і комплексну реалізацію
міграційної політики держави.
Міграційні тенденції, що сформувалися протягом останніх
десяти років, свідчать про активну участь України у світових
міграційних процесах.
Кінець XX початок XXI століття характеризується різкими
змінами структури і характеру міграційних потоків. Так, якщо за
період з 1990 по 1993 роки населення країни за рахунок
імміграційних процесів збільшилося на 565,4 тис. чоловік, то
протягом 1994-2001 років внаслідок виїзду з України чисельність
населення зменшилася на 669,4 тис. чоловік.
Міграційні процеси вплинули також на етнічний склад населення
України. З одного боку, в Україну повернулися сотні тисяч
депортованих (кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці),
збільшилася чисельність окремих національних меншин (вірменів,
азербайджанців, абхазців, турків-месхетинців), а також вихідців з
Центральної Азії та Африки, а з іншого, щороку кілька мільйонів
українців від'їжджають за кордон на заробітки, причому більшість з
них працює нелегально, виконуючи малокваліфіковану, непривабливу
роботу. За попередніми даними, в 2002 році чисельність громадян
України, які працювали за кордоном, становила понад 33 тис. осіб.
Через територію України пролягають шляхи незаконних мігрантів, які
прямують до країн Західної Європи.
Некерованість міграційних процесів створює значну небезпеку
для національних інтересів України, тому вони потребують
ефективного регулювання з боку держави з метою максимального
збереження її трудового та демографічного потенціалу.
Протягом останніх років в Україні прийнято ряд законодавчих
актів з питань міграції, зокрема Закони України "Про громадянство
України" ( 2235-14 ), "Про біженців" ( 2557-14 ), "Про імміграцію"
( 2491-14 ). Україна приєдналася до Конвенції про статус біженців
1951 року ( 995_011 ), Протоколу щодо статусу біженців 1967 року
( 995_363 ) та інших міжнародних договорів. Важливе значення має
подальша адаптація законодавства України з питань міграції до
європейських стандартів та визнаних міжнародних механізмів
регулювання міграційних процесів у рамках реалізації стратегії
інтеграції України до Європейського співтовариства.
Метою цієї Програми є створення ефективного механізму
управління міграційними процесами, виходячи з національних
інтересів держави.
Основними завданнями Програми є:
завершення формування нормативно-правової бази з питань
міграції;
визначення концепції створення скоординованого
адміністративного механізму державного регулювання міграційних
процесів та забезпечення його впровадження і ефективного
функціонування;
забезпечення захисту прав осіб, яким надано статус біженців
чи притулок в Україні;
сприяння процесові репатріації в Україну вихідців з України
та їхніх нащадків;
створення правових і соціально-економічних засад регулювання
трудової міграції;
розвиток міжнародного співробітництва у сфері міграції.
Для виконання основних завдань Програми передбачається
здійснити такі заходи:
Удосконалення нормативно-правової бази
1. Розробити та подати в установленому порядку законопроекти:
про основні засади державної міграційної політики України.
Держкомнацміграції, МВС, МЗС,
Мінпраці, Мін'юст, Держкомкордон,
СБУ.
2003 рік;
про внесення змін до Кодексу України про адміністративні
правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення
відповідальності за порушення законодавства з питань міграції.
Держкомнацміграції, МВС, МЗС,
Мін'юст, Держкомкордон, СБУ.
2003 рік;
про запровадження додаткових форм захисту в Україні осіб, які
вимушено залишили країну громадянської належності або країну
постійного проживання (гуманітарний захист, тимчасовий захист).
Держкомнацміграції, МВС, МЗС,
Мінпраці, Мінфін, Мін'юст, МОН,
Держкомкордон, СБУ.
2004 рік.
2. Забезпечити супроводження розгляду у Верховній Раді
України проектів Законів України "Про порядок надання притулку в
Україні іноземцям та особам без громадянства" та "Про Державну
міграційну службу в Україні".
Держкомнацміграції, інші центральні
органи виконавчої влади.
До прийняття законів.
3. Розробити і подати в установленому порядку Кабінетові
Міністрів України проекти відповідних нормативно-правових актів:
про врегулювання процесів трудової міграції та порядку
використання в Україні іноземної робочої сили з метою захисту
національного ринку праці, забезпечення соціального захисту
громадян України, які працюють за її межами.
Мінпраці, МВС, МЗС, Мін'юст,
Держкомкордон, Держкомнацміграції,
СБУ.
2003 рік;
про утворення у складі Держкомнацміграції Державної
міграційної служби та її територіальних органів.
Держкомнацміграції, Мінекономіки,
Мінфін, Мін'юст, Держкомкордон.
2003 рік;
про удосконалення порядку надання допомоги особам, які
змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній
Республіці Абхазія (Грузія) та прибули в Україну.
Держкомнацміграції, МВС, МЗС,
Мін'юст, Мінфін, МОЗ, Держкомкордон,
СБУ.
2003 рік.
Організаційні заходи
4. Вивчити питання про визначення регіонів України, найбільш
придатних для розселення і працевлаштування мігрантів, їх
культурної і мовної адаптації в українське суспільство, та у разі
потреби подати Кабінетові Міністрів України відповідні пропозиції.
Держкомнацміграції, МВС, Мінпраці,
СБУ, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2003 рік.
5. Розробити план заходів щодо сприяння адаптації в
українське суспільство осіб, яким надано статус біженця чи
притулок в Україні.
Держкомнацміграції, Мінекономіки,
Мінпраці, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2003 рік.
6. Вжити заходів для працевлаштування осіб, яким надано
статус біженця чи притулок в Україні.
Мінпраці, Держкомнацміграції, Рада
міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські держадміністрації.
2003-2005 роки.
7. Розробити і запровадити на базі інформаційної системи
Держкомнацміграції єдину автоматизовану інформаційну систему
обліку та ідентифікації осіб, які шукають притулку в Україні, та
біженців, забезпечити доступ до неї МВС і Держкомкордону.
Держкомнацміграції, МВС, МЗС,
Мінекономіки, Держкомкордон, СБУ.
2003-2005 роки.
8. Розглянути питання про запровадження у вищих навчальних
закладах спеціалізації з підготовки фахівців у сфері міграції.
МОН, МВС, Мін'юст, Держкомкордон,
Держкомнацміграції, СБУ.
2003 рік.
9. Вивчити питання про створення єдиних спеціалізованих
пунктів збору, розміщення та перевірки мігрантів і подати
Кабінетові Міністрів України відповідні пропозиції.
Держкомнацміграції, МВС, МЗС,
Мінекономіки, Мінфін, Мін'юст
Держкомкордон, СБУ.
2003 рік.
10. Вжити заходів для започаткування постійного циклу радіо-
та телепередач роз'яснювально-інформаційного характеру з питань
міграції та біженців.
Держкомнацміграції, МВС,
Держтелерадіо, Держкомкордон, СБУ,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
держадміністрації.
2003-2004 роки.
Міжнародне співробітництво
11. Розглянути питання про укладення міжнародних договорів та
у разі потреби ініціювати проведення переговорів щодо:
врегулювання процесу переселення та захисту прав переселенців
з Азербайджанською Республікою, Республікою Білорусь, Республікою
Вірменія, Грузією, Естонською Республікою, Республікою Казахстан,
Киргизькою Республікою, Латвійською Республікою, Литовською
Республікою, Республікою Молдова, Республікою Таджикистан,
Республікою Узбекистан.
Держкомнацміграції, МВС, МЗС,
Мін'юст, Держкомкордон.
2003-2005 роки;
співробітництва з Киргизькою Республікою, Республікою
Таджикистан, Республікою Узбекистан у сприянні добровільній
репатріації в Україну вихідців з неї та їх нащадків.
Держкомнацміграції, МВС, МЗС,
Мін'юст, Держкомкордон.
2003-2005 роки;
добровільного повернення біженців в країни походження у разі,
коли в цих країнах зникли обставини, на підставі яких особі було
надано статус біженця в Україні, або переселення до інших країн,
які погоджуються надати їм притулок чи дозвіл на постійне
проживання.
Держкомнацміграції, МВС, МЗС,
Мін'юст, Держкомкордон.
2003-2005 роки;
трудової діяльності та соціального захисту громадян України,
які працюють за її межами.
Мінпраці, МЗС, Мін'юст,
Держкомнацміграції.
2003-2005 роки.
12. Вжити заходів для організації співпраці з міграційними
службами інших країн.
Держкомнацміграції, МЗС, Мінпраці,
МВС, Мін'юст, Держкомкордон, СБУ.
2003-2005 роки.