Чи зобов'язане підприємство провадити доплату заробітної плати працівникам до мінімального рівня, у разі якщо вона була нижчою від нього на протязі останніх років?

А. ТКАЧ, м. Любеч

Законом України № 2896-ІІІ від 13.12.2001 р. "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" в Україні було встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 140 грн. на місяць з 1 січня 2002 р. і в розмірі 165 грн. — з 1 липня 2002 р. 26 грудня 2002 р. прийнято Закон України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік", за яким з 1 січня 2003 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 185 грн. на місяць.

Згідно зі ст. З Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання. Це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче від якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну (годинну) норму праці (обсяг робіт). До неї не включаються доплати за роботу в понадурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, а також премії до ювілейних дат, винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.

Якщо працівникові, який виконав місячну (годинну) норму праці, нарахована заробітна плата, нижча від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство провадить доплату до її рівня.

Відповідно до чинного законодавства (ст. 15 Закону України "Про оплату праці", ст. 97 КЗпП України, ст. 19 Закону України "Про підприємства в Україні") форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються госпрозрахунковими підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Пунктом 2.2 розділу II "Оплата праці, підвищення рівня доходів" Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2002—2003 рр. передбачено визначати ставки (оклади) працівників загальних (наскрізних) професій і посад у галузевих угодах. При цьому мінімальні розміри ставок (окладів) установлюються на рівні, не нижчому від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік. Тобто для низькокваліфікованих працівників підприємств, на які поширюються норми угод, розміри основної заробітної плати мають установлюватися на рівні, що дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати на відповідний рік.

Частиною 2 ст. 14 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що норми колективного договору з оплати праці, нижчі, ніж норми генеральної, галузевої або регіональної угоди, але не нижчі від державних норм і гарантій по оплаті праці (ст. З вищезазначеного Закону, Закон України № 2896-ІІІ від 13.12.2001 р. "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік"), можуть застосовуватися підприємствами тимчасово на період подолання фінансових труднощів терміном не більш як шість місяців.

Відповіді підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист

Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 22/2003