Зазначена операція належить до зобов’язань, укладених за договорами
уступки вимоги, загальні положення яких наведено у главі 17 Цивільного кодексу. А саме: уступка вимоги кредитором іншій особі допускається,
якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов’язана
з особою кредитора (ст. 197 Цивільного кодексу). При цьому до набувача
вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов’язання. Кредитор,
який уступив вимогу іншій особі, зобов’язаний передати їй документи,
що свідчать про право вимоги (ст. 198 Цивільного кодексу).
Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність
переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги
боржником.
Якщо боржник не був повідомлений про уступку вимоги, що відбулася, то
виконання зобов’язання первісному кредиторові визнається виконанням
належному кредиторові (ст. 199 Цивільного кодексу).
Боржник вправі висувати проти вимоги нового кредитора всі заперечення,
які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення
про уступку вимоги (ст. 200 Цивільного кодексу).
Що стосується наведеної у запитанні операції, то податкові зобов’язання
з ПДВ у підприємства А повинні були виникнути на дату відвантаження
товару підприємству Б, тобто у 2001 р.
Щодо наступної операції з уступки вимог боргу, то згідно з пп. 3.2.5
п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР не є об’єктом оподаткування ПДВ операції
з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями,
за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових
операцій), крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні
цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати),
інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи.