У процесі використання марок акцизного збору, запроваджених постановою
№ 1284, склалася невизначена ситуація, за якою траплялися зловживання
при використанні акцизних марок та виробництві лікеро-горілчаних виробів,
що, в свою чергу, надавало можливість підприємствам — виробникам алкогольних
напоїв сплачувати до держбюджету значно менші суми акцизного збору.
З метою недопущення випуску фальсифікованої продукції й надходження
необлікованої продукції в торговельну мережу вітчизняного ринку та
запобігання втрат бюджету з 01.07.2003 р. Законом № 195-IV запроваджено
застосування диференційованих марок акцизного збору з відповідними
позначеннями для тари (посуду) різної місткості та наскрізною нумерацією
для кожного регіону.
З метою підвищення ефективності державної політики у сфері державного
контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв i тютюнових
виробів, збільшення надходжень до держбюджету Указом № 1234/2002 введено
наскрізну нумерацію акцизних марок для алкогольних напоїв i тютюнових
виробів із використанням індексу регіону України, в якому вироблено
цю продукцію, та захист акцизних марок голографічними захисними елементами,
виготовленими спеціалізованим підприємством «Голографія» (м. Київ).
Таким чином, відповідно до ст. 7 Закону № 329/95-ВР та на виконання
абзацу одинадцятого п. 1 ст. 2 Указу № 1234/2002 постановою № 567
Кабінетом Міністрів України було затверджено Положення про виробництво,
зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними
захисними елементами i маркування алкогольних напоїв та тютюнових
виробів (за текстом — Положення № 567).
При цьому п. 6 постанови № 567 визнано такою, що втратила чинність
з 01.07.2003 p., постанову № 1284.
Розглянемо зміни, що відбулися з набранням чинності постановою № 567.
Виробництво та зберігання марок акцизного збору
1. Змінено підприємство — виробник акцизних марок, а саме: замість
Банкнотно-монетного двору Нацбанку України їх виготовляє державне
спеціалізоване підприємство Мінфіну України.
2. Положенням № 567 встановлено щомісячне подання заявок-розрахунків,
зокрема:
ДПА України подає підприємству-виробнику зведену заявку-розрахунок
на виготовлення необхідної кількості марок та сплачує витрати, пов’язані
з їх виробництвом;
підприємства — виробники та імпортери алкогольних напоїв i тютюнових
виробів подають органу державної податкової служби, уповноваженому
ДПА України, попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх
видами.
3. Відтепер продавцем марок акцизного збору є податковий орган, уповноважений
ДПА України. Раніше, відповідно до постанови № 1284, продавцем акцизних
марок були ДПА України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, наказом № 274 регіональні управління Департаменту з питань адміністрування
акцизного збору i контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів
ДПА України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі уповноважено
здійснювати продаж акцизних марок суб’єктам підприємницької діяльності
згідно з вимогами Положення № 567.
4. Змінено зовнішній вигляд марок акцизного збору, а саме:
марки відрізняються кольором:
на тютюнових виробах імпортного виробництва — фіолетовий, вітчизняного
— зелений;
на алкогольних напоях імпортного виробництва — фіолетовий, вітчизняного
— зелений для лікеро-горілчаної продукції, червоний — для виноробної
продукції.
Марки мають наскрізну нумерацію, яка складається з двох цифр індексу
регіону, в якому виробляється маркована продукція (індекси наведено
у додатку 1 до Положення № 567), серії та окремого для кожної марки
номера. Така нумерація наноситься паралельно довшій стороні марки.
Доповнено список додаткових реквізитів, що наносяться на кожну марку
окремо: для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва — напис «ЛГП»
та «ВП», який складається з початкових літер слів «лікеро-горілчана
продукція» та «виноробна продукція», двозначного та однозначного чисел
(рік i квартал, у якому вироблено марки), розділених скісними лініями.
Залежно від місткості тари, в яку розливається алкогольна продукція
вітчизняного виробництва, на марки наносяться додаткові написи паралельно
коротшій стороні:
лікеро-горілчана продукція — «0,05 л», «0,1 л», «0,2 л», «0,25 л»,
«0,37 л», «0,375 л», «0,4 л», «0,45 л», «0,5 л», «0,61 л», «0,7л»,
«0,75 л», «1,0 л i більше»; виноробна продукція — «0,05 л», «0,1 л»,
«0,2 л», «0,25 л», «0,375 л», «0,4 л», «0,45 л», «0,5 л», «0,61 л»,
«0,7 л», «0,75 л», «1,0 л i більше».
Таким чином, акцизні марки нового зразка мають такі ознаки:
Положенням № 567 передбачено, що умови для зберігання марок акцизного
збору в металевих шафах, які мають замикатися й опечатуватися, повинні
забезпечувати не лише продавці, а й покупці марок, тобто суб’єкти
підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства є платниками
акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Продаж марок
1. Розділом VI Закону № 849-IV внесено зміни до ст. 1 Закону № 329/95-ВР,
якою визначено, що розмір плати за марки акцизного збору встановлено
Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 926 затверджено розміри плати за марки, запроваджені
Положенням № 567:
за одну марку акцизного збору для алкогольних напоїв — 0,037 грн.;
за одну марку акцизного збору дня тютюнових виробів — 0,022 грн.
2. Із набранням чинності Положенням № 567 імпортери (замовники) для
одержання марок додатково повинні подавати оригінал та копію вантажної
митної декларації про ввезення попередньої партії товарів.
3. Передбачено, що у разі ліквідації підприємства покупець повинен
повернути невикористані марки продавцю без відшкодування їх вартості.
У разі закінчення у підприємства-виробника (імпортера) строку дії
ліцензії марки необхідно здати продавцеві на відповідальне зберігання
на період до 365 календарних днів. Якщо протягом цього періоду підприємство-виробник
не одержало нової ліцензії, продавець має право здійснити продаж таких
марок.
Повернення пошкоджених марок
Порядок повернення пошкоджених марок акцизного збору доповнено такими
пунктами:
якщо неможливо встановити фактичну кількість зіпсованих автоматом
марок методом підрахунку, визначення їх кількості провадиться розрахунковим
шляхом. При цьому покупцям не відшкодовується сплачена сума акцизного
збору й нові марки не видаються;
у разі неввезення готової маркованої продукції з об’єктивних причин
або неможливості повернення пошкоджених марок імпортер видає продавцеві
марок документ Торгово-промислової палати або іншого органу (за процедурою
країни-нерезидента) про підтвердження цього факту з обов’язковим зазначенням
кількості використаних та/або пошкоджених марок, які легалізуються
в установленому порядку. При цьому вартість марок та акцизний збір
не відшкодовуються.
Необхідно зазначити, що у будь-якому разі при поверненні пошкоджених
марок акцизного збору, їх вартість не відшкодовується.
Крім того, постановою № 567 встановлено, що залишки марок акцизного
збору для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів попереднього
зразка та марковані ними алкогольні напої та тютюнові вироби перебувають
в обігу до повної їх реалізації.
Вдосконалення адміністрування та контролю за виробництвом підакцизних
товарів дасть змогу скоротити тіньовий ринок алкогольних напоїв та
забезпечити розширення бази оподаткування акцизним збором шляхом:
унеможливлення використання схеми ухилення від сплати акцизного збору,
за якою акцизні марки придбавались для маркування алкогольних напоїв
у пляшках малої ємності, а фактично використовувалися для маркування
алкогольної продукції у пляшках більшої ємності (0,5 л);
впровадження наскрізної нумерації залежно від регіону, що дасть змогу
підвищити ефективність оперативного контролю за виробництвом фальсифікованої
алкогольної продукції.
Вважаємо, що такі суттєві зміни позитивно позначаться на поліпшенні
стану галузі виробництва вітчизняної підакцизної продукції.